Фото: з відкритих джерел
14 лютого одна зі стін Кам’янець-Подільської фортеці почала сипатися прямо на дорогу. Причини обвалу стіни з 150-річною історією називаються різноманітні – часті фестивалі, які проходять із застосуванням потужних звукових установок, перезволоження, вібрації від постійного інтенсивного потоку транспортних засобів.
Станом на сьогодні, 27 лютого, головними питаннями залишаються: «Хто винен; як так вийшло, що проблему не помітили (цей процес відбувався не швидко) і чому таким варварським способом розбирали аварійну ділянку стіни»? Але парадокс в тому, що поки немає офіційного висновку того, чому стіна впала, працівники за допомогою ударної техніки (незважаючи на те, що старовинні кладки розбираються вручну і підписується кожен камінь, щоб потім повернути все назад, в іншому випадку це буде вже сучасним будівництвом – ред.) з зневагою техніки безпеки величезним каменем б’ють по аварійної стіні, тієї самої, яка, можливо, обвалилася через вібрацію.
«Обвалилася стіна, яку відновили в ХІХ столітті, коли обрушилася автентична стіна ХVІІІ століття. Я знаю, чому так сталося. Там просто не був реалізований проект реставрації. Більш турбує інше. Після того, як обвалилася маленька, як я вважаю частина стіни, вони збільшили пошкоджену площу в кілька разів… Як я розумію, метою цих дій є бажання збільшити фронт робіт… Питання в тому, що по території бастіону проходить водогін і газ. Я пропонувала перенести ці комунікації і видала їм відповідне рішення. Але керівництво все залишило як є. Ще тоді, у 2011 році підтікала труба, її обмотали поліетиленом і в такому вигляді засипали. Але вона там не повинна бути. Всі ми знаємо, що робить вода. Складність ситуації і ще в тому, що замок, починаючи з 2011 року, фактично залишилася без наукового керівника», – розповідає архітектор-реставратор, історик архітектури Ольга Пламеницька.
Фактично, в вищевказаних діях можна вбачати демонтаж (а не про реставрацію). Причому, без збереження демонтованих матеріалів, що, по суті, є знищенням історичної цінності пам’ятника.
«Вандалізм ХХІ століття! Після цього якщо ніхто не сяде – можна закривати профільні міністерства», – пише архітектор Анатоль Ізотов на сторінці« Архітектурна спадщина України» в Facebook.
Керівник проекту «Замки і фортеці України» Філіп Гавриленко на своїй сторінці в Facebook пояснив свою точку зору на ситуацію, яка склалася.
«За моїм припущенням винен Віктор Травінський (колишній директор музею-заповідника) і Василь Фенцур (вічний директор національного заповідника« Кам’янець »), які в свій час не довели до логічного завершення роботи на цій ділянці. Спробую обґрунтувати. У 2008 році на цій ділянці, розкритому розкопками, добре було видно водопровідну (?) трубу (нижче її фото, зроблені в жовтні і грудні 2008), яка протікала, що було видно, і навіть на фото це помітно. В рамках проекту Ольги Пламеницької її планували прибрати, але роботи по проекту не були завершені, і всі це просто засипали (фото жовтня 2011). Тепер же, коли на цьому місці відбувається вивал, в новинах пишуть про переувлажнении стіни, як про ймовірну причину. Так, може, я вам на фото показую те саме джерело перезволоження? А ті, хто пишуть, що винна Пламеницька, за проектом якої проведена «реставрація» стіни, взагалі, судячи з усього, не знають, у чому цей проект полягав (дивіться картину в галереї нижче). А інакше б знали, що роботи по його реалізації було згорнуто на самій ранній стадії, після перших же розкопок все «завершили» Фенцур і співтовариші, тим самим заклавши на цій ділянці міну уповільненої дії. Відносно труби, то в рамках проекту Пламеницької її планували прибрати, але проект не реалізували. Що ж зробили вже без участі Пламеницької? Директори заповіднику не зробили нічого, щоб відвести воду з батареї, ніяких елементарних заходів для порятунку ділянки від явної проблеми. Все просто засипали, і взагалі дивно, що стіна так довго простояла. Найцікавіше, що вивал стався на тій ділянці, який не чіпали під час проведення робіт в 2008-му. Нинішньому директору Олександру Зарембі замок передали вже з таким ось прихованим «сюрпризом». Упевнений, що в фортеці таких ділянок з сюрпризами ще багато залишилося, тому що в Кам’янці в цілому при Фенцур панував і продовжує панувати хаос і знищення спадщини. До речі, багато хто не знає, що сто років тому в цьому ж місці вже був вивал, тому стіна в основній масі там не рідна».
На середу, 28 лютого, заплановано круглий стіл «Методичне напрямок реставраційних та протиаварійних заходів на об’єктах культурної спадщини та шляхи збереження пам’яток історії та архітектури міста Кам’янець-Подільського».
"Журналіст" слідкує за розвитком ситуації.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
