У багатьох країнах світу в цей день закликають повністю відмовитися від використання поліетиленових пакетів. Пропонується замінити їх на екоторбинку, паперові пакети або авоську. Благо, вибір альтернативної тари сьогодні більш ніж предостатній. Пропонують не якісь безликі пакети, а досить сучасні, модні сумки. Багато провідних дизайнерів світу підтримують ідею повної відмови від використання поліетиленових пакетів. Вони випустили цілі лінійки своїх альтернативних рішень. Про це повідомляє пресслужба Національної Екологічної Ради України.
Поліетиленовий пакет не піддається вторинній переробці і тому після його корисного півгодинного життя (саме стільки потрібно, щоб донести з супермаркету товар додому) він вирушає до смітника. А звідти на звалище, де буде понад 150 років розкладатися, отруюючи при цьому навколишнє природне середовище. Термін, протягом якого він буде приносити шкоду, в 2,5 мільйона разів довше того терміну, за який він приніс користь.
В Україну щомісяця завозиться більше 10 тисяч тонн ПЕТ ггранулянта, з якого згодом зроблять різні пластикові вироби. Переробні потужності максимально можуть переробити не більше однієї тисячі тонн … А решта пластику буде століттями на неофіційних звалищах в лісосмугах, на берегах водойм розпадатися на мікрогранули. Оскільки пластик не схильний до біорозкладу, він під впливом зовнішнього середовища розпадається на мікрочастинки, які стають кормом для птахів, риб і звірів. В основному гинуть великі види птахів, які приймають яскраві частинки пластику за їжу. В екологічно здоровому середовищі ці птахи живуть 40-50 років. Сьогодні більше 30% з них гинуть не доживши і до 10 років. Кожні п’ять хвилин в країні вмирає одна чайка, наковтавшись смертельного пластику.
«Якщо не почати нормативно і законодавчо вимагати розумного співвідношення: скільки завозиться, а скільки виробничі потужності готові утилізувати і переробити пластика, то цей пластик відбере у нас весь життєвий простір», – кажуть у Національній Екологічній Раді України.
В Україні 6 тисяч офіційних звалищ, на яких сьогодні накопичилося понад 12,5 млрд тонн відходів. Щоб більш наочно уявити собі цю масу сміття – це одна гора з підніжжям 20 кілометрів і висотою в 10 кілометрів. Еверест зі сміття! За неофіційними даними, це тільки мала частина «айсберга», тому що неофіційних звалищ понад 35 тисяч. Вони займають приблизно 14 тисяч квадратних кілометрів. Що можна прирівняти до шести територій держави Люксембург.
У нас всі заповідні території разом узяті займають близько 9% від території країни. А звалища більше 11%. В Україні переробляється максимум 3% відходів. Багато це чи мало? В ЄС переробляється в середньому 70%. У Швеції 98%. Це єдина країна в світі, яка в інших державах закуповує сміття, щоб не простоювали її сміттєпереробні підприємства.
Тільки за минулий рік додалося 421 млн. тонн відходів. На кожного українця у 2018 році додалося по 8,5 тонн сміття. Якщо не зупинити цей сміттєвий Апокаліпсис, то ми скоро задихнемося, завалені своїми ж відходами.
«Щоб поліпшити ситуацію, потрібно почати виконувати на всіх рівнях Закон про роздільний збір відходів. Він прийнятий ще в 2018 році. Так само необхідно збільшити відповідальність виробників пластикових виробів і компаній, які відповідають за вивіз і переробку сміття. Потрібно створити єдиний Фонд, що акумулює кошти, направлені виробниками пластикових виробів на утилізацію пластику. Почати будувати за сучасними проектами сміттєспалювальні заводи, з обов’язковою умовою сортувальних ліній. У всьому світі від переробки сміття країни отримують доходи у вигляді газу, електроенергії. А у нас все на допотопному рівні закопується в землю, щоб згодом століттями отруювати все в окрузі. І це потрібно робити вже сьогодні! Поки ми не втратили остаточно свою землю і водойми, дно яких вистелене пластиковим злом», – говорить глава Національної Екологічної Ради України Олександр Чистяков.
Сьогодні Закон про роздільний збір побутових відходів виконується «через пень колоду» … Цьому є пояснення. Населення, розуміючи проблему забруднення країни, зокрема пластиком, готове до роздільного збору, але не скрізь є відповідні контейнери. Так само на наших звалищах, як правило, відсутні або працюють малоефективно лінії із сортування сміття. Тому в основному сміття без розбору збирають машини і везуть їх на смітник, де ті закопуються в землю.
«Для ефективної боротьби із забрудненням необхідно усунути причину. Весь світ встав на шлях позбавлення своїх територій від пластикової навали», – каже Олександр Чистяков.
Якщо більшість пластикових виробів можливо повторно переробити, то поліетиленовий пакет через свою мікронну товщину не можна. Водночас при спалюванні поліетилену в атмосферу викидаються шкідливі речовини, які небезпечні для людини, а також сприяють виникненню «парникового ефекту».
Раніше «Журналіст» повідомляв про те, що в КМДА закликали киян прожити день без поліетиленових пакетів.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
