Фото: Тетяна Дугельна
Психолог і письменниця Тетяна Дугельна в новому випуску своєї авторської програми «Почни з себе» розповіла про людей, котрі постійно спізнюються, і як така риса характеризує людину.
«Сучасні вчені вирішили довести, що люди з хронічним синдромом запізнення потенційно успішніші за інших, виглядають більш розкуто й вільно, вони більш креативні. Здавалося б, нам ці дослідження повинні були б сподобатися. Але подобаються вони лише тим, хто спізнюється. У них тепер є прекрасне виправдання. Але в суспільстві все інакше. Уявіть ситуацію: є певне поле, на якому ми розіграємо ситуацію, в якій кожен з Вас хоча б один раз в житті побував. Ви домовилися зустрітися з якоюсь людиною. Ви призначили час і місце. Ви прийшли вчасно, як годиться вихованій людині, а Ваш друг йде на зустріч не кваплячись або вирішує по ходу інші справи. Ваш друг ходить немов у «ковпаку» і пересувається всередині нього. Для такої людини час не є таким же важливим, як для Вас. Поки він спізнюється, ви, чекаючи, гніваєтеся, сердитеся. Мало того, хтось третій десь в іншому місці вже відчуває напруження, чекаючи на Вас», – пояснила фахівець.
У рамках програми психолог змоделювала декілька життєвих ситуацій, щоб показати, як схильність однієї людини до запізнень негативно впливає на інших людей, котрі її оточують.
«Тепер поглянемо на ситуацію з іншого боку: є хтось, хто хронічно спізнюється, але Ви з якихось причин вимушені з ним спілкуватися. Наприклад, на всі зустрічі спізнюється Ваш керівник. Він хоче, щоб на нього звернули особливу увагу, коли він прийде. Що б Ви йому не говорили, як би Ви не стукали в цей «ковпак», він Вас не почує. Та й Ви не матимете сил стукати до нього. Такі люди, як цей керівник, рано чи пізно зазнають краху в бізнесі, тому що час це ресурс. Якщо начальник не враховує свого часу, то він так само ставиться і до підлеглих. Він може, наприклад, змушувати співробітників працювати понаднормово. Якщо Ви людині, яка хронічно спізнюється, одного дня дозволили це зробити, з Вами це повторюватимуть всі, тому що Ви терпите, чекаєте, коли ж людина одумається», – підкреслила Дугельна.
На думку письменниці, люди, які постійно спізнюються, саботують спілкування з іншими. Тетяна Дугельна називає таку рису характеру хворобою.
«Люди, які постійно спізнюються, по суті саботують спілкування з Вами, вони не хочуть спілкуватися з Вами ефективною мовою. Якщо у Вашому оточенні є люди, які хронічно спізнюються, Ви не зможете їх переробити, але Ви можете змінити своє відношення до цього. Наприклад, Ви можете призначити зустріч раніше, ніж це необхідно, і прийти пізніше, у такий спосіб граючи з часом, а час – це енергія, що її ми даруємо один одному під час спілкування, яку можна витратити ефективно і з радістю або навпаки віднімати в інших. Якщо Ви вимушені спілкуватися з людьми, які спізнюються, навчіться враховувати ці особливості. Можливо, ця людина Вас чомусь вчить (наприклад, толерантності) або просто уповільнює Вас у життєвому ритмі», – підсумувала психолог.
Детальніше про це дивіться у відеоверсії чергового випуску програми «Почни з себе».
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today