Дайджест хороших новин за 21-27 травня 2018 року

98

Фото: з відкритих джерел

Про Бескидськийо тунель, Dragon-2, Букерівську премію і кращі книги, Папу Римського і Адольфа Гітлера, Біблію з шрифтом Брайля, і Молодість.

• У Києві, 22 травня було представлено Біблію для незрячих дітей, надруковану шрифтом Брайля – «Біблія для дітей. Заплющ очі. Дивись серцем», видання планується не для продажу, а буде поширюватися в спеціалізованих соціальних установах і передаватися в сім’ї, де є незрячі діти або діти, які мають залишковий зір.

• 22 травня Засновник компанії SpaceX Ілон Маск представив остаточний дизайн пілотованого корабля Crew Dragon (Dragon 2), призначеного для відправки астронавтів на МКС. Dragon 2 – це сильно модифікована версія вантажівки Dragon, який вже в експлуатації. У нього майже моноблочна конструкція. Човник здатний відправляти 2,5 тонни вантажів і до чотирьох чоловік. Без вантажів він може піднімати на орбіту до семи чоловік. Рахункова палата США в січні поточного року підготувала звіт, в якому стверджувалося, що висока ймовірність того, що Dragon 2 зможе пройти сертифікацію для пілотованих запусків не раніше грудня 2019 року. У NASA розглядають можливість перетворення випробувальних пілотованих місій Dragon 2 і Starliner в оперативні, що передбачає збільшення чисельності екіпажу і термінів його перебування на МКС.

• 23 травня військовослужбовці Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, воїни АТО, жінки, що втратили чоловіків на війні, курсанти та оркестр Національної академії сухопутних військ імені П. Сагайдачного взяли участь в загальній аудієнції Папи Римського Франциска на площі Святого Петра у Ватикані. Делегацію очолював владика Михаїл Колтун, керівник Департаменту військового капеланства УГКЦ. Вітаючи українських воїнів, Понтифік зазначив, що він невпинно благає Господа про мир в Україні. Українські військові могли особисто привітати Понтифіка.

• У четвер, 24 травня, в Україні відкрили найбільший інфраструктурний об’єкт останніх десятиліть – Бескидський тунель, який є важливою частиною маршруту для експорту товарів з України в ЄС, а також дозволяє в кілька разів збільшити кількість транзитних і внутрішніх залізничних перевезень. За даними Укрзалізниці, новий тунель буде пропускати до 100 пар поїздів на добу, максимальна швидкість поїздів виросте з 40 км на годину до 60-70 км на годину. Протяжність становить понад 1700 метрів, а максимальна глибина – 180 метрів від поверхні Бескидського хребта. Загальна вартість будівництва оцінюється майже в 2,2 млрд грн. Проект реалізувався на кредитні кошти, надані Україні Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Європейським інвестиційним банком (ЄІБ).

• У Лондоні оголосили ім’я лауреата Міжнародної Букерівської премії 2018 року. Володарем престижної нагороди стала польська письменниця і поетеса з українським корінням Ольга Токарчук за роман «Бігуни», що вийшов англійською мовою під назвою «Польоти» (Flights), а також перекладач, що працювала над перекладом книги на англійську мову, Дженніфер Крофт. Міжнародну Букерівську премію було засновано в 2005 році. На відміну від Букерівської премії, яка щорічно присуджується англомовним авторам з Великобританії, Ірландії та країн Британської Співдружності, Міжнародний «Букер» вручається раз на два роки закордонним письменникам, чиї книги перекладено на англійську мову і опубліковано у Великобританії. У 2016-му премію вперше вручили за конкретну книгу, а не за творчість в цілому. А з 2018 року було прийнято рішення присуджувати Міжнародну Букерівську премію щорічно. Грошова складова нагороди – £50 тис. (майже $71 тис.), які автор ділить навпіл з перекладачем.
Спеціальне журі Букерівської премії вибрало кращі твори, автори яких отримували премію з моменту її заснування в 1969 році. У шорт-лист потрапили твори п’яти авторів, по одному за кожне десятиліття з моменту заснування літературної премії. В їх числі «В вільній державі» (премія 1971) індійця Відіадхара Найпола, «Місячний тигр» (1987) британки Пенелопи Лайвлі, «Англійський пацієнт» (1992) канадця Майкла Ондатже, «Вовчий зал» британки Хіларі Ментел (2009, 2012) і «Лінкольн в бардо» американця Джорджа Сондерса (2017).

• 27 травня на Поштовій площі в Києві стартував 47-й МКФ Молодість. Директором фестивалю в цьому році стане естонка Тііна Локк-Трамберг, член Європейської кіноакадемії, а з 1998 року – директор Талліннського кінофестивалю «Темні ночі». Організатор фестивалю – Антельм Відо (Франція). Також в складі журі український режисер Марина Степанська. міжнародному конкурсі беруть участь 12 картин. Переможець буде нагороджений грошовим призом в $ 10 тис. У національному конкурсі представлено 21 короткометражну кінострічку, переможець отримає приз – 50 тисяч гривень і премію «Скіфський олень». У позаконкурсній програмі заплановано покази фільмів: румунки Адіни Пантілов «Не торкайся», «Зелений туман» Евана Джонсона, «Земля просвітлених» Пітера-Ян де Пю, «Таємний щоденник Симона Петлюри» Олеся Янчука, «Шляхетні бродяги» Олександра Березань. Вперше за свою багаторічну історію «Молодість» пройде в оновленому весняному форматі і вийде за межі кінотеатрів – кінопокази відбудуться під відкритим небом, на популярних відкритих майданчиках Києва. Поштова площа стала місцем, де відбулося урочисте відкриття фестивалю та відбудеться церемонія нагородження переможців. У день відкриття на великому екрані було представлено стрічку Малгожата Шумовської «Обличчя/Рило» (пол. Twarz, 2018). Картина отримала на 68-му Берлінському кінофестивалі Гран-прі журі – «Срібного ведмедя».

• Вчені з університету Версаль-Сен-Кантен-ан-Івелін провели незалежне дослідження останків, фрагменти черепа і щелепи Адольфа Гітлера, що зберігаються в архівах спецслужб РФ і підтвердили їх автентичність. Дані про роботу опубліковано у журналі European Journal of Internal Medicine 14 травня 2018 року. За допомогою бінокулярного мікроскопа провели морфологічне дослідження фрагменту черепа з отвором. Експерти встановили, що морфологія фрагменту збігається з даними рентгенівських знімків голови Гітлера, зроблених в 1944 році. На думку вчених, отвір в кістці може бути слідом кулі – це підтверджує, що смерть наступила після пострілу в лоб або шию, а не в рот, згідно з іншими версіями. На користь цього аргументу говорить і те, що на щелепах не знайшли слідів сурми, свинцю або барію. Щелепи досліджували за допомогою растрового електронного мікроскопу. Аналіз показав, що володар протезів практично не їв м’яса – відповідно до інформації більшості біографів, які стверджували, що Гітлер був вегетаріанцем або принаймні обмежував споживання м’ясних продуктів. Один з авторів дослідження Філіп Шарля (Philippe Charlier) заявив: «Справжність зубів не викликає сумнівів. Ми можемо покласти край всім конспірологічним теоріям про Гітлера. Він не втік до Аргентини на підводному човні і не оселився на секретній базі в Антарктиці або на темній стороні Місяця».

Автор: Ірина Радзівіл

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today