Французькі палеоантропологи з Університету Версаль-Сен-Кантен-ан-Івелін реконструювали зовнішність кроманьйонця, який жив понад 30 тисяч років тому. Виявилося, що древній чоловік був хворий на нейрофіброматоз, при якому на обличчі та інших частинах тіла виникають доброякісні пухлини.
Згідно статті, опублікованій в журналі The Lancet, останки стародавнього Homo sapiens були виявлені в 1868 році в печері Кро-Маньон на південному заході Франції. На лобовій кістці черепа фахівці виявили округле пошкодження кісткової тканини, яке могло бути викликано впливом частинок ґрунту на скелет, рахітом, а також грибковими або імунними захворюваннями. Проте до цих пір встановити справжню причину дефекту не вдавалося.
За допомогою комп’ютерної томографії пошкодження вчені виключили перетворення кісткової тканини в злоякісну пухлину. Особливості патології відповідали морфології підшкірної шваноми — доброякісної пухлини, яка виникає з шванівських клітин нервової тканини. Такі новоутворення, пов’язані з ерозією кісткової тканини, виникають при нейрофіброматозі I типу — спадковому захворюванні, що викликається мутацією в 17-й хромосомі.
Відзначається, що через інші пухлини у кроманьйонця був також пошкоджений внутрішній слуховий прохід. Хоча акустичні шваноми характерні для нейрофіброматозу II типу, вони також зустрічаються у захворюваннях I типу. На основі усіх цих ознак дослідники реконструювали зовнішність людини, обличчя якої було вкрите пухлинами.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
