Інформаційне агентство «Журналіст» разом із Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві продовжує цикл передач «Правовий діалог». В рамках проекту ведучі Олександр Хименко та Оксана Скрипник спілкуються із експертами на різні актуальні для громадян теми, а також шукають шляхи вирішення проблем, які турбують українське суспільство. Новий випуск програми «Правовий діалог» було присвячено темі протидії домашньому насильству.
Як зауважили ведучі, досить довго в Україні домашнє насильство було суто «домашньою проблемою», а суспільство переважно займало нейтральну позицію, закриваючи очі на такі ситуації. Відповідно, жертви або постраждалі члени сім’ї, а також діти найчастіше залишались сам на сам із цією бідою. Однак, у грудні 2017 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який набув чинності 7 січня 2018 року, де запропоновано новий підхід до боротьби з цим негативним явищем у суспільстві.
Гості програми, головний інспектор відділу зв’язків із громадськістю Департаменту патрульної поліції НПУ Олена Дашутіна та провідний юрисконсульт Управління з надання правової допомоги киянам КБУ «Контактний центр міста Києва» Вікторія Мала, розповіли про новації законодавства у сфері протидії домашньому терору, способи запобігання цій проблемі, профілактичну і превентивну роботу національної поліції у цьому напрямку. Також експерти дали практичні поради, як діяти у разі виникнення для особи загрози стати жертвою домашнього насильства.
Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство – це дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, чи між колишнім/теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають у родинних відносинах/у шлюбі, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа.
Головний інспектор відділу зв’язків із громадськістю Департаменту патрульної поліції Олена Дашутіна розповіла, що в українському суспільстві домашній терор – доволі поширене явище.
«Ця проблема в Україні, дійсно, є і стоїть вона досить гостро. У ряді європейських країн діє державна політика спрямована на активну роботу із населенням, основний «меседж» якої, аби люди не замовчували подібні проблеми, та зверталися до правоохоронних органів. Також за кордоном працюють із кривдниками, які проявляють агресію, гнів, щоб навчити їх керувати такими негативними емоціями. Передовий досвід попередження та протидії домашньому насильству слід запозичувати в Україні, з огляду на Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству. Наразі в українському законодавстві розширено коло суб’єктів, на яких поширюється даний закон. Визнати кривдниками можуть: прийомних батьків, осіб, які спільно проживають чи проживали в одній родині, осіб, які мають спільну дитину, але не мають спільного побуту, рідних братів або сестер, опікунів й інших родичів (дядько, тітка, пасинок тощо)», – зауважила представник правоохоронних органів.
Також, відповідно до даного закону, якщо у родині, де зафіксовано факт вчинення домашнього насильства є дитина, вона визнається постраждалою не лише, якщо вона стала жертвою, а і якщо дитина була свідком (очевидцем) такої ситуації. Постраждала особа має право звернутися із відповідною заявою (повідомленням) як до органів поліції за місцем свого проживання (перебування), так і до виконавчих комітетів сільських і селищних рад, органів опіки та піклування, навчальних закладів (якщо постраждалі — діти), установ охорони здоров’я.
Закон також передбачає можливість відокремити кривдника від жертви через терміновий заборонний припис або обмежувальний припис. Заборонний припис виноситься Національною поліцією як реакція на факт домашнього насильства, виноситься терміново, діє до 10 днів, його дію можна продовжити через суд до півроку. Обмежувальний припис видає лише суд, а діє від 1 до 6 місяців.
«Зазначу, що обмежувальний припис досить активно виноситься і такий механізм дієвий», – додала головний інспектор відділу зв’язків із громадськістю Департаменту патрульної поліції НПУ Олена Дашутіна.
За словами провідного юрисконсульта Управління з надання правової допомоги киянам КБУ «Контактний центр міста Києва» Вікторії Малої, в Україні часто замовчування проблеми домашнього терору, зумовлене страхом потерпілої особи.
«Держава надає безоплатну правову допомогу, залучаючи фахівців. Також жертві у разі потреби можуть на певний час надати соціальне житло. Це місце (його адреса) є анонімними, щоб кривдник не знав, де перебуває жертва. Крім того, відповідно до нововведень, кривднику можуть заборонити перебувати в місці спільного проживання, навіть якщо це його помешкання, а також можуть обмежити спілкування із постраждалою особою, забороняють наближатися на певну відстань до роботи, місця проживання. Кривдника можна занести до реєстру», – зауважила юрисконсульт.
Щодо покарання кривдника, то відповідно до ст. 173-2 Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП), за вчинення домашнього насильства передбачене покарання у вигляді накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративного арешту на строк до 7 діб. Повторне вчинення домашнього насильства протягом року передбачає штраф від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, – адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.
Як зауважили фахівці, якщо раніше за домашнє насильство була виключно адміністративна відповідальність, то тепер відповідно до ст. 126-1 Кримінального кодексу України передбачена і кримінальна відповідальність у вигляді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.
Більш детально про усе це, а також відеоверсію другого випуску програми «Правовий діалог» дивіться на сайті «Журналіста».
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
