Мартін Брест: Військова література – це ресоціалізація людини, яка її писала (ФОТО)

304
Фото Ярослава Матвєєнко

Вчора, 13 травня, у приміщенні УКРІНФОРМ відбулася прес-конференція на тему: «Військова література у «Ветеранському наметі» на ІХ Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал».

Цього року вперше в одному місці буде зібрано та представлено книги, написані ветеранами, дійсними військовослужбовцями, волонтерами та переселенцями. Посеред подвір’я Мистецького арсеналу буде встановлено стилізований військовий намет, який і стане епіцентром популяризації ветеранської та військової літератури.

Про майбутній проект представників ЗМІ проінформували автори книг та ветерани Мартін Брест, Юрій Руденко та Олександр Терещенко, директор «Мистецького Арсеналу» Олеся Островська-Люта та міністр у справах ветеранів Ірина Фріз.

Олеся Островська-Люта, директор «Мистецького Арсеналу»

«Література проявляє важливі дискусії в суспільстві. Вперше така подія буде концентрованою, хоча самих презентацій ветеранської книги було чимало. Цього року мова йде про презентацію феномену. Розмова про війну тільки починається. Всі голоси ветеранів та волонтерів мають величезне значення. В українській літературі, починаючи з XVIII  століття дуже багато творів, написаних військовими.  Просто ми не дивилися на це під таким кутом. Можливо, це феномен ще й з точки зору історії життя українського суспільства. Військовий намет – чудова нагода познайомитись та побачити те, що має значення для суспільства, та є водночас і новим і типовим для української літератури. В планах літературної майстерні – програма письменницької майстерності для авторів-ветеранів».

Мартін Брест, ініціатор проекту, ветеран, автор книг «Пехота» та «Пехота-2»

«Ідея створення окремого стенду з ветеранською літературою виникла під час спільної зустрічі між Книжковим арсеналом, Міністерством ветеранів та нами. Військова література – це не просто книжка, яку можна купити або ні, це в першу чергу ресоціалізація людини, яка її писала, в теперішнє суспільство, яке сформоване зараз. Це його емоції, його самореалізація. Це характерно також і для книг авторства переселенців. У більшості країн, які воювали, книги про війну були написані вже після подій та професійними письменниками. І найбільш популярні військові книги були написані професійними письменниками. Та це не про Україну. Наприклад, феномен  книги «Сліди на дорозі», написаної ветераном, непрофесійним літератором, Валерієм Ананьєвим: 16 тисяч проданих екземплярів за вісім місяців. Впевнений, що рано чи пізно кількість перейде у якість і ми матимемо не тільки книги, а й готові сценарії для фільмів. Вірю в те, що, побачивши успіх уже визнаних авторів, інші ветерани теж почнуть писати».

Ірина Фріз, міністр у справах ветеранів

«Вперше питання української ветеранської книги буде звучати не як співставна загального простору, а само по собі, тому що є самодостатнім. Я впевнена, що книга – це зброя, яка змінює людей та навколишній світ. Друковане слово робить нас небайдужими. Книга – це вікно, який кожен автор прорубує крізь своє уявлення про життя до людей для того, щоб розказати їм про важливе. Ми маємо піклуватися про ветеранську книгу, як автори ветерани прагнуть нам донести правду життя про війну та своїх героїв. Той, хто сьогодні вважає, що він не дотичний до війни, має поринути у світ ветеранської книги, зрозуміти та відчути чим є війна для нашої держави і як її потрібно здолати в собі, щоб об’єднатись. Ветеранська книга об’єднує та формує новий культурний простір».

Олександр Терещенко, заступник міністра у справах ветеранів, ветеран, учасник боїв в Донецькому аеропорту, автор книги «Життя після 16:30»

«Війна – це стрес не стільки для тіла, скільки для душі. Це шок, це шквал емоцій. Те, що кожен з нас пережив там, навіть без участі в серйозних бойових діях, все рівно, коли ти в окопі, коли ти щодня можеш не повернутися, не проходить безслідно. Ці емоції рано чи пізно просяться назовні. Це важливе не тільки для нас, тому що від дня незалежності, навіть з 2014 року ми пишемо нову історію України і війна – її частина. Можливо, те що пишуть хлопці, в літературному сенсі не досконало, але це щиро та правдиво. Дуже важливо, щоб ці книжки «доходили» до магазинів, до людей. Хлопці, які написали книжки вміють воювати, а от продавати ні. Це не стільки комерційне питання, стільки ці книги мають дійсно доходити до читачів. Люди мають розуміти, що це українська історія і це дуже важливо».

Юрій Руденко, ветеран, автор книг «Психи двох морів» та «Світло та цеглина».

«Справа в тому, що кожна держава забувала про своїх ветеранів відразу по закінченню військових дій, а то і під час, і згадувала за 20-30 років.  В України є шанс вшанувати ветеранів уже зараз, поки вони ще живі. Важливо правильно розділяти поняття. Реабілітація – це після поранення. Людина, яка просто там побувала, здобула новий досвід, з яким їй доведеться жити в цивільному мирному житті… прописуючи свої переживання на папері, вона вже переосмислює все це. Ідея ветеранського намету з широким доступом людей до ветеранської літератури дозволить їм ознайомитись. Позитивний результат заходу має збільшити кількість українського контенту. Працюючи зараз як певною мірою військовий історик, відновлюю події п’ятирічної давнини, на жаль, бачу що уже бойові дії на сході обростають міфами, нереальними історіями, а про справжніх героїв забувають. Тому чим більше книжок, фільмів і т.д. буде випущено на цю тему, тим менше буде забуто. Це важливо в контексті збереження української історії, і є прикладом і для тих людей, які і зараз служать, і для інших загалом. Маємо скористатися шансом не забути про ветеранів. Ветерани володіють фактами, письменники можуть ці факти професійно літературно викласти. Найкраще – поєднати обидві сторони і тоді можна створити щось дійсно вогняне».  

 Амбітна мета ініціатора проекту Мартіна Бреста у цифрах – одна тисяча проданих книг, а в найближчих планах  – участь авторів ветеранської літератури у книжкових подіях країни та вихід за кордон, щоб популяризувати нашу країну та армію. До речі, «сусіди» вже написали та видали про російсько-українську війну 470 книжок. У нас наразі лише біля 150 книжок та 300 авторів. На участь у Книжковому арсеналі поки що подали заявки 35 авторів (57 книг), реєстрація ще триватиме до кінця цього тижня.

Нагадаємо, фестиваль Книжковий Арсенал відбудеться з 22 по 26 травня.

Текст і фото Ярослава Матвєєнко

Як повідомляв «Журналіст»,  на Книжковому Арсеналі 2019 ветеранська література матиме окремий стенд.

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today