Юристи: парламент прийняв понад 20 законів, які змінять життя українців

Протягом місяця роботи новообрана Верховна Рада України прийняла більше 20 Законів України, які стосуються різних сфер суспільного життя та проваджують нові правила регулювання діяльності державних органів, суб’єктів господарювання та інших. Експерти Press Association UA та юристи юридичної фірми «Горецький і партнери», а також кандидат юридичних наук у сфері права Горецький Олег спеціально для «Журналіста» проаналізували  перший місяць роботи депутатів  ІХ скликання.

Позачергові парламентські вибори в України пройшли 21 липня 2019 року. Згідно з законодавством країни, вибори народних депутатів відбуваються за змішаною системою (пропорційно-мажоритарною): 225 народних депутатів обираються за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі відповідно до виборчих списків кандидатів у депутати від політичних партій, та 225 – за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах. Після обробки всіх голосів ЦВК у протоколі встановила, що кількість депутатських мандатів, отриманих кожною політичною партією, що висунула кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, становить:

• Політична партія «Слуга народу» – 124;
• Політична партія «Опозиційна платформа – За життя» – 37;
• Політична партія «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – 24;
• Політична партія «Європейська солідарність» – 23;
• Політична партія «Голос» – 17.

Обробивши бюлетені зі списками депутатів, які балотувалися в одномандатних мажоритарних округах, ЦВК повідомила, що визнано обраними 199 народних депутатів-мажоритарників.

Перше засідання новообраної Верховної Ради ІХ скликання відбулося 29 серпня 2019 року. Парламент розпочав свою роботу в умовах монопартійної більшості. Фракція президентської політичної партії «Слуга народу» нараховує 254 народних депутатів, – найчисельніша за часи незалежності України. На першому засіданні спочатку було сформовано новий уряд, після чого ВРУ почала активно виконувати свої повноваження.

Зокрема, 03 вересня 2019 року депутати зібрались на Другу сесію Верховної Ради України IX скликання та прийняли свій перший Закон України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)», який набуде чинності 01.01.2020 року.

Президент Володимир Зеленський запевнив, що проект змін до Конституції передбачає зняття недоторканності з народних депутатів у разі вчинення ними кримінальних злочинів, тоді як депутатський індемнітет за політичні рішення збережеться повністю. Таким чином, у статті 80 Конституції залишиться лише норма про те, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Тому перший контраргумент щодо відмови від імунітету – це вразливість парламенту. Другий аргумент полягає в тому, що, знімаючи недоторканність з депутатів, слід одночасно позбавити від аналогічного «щита» і президента. Після цього 23 вересня 2019 року Володимир Зеленський підписав Закон України «Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)», цей закон передбачає можливість усунути Президента з посади в порядку імпічменту виключно у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Процедура імпічменту проводиться за ініціативою більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу.

Протягом місяця роботи новообрана Верховна Рада України прийняла більше 20 Законів України, які стосуються різних сфер суспільного життя та проваджують нові правила регулювання діяльності державних органів, суб’єктів господарювання та інших. Парламент прийняв Закон України «Про внесення зміни до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 11.09.2019, який вже набув чинності. Відповідно до нього ст. 9-ту Закону «Про приватизацію державного і комунального майна»було виключено, а метою прийняття даного закону було приведення норм вищезазначеного Документа у відповідність до  положень Конституції України, тому що дані норми суперечили Конституції та перешкоджали роботу комітету ВРУ, який проводить контроль за здійсненням приватизації, додержанням законодавства України про приватизацію та аналізу їхніх наслідків.

Відповідні зміни відбудуться у сфері ліцензування суб’єктів господарської діяльності. ВРУ прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню», даний нормативно-правовий актнабирає законної сили після 3 місяців з дня його опублікування. ВРУ пропонує провести зміни саме в частині виключення з переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, діяльності у сфері телекомунікацій, та Закону про телекомунікації в частині заміни ліцензування видів діяльності у сфері телекомунікації на надання повідомлення суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність у даній сфері, про початок провадження діяльності.

Народні депутати IX скликання майже за місяць своєї потужної роботи прийняли близько п’яти законів, які вносять зміни до Бюджетного, Податкового, Митного, Кримінального та Кримінально процесуального кодексу, зокрема:

• Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії» чинний с 25 вересня 2019 року. Нормативно-правовий акт спрямований на забезпечення реалізації механізмів та вирішення питань, визначених у Законі України «Про державну підтримку кінематографії  в Україні», а також врегулювання питання щодо фінансової допомоги з боку країни. Зазначається, що окрема винагорода від суб’єктів кінематографії, які отримали державну підтримку, буде зараховуватися до спеціального фонду державного бюджету. Нові положення кодексу надають змогу розвивати кінематографію в нашій країні, та залучати відповідні іноземні інвестиції.
• Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо джерел формування державного дорожнього фонду» набув чинності 25 вересня 2019 року. Відповідні зміни будуть стосуватися адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт до джерел формування державного дорожнього фонду. Зарахування зазначених штрафів буде додатковим фінансуванням, що дозволить належним чином утримувати, проводити реконструкційні або ремонтні роботи автомобільних доріг загального призначення.
• Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб», атакож Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб», пов’язані між собою,метою прийняття даних положень – врегулювання питання подання ЄСВ та ПДФО. Відбудиться відповідне скорочення звітів даного бізнесу, буде уніфікована звітність з єдиного соціального внеску та з податку на доходи фізичних осіб. Головна зміна полягає в тому, що єдина звітність ЄСВ та ПДФО буде подаватися щоквартально. Вперше подання за єдиною звітністю роботодавці будуть виконувати у вересні 2020 року за серпень, а підприємці за підсумками 2021 року. Враховуючи це, об’єднання звітності з ЄСВ та ПДФО дозволить скоротити звітів для платників податків – страхувальників (підприємств та самозайнятих осіб).
• Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України», цей закон створює більш сприятливі умови для громадян, які ввезли транспортний засіб, та не оформили належним чином відповідні документи. Нормативно-правовий акт дозволяє продовжити термін на 90 днів для введення в дію ТЗ на митну територію України, яким передбачено запровадження або посилення адміністративної відповідальності за:

• передачу транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщала його у митний режим транзиту;
• не доставлення товарів, транспортних засобів до органу доходів і зборів призначення у визначений строк;
• перевищення строку тимчасового ввезення товарів, транспортних засобів або строку тимчасового вивезення товарів;
• керування транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.

Відповідним доповненням до МК України, буде слугувати Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю», якийпередбачає законодавче закріплення можливості фіксації порушень, пов’язаних із відсутністю документів (дозволів) щодо узгодження умов і режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень, чи документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, в автоматичному режимі в порядку передбаченими нормами законодавства країни.

До Кримінального та Кримінального процесуального кодексу внесли невеликі зміни, але вони спростують життя бізнесу в Україні. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес.» Цим положенням декриміналізується фіктивне підприємництво: ухвалений закон виключає з Кримінального кодексу статтю 205, відповідно до якої визначалося кримінальне покарання за створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення заборонених видів діяльності.

5 вересня 2019 року розпочав свою роботу Вищий антикорупційний суд України (ВАКС). Після старту роботи стався колапс, адже антикорупційний суд отримав від судів інших інстанцій мінімум три з половиною тисячі справ. Судді змушені були концентруватися часто на другорядних і подекуди старих справах, які роками припадали пилом в звичайних судах. Натомість справи топкорупції мали повільно рухатися через перевантаженість суддів, тому Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» від  18.09.2019 року. Вищезазначенийдокумент вносить певні зміни для роз’яснення роботи ВАКС. Відповідно до нього, підсудність Вищого антикорупційного суду як суду першої, апеляційної інстанції слідчих суддів поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з дня початку роботи цього суду.

Народні депутати ІХ скликання прийняли Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», тобто військову прокуратуру буде ліквідовано, штат прокуратури зменшить свою кількість, а діяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів призупинять до 01 січня 2021 року.

Прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оборону України» щодо організації оборони держави» вже набув чинності. Головною метою є організація оборони держави, яка затверджується президентом України за поданням Кабінету Міністрів України, структура плану оборони України, план оборони України та військово-адміністративний поділ території України.

У сфері фінансів набув чинності Закон України  «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення процедури проведення фінансової реструктуризації», який був опублікований 24 вересня у парламентському виданні «Голос України». Закон має на меті врегулювати недоліки чинного законодавства у питанні реструктуризації. Реструктуризація — це здійснення комплексу організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зростання обсягів випуску конкурентоспроможної продукції та підвищення ефективності виробництва. Відповідно до змін даного закону, буде надано дозвіл на проведення спільної процедури реструктуризації. А також буде продовжена дія Закону України «Про фінансову реструктуризацію» до 6 років.

Парламент також прийняв низку законів, які розроблялись відповідно до норм міжнародного законодавства, а саме:

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів» ухвалений ВРУ 19 вересня 2019 року. Закон був розроблений на виконання положень статей 224-227 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, а також відповідно Директиви Ради 87/54/ЄЕС від 16 грудня 1986 року про правову охорону топографій напівпровідникових виробів. Головною метою було забезпечення виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції в частині узгодження вимог чинного законодавства України щодо охорони прав на компонування (топографії) інтегральних мікросхем із правом Європейського Союзу.

Закон України «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи», який набуде чинності 25.03.2020 року. Законопроект розроблявся на основі Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Документ запроваджує в українському законодавстві положення Конвенції про процедуру спільного транзиту. Дана конвенція об’єднує 35 країн, які запровадили єдині для всіх правила декларування та контролю за транзитними переміщеннями товарів із використанням спільного ІТ-продукту (New Computerised Transit System, NCTS). Позитивною стороною для України є те, що ми зможемо запровадити обмін митною інформацією з 35 країнами в режимі реального часу, отримувати інформацію для переміщення товарів транзитом, запровадити спеціальні транзитні спрощення, використовувати єдину митну декларацію для переміщення товарів від країни-відправлення до країни-призначення через треті країни. Але Міністерство фінансів зазначає, що прийняття даного закону не завершує процес приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії», встановлює відповіднізміни, які були внесені для врегулювання законодавчих норм до європейських вимог та стандартів, що діють у сфері використання ядерної енергії, а також для встановлення єдиних норм безпеки для захисту здоров’я осіб.

Прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» має на меті спрощення порядку прийняття на державну службу та звільнення з неї; підвищення відповідальності державних службовців за досягнення результатів їхньої діяльності, та запровадження можливості контрактної державної служби, а також врегулювання окремих проблемних питань, передбаченим даним нормативно-правовим актом.

Також парламент за місяць своєї роботи ратифікував два протоколи, які наберуть чинності 05.10.2019 року, а саме:

• Закон України про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно.
• Закон України про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал та Протоколу до неї, вчинених у м. Київ 30 жовтня 2000 року.

Проаналізувавши усі нормативно-правові акти прийняті новообраною Верховною Радою, можна дійти висновку, що за місяць виконана достатня велика кількість роботи. Тому будемо сподіватися, що в подальшому народні депутати будуть так само активно працювати, для того щоб законодавча база нашої країни була гарним прикладом на міжнародній арені.

Матеріал підготовано за підтримки Press Association UA та юристами юридичної фірми «Горецький і партнери», кандидатом юридичних наук у сфері права Горецьким Олегом.

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today