В Україні є необхідність надання пільг, преференцій та статусу учасника бойових дій громадянам, які брали участь у бойових діях. Про це під час пресконференції заявила голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, передає «Журналіст».
За словами народної депутатки, наразі у суспільстві є запит на допомогу громадянам, що повертаються з війни: створення необхідних механізмів для повноцінної реабілітації учасників бойових дій.
«Наразі є важливим питання надання статусу учасника бойових дій добровольцям, які у 2014 році першими вийшли захищати наш кордон у той час, коли армія була не готова до оброни наших кордонів. Те, що ці люди (добровольці – ред), мають потрапити під наш соціальний захист, не викликає жодних сумнівів. Статус учасника бойових дій мають отримати ті люди, які знаходяться у такому реєстрі, котрі дійсно перебували у зоні бойових дій. Водночас той реєстр, який створено у міністерстві ветеранів, містить 370 тисяч осіб, частина з яких не є учасниками Збройних сил України. У реєстрі: Міністерство оборони України, Збройні сили України, військова частина «А 0515», Міністерство внутрішніх справ, Національна гвардія, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки, адміністрація Держприкордонслужби, адміністрація Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, адміністрація Держспецзв’язку, ДСНС, Державна пенітенціарна служба, Генеральна прокуратура, Державна фіскальна служба. Є ще працівники підприємств, установ та організацій (325 осіб). Тобто приблизно третина осіб, котрі є у реєстрі учасника бойових дій, входять до складу так званих цивільних служб. Насправді вони є тими, хто тимчасово перебував біля точки зіткнення. Тому перелік цього списку можна поділити на дві великі частини: одна – це Збройні сили України та ті (добровольці), кого ми відновимо відповідно до закону 2045-1, а також військові формування державних цивільних служб, які я зачитала. І на сьогодні у цьому реєстрі не перебувають добровольці, які у 2014-2015 роках захищали наші кордони. Таким чином, виникла нагальна потреба відтворити преференції для тих, хто був добровольцем. Упродовж невеликого часу це було зроблено Верховною Радою. Йдеться про законопроект 2045-1, який наразі прийнятий у першому читанні. Щодо нього йдуть дебати, законопроект іде за скороченою процедурою. Думаю, що наступного тижня парламент буде готовий його прийняти у другому читанні. Водночас цей законопроект залишає невизначеними ті проблеми щодо наданні пільг нашим військовим», – сказала Галина Третьякова.
На її переконання, настав час в Україні «створити окремий потужний соціальний пакет для ЗСУ, для військовослужбовців, які дійсно приймають участь у військових діях».
«Також треба окремо попрацювати над соціальними пакетами для тих осіб, які перебувають на території бойових дій не увесь час, мета яких не участь у бойових діях. Наприклад, співробітники ДСНС у зоні бойових дій займаються, у тому числі, розмінуванням. Співробітники Державної фіскальної служби перебувають на передовій, щоб контролювати, які товари потрапляють до країни. Тобто такі особи несуть фахову службу у зоні бойових дій, а участь у бойових діях не є їх безпосереднім завданням. Шостий рік у нас іде війна, але ми поки не змогли захистити тих, хто безпосередньо бере участь у бойових діях, тому пакет соціальних пільг, який зараз пропонує держава, носить характер неконцентрованого захисту життя та здоров’я захисників. Якщо військові увійшли до реєстру учасників бойових дій, то для них передбачені пільги на отримання житла без черги, отримання земельної ділянки. Є пільга на проїзд у транспорті (безкоштовно), 75% знижка на комунальні послуги (у межах соціальної норми), безоплатна освіта тощо. Проте ці пільги не відповідають сучасним вимогам, тим же стандартам НАТО, до яких ми прагнемо, тобто їх треба модифікувати. Наразі Міністерство ветеранів разом із Комітетом із питань соціальної політики працюють над окремим законом про статус ветеранів, щоб ми кваліфікували ветеранів та учасників бойових дій не лише сьогоднішньої війни, але і тих бойових дій, які були у попередні роки», – повідомила голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
За словами Галини Третьякової, можливостей державного бюджету, щоб забезпечити усіх соціальними пільгами, недостатньо.
«Треба виокремити тих, хто такої допомоги від держави потребує у першу чергу. Ми наразі спілкуємося з країнами, щоб проаналізувати та перейняти найкращі світові практики з цього приводу. Іде діалог з Ізраїлем, США, Хорватією, Великобританія. Найкращі практики європейських країн свідчать, що найперше необхідно захистити тих, чиєму життю та здоров’ю було заподіяно шкоду. Наприклад, родини, які втратили годувальника, особливо сім’ї, де є діти, щоб вони мали рівні можливості щодо життя та розвику. Також держава повинна захистити тих осіб, чиєму життю та здоров’ю було завдано шкоду під час бойових дій. І тут йдеться не лише про фізичні поранення, контузії, але і про посттравматичний синдром, тобто психологічну допомогу. Ми зараз працюємо, щоб виокремити цю групу людей, а також їхні родини. Адже якщо учасник бойових дій отримав поранення чи контузію, що спричинило втрату працездатності, то хтось із членів родини вимушений полишати роботу, щоб бути поруч біля нього. Країна має зробити все, щоб ветерани та учасники бойових дій, повертаючись до мирного життя, максимально включалися і до економічної сфери. Тому Комітет Верховної Ради із питань соціальної політики не тільки відпрацював законопроект 2045-1 щодо добровольців, але і працює над тим, щоб упорядкувати цю роботу в подальшому. Всі пропозиції від громадськості приймаються. Законопроект має містити не лише систему захисту добровольців та військовослужбовців, але і принципи роботи з громадськими організаціями, які об’єднують учасників бойових дій і ветеранів. Ми звернулися до Міністерства юстиції України, до реєстру, і з’ясували, що наразі таких громадських об’єднань налічується приблизно 500. Нам потрібні зусилля громадськості щодо самоорганізації, щоб усі напрацювання, які є у громадянському суспільстві, були використані на формування та отримання законопроекту, котрий буде сприйнятий суспільством», – наголосила народна депутатка.
Також Галина Третьякова анонсувала шість тем або проблем, які наразі є потреба вирішити у найближчі півтора-два роки.
«Перша – це проблема АТО/ООС, тих, хто брав участь у війні, та створення пакета соціального захисту для таких людей за стандартами НАТО. Ще одна тема – наша зайнятість. Готується трудовий кодекс, це тема для окремої розмови, але його ухвалення – це складова частина, яка регулює трудові взаємовідносини. Питання зайнятості набагато ширше та включає також проблематику трудової міграції. Ще одна тема – запуск другого рівня пенсійного забезпечення, і найближчим часом буде проведено дискусію, яка саме пенсійна система має запрацювати в Україні. Четверта тема – це чесна компенсація за нанесення шкоди життю та здоров’ю. За попередні роки ми не виробили механізму надання чесної компенсації. Більше того, ми вже увійшли в систему «Зеленої карти» і, згідно з її правилами, якщо українець завдасть шкоди життю або здоров’ю під час ДПТ іноземцю, наприклад, італійській, французькій або британській території, то сума відшкодування будуть сотні тисяч і мільйони євро. Якщо такий самий італієць або австрієць завдасть шкоди українському громадянину, то у цьому разі його відповідальність буде обмежена нашим законом щодо страхування цивільної відповідальності у розмірі 250 тисяч гривень. Таким чином, перед нами виникла проблема дискримінації українців у порівнянні до європейців у питанні таких виплат. До речі, зрівнювання відповідальності передбачено Угодою про асоціацію України із ЄС», – проінформувала голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Також вона додала, що ще один напрямок роботи стосується суб’єктивізації домогосподарств, тобто перехід від персонального до сімейного або родинного оподаткування.
«Це система, яка передбачає, що ми, запроваджуючи прожитковий мінімум, не будемо брати з цього показника податки. Або якщо податки уже стягнуті, то їх будуть повертати на кожного члена такого домогосподарства. І шоста реформа. Ми маємо навести лад у Фонді соціального страхування. Подивитися, як він має модернізуватися. Перший законопроект у цій реформі – №2275 від групи депутатів («Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації функціонування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування»). Ці 6 тем це ті напрямки, щодо яких ми маємо спілкуватися більше», – підсумувала голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.
Більш детально про усе це дивіться у сюжеті «Журналіста».
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
