Суд у Мілані розглянув апеляцію у справі Віталія Марківа та вирішив його виправдати.
Як відомо, старшого сержанта Національної гвардії України звинувачували в причетності до вбивства італійського фоторепортера Андреа Роккеллі та його російського перекладача і журналіста Андрія Миронова у 2014 році. Рік тому італійський суд першої інстанції засудив Марківа до 24 років позбавлення волі.
Цього року навесні у місті Слов’янську (Донецька область) група експертів провела слідчий експеримент у справі засудженого в Італії військовослужбовця Національної гвардії України Віталія Марківа.
Як зазначив в інтерв’ю «Журналісту» директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін, фахівці провели акустичні, балістичні та топографічні дослідження в ту саму пору року і на тих самих локаціях, де розгорталися події загибелі фоторепортера та перекладача.
«З метою відтворення подій, які сталися 25 травня 2014, внаслідок яких загинув італійський журналіст, нами була призначена низка експертиз в рамках досудового розслідування Головним слідчим управлінням Національної поліції України з метою відтворення подій, які були 24 травня 2014 року. Були призначені комплексні військові та тарсологічні експертизи, які повинні були встановити дії військовослужбовця Марківа під час виконання ним службових обов’язків, можливість використання зброї, яка у нього була. Ми повинні були встановити ракурс того, що він міг побачити, маючи при собі автомат і приціл на ньому. Також була призначена вибухо-технічна експертиза, яка повинна була встановити причини загибелі журналіста (італійського журналіста, – ред.), а також поранень французького журналіста і перекладача. Також була призначена фоноскопічна експертиза і фототехнічна, які повинні були встановити, яким чином, на якій відстані і які звуки були записані на фотоапарат, який знайшли на місці цієї події, котрий належав французькому журналісту. Крім цього, була ще низка експертиз, зокрема, балістична, яка повинна була встановити наслідки попадання в автомобіль, на якому прибули на це місце і повернулися назад. Це червоний автомобіль Део, на якому пораненого французького журналіста і вбитих відвезли у місто.
Це все було 25 травня цього року. Тобто того самого дня тільки через 6 років з моменту тих трагічних подій. Ми зважали на те, щоб була така ж погода і такий самий час доби, така ж зброя і приціли. Ми відтворили все відповідно до документів, які нам було надано органами досудового розслідування, котрі були залучені у матеріалах італійського суду першої інстанції. Таким чином, ми намагалися відтворити всі події, у яких брав участь військовослужбовець Марків.
Це відбувалося на горі Карачун і в районі завода «Зевс». На горі Карачун нами проведено низку експериментів. Ми відтворили всі дії, починаючи з місця, де перебував Марків, ми провели низку експериментів, що він міг бачити.
Дослідницьким шляхом було встановлено, що він не міг бачити автомобіль, на якому приїхали журналісти. Також на підтвердження цього є відео і фотоматеріали, зроблені безпілотними араратаии. Все це виконано на спеціальних картах з відповідними розрахунками. Ми все вирахували до сантиметра і встановили, що Марків не міг бачити автомобіль і журналістів.
Щодо приладів, які у нього були: приціл на автоматі і просто зорово він не міг бачити, що це були люди без зброї. Нами було проведено дослідницькі постріли з різних видів зброї. Ми записали всі результати і порівняли з тим, що було на фотоапараті французького журналіста, який знайдений на місці подій. Все не співпадало. Ми все це виклали в експертизах, все описали. Крім того, ми провели експертизи з різними видами оптичної розвідки: були військові прилади, ми ще привезли спеціальні фотоапарати та об’єктиви, які мають здатність збільшення у декілька сотень разів. Ми провели експеримент з різних сторін, щоб можна було встановити точно, що це не він.
І це було доказовою базою для судів, які приймали рішення.
Ми провели експеримент, який встановлює місце, звідки стріляли. У тому місці, де був знайдений цей фотоапарат із записами, де перебували журналісти і перекладач, ми взяли спеціальні прилади, які записують звуки. Ці прилади не тільки наші, але ми долучили фахівців з кафедри акустики Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», які проводили дослідження на своїх приладах. Ми провели експериментальні постріли з різних місць.
Дані, які ми отримали, свідчать, що постріли були здійснені з заводу «Зевс». Відповідно до даних, які є, у той час там, на території заводу, перебували незаконні збройні формування невизнаних республік. Нами було точно встановлено і місце, і вид зброї. Ми можемо точно сказати, що ці постріли були здійснені в районі 100-150 метрів від місця перебування журналістів і зі зброї, яка була у незаконних збройних формувань.
При проведенні вибухо-технічної експертизи було встановлено, що вражаючі елементи, від яких загинув італійський журналіст, це частини 127 міліметрової міни з міномету. Нами було встановлено, що ця міна летіла з іншого боку, не з боку гори Карачун, а з боку, де в той час була мінометна батарея незаконних збройних формувань. Ми вивчили і автомобіль, на якому вони від’їжджали, адже в догонку їм стріляли. А це було одним із доказів італійського суду, що це міг стріляти і Марків. Нами встановлено, що відстань була понад 1600 м. І кулі з автомата, який був на озброєнні у Марківа, залишали би інші отвори, що нами було доведено відповідними експертизами. Усі результати ми надали. Це теж стало доказом у суді, що стріляв не Марків. Там ще вагони стояли, які ще більше закривали те, що він міг бачити. Наші висновки були перекладені італійською мовою і матеріали потрапили за 1-2 місяці до розгляду справи в апеляційному суді. Ці матеріали вивчалися, суд, пам’ятаєте, брав декілька днів, щоб передивитися всі результати експертиз і приймати далі рішення. І от вчора було оголошено рішення суду», – сказав директор КНДІСЕ в інтерв’ю «Журналісту».
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today