Зовсім скоро на полицях Європи, США, Бразилії, Австралії та Нової Зеландії, та на онлайн майданчиках інших країн світу зʼявиться англомовне видання книги Катерини Пилипчук, української письменниці, авторки короткої прози та поезії “Війна, яка змінила нас» — від видавництва ibidem verlag як 45 випуск серії «Ukrainian voices», започаткованої її головним редактором Андреасом Умландом у 2015 році з метою висвітлення російсько-українських відносин.
У передчутті отримання свого примірника книги, я уже мала можливість ознайомитися із її змістом у цифровому форматі, бо добре знайома з авторкою. Знаю, скільки зусиль вартувало Катерині довести цей проєкт від задуму до видання у іншій країні, створити витвір мистецтва.
Уже на обкладинці книги я бачу вражаючу композицію: темряву прориває світлом ще нещодавно живе, але уже скамʼяніле, проте безкінечно палаюче серце з великою чорною дірою всередині, що уже без зайвих слів глибоко відображає переживання українців. Назва промовляє, неначе, від мого імені: з 24 лютого, так само як і всі українці, я переживаю невідворотні зміни, я розумію, що книга буде мати великий вплив на мене. Це видання книги відрізняється від першого, яке вийшло під час блекаутів 2022 року в першу чергу оформленням. У цій книзі 38 ілюстрацій, створених Катериною за допомогою штучного інтелекту Midjourney. Глибока рефлексія текстів за допомогою «цифрового помічника» набула виразу через візуальний образ. У преміумному виданні з твердою обкладинкою ілюстрації будуть кольоровими. У виданні з мʼякою обкладинкою – чорно-білі. Але, розглядаючи їх, я бачу, що від втрати кольоровості, сенси, які Катерина вкладала у них, не втрачаються, а в деяких випадках навіть підкреслюються.
Книга складається з 8 поетичних та 30 прозових рефлексій та новел, що перекладені англійською мовою. Мені пощастило бути однією з бетарідерок авторки, тому я читала усі ці тексти мовою оригіналу.
Передмову до цього видання написав Віктор Андрійович Ющенко, третій Президент України, який нагадує світовому читачеві про силу слова та його існування поза простором і часом, про історичні глибини сенсів, які письменники залишають нащадкам на своїх «скелях» — сторінках книг. Пан Президент цитує Шевченка, Бандеру, Чорновола та інших Великих українців, говорячи, що історичний шанс перемогти маємо саме ми і саме зараз. І що твори Катерини Пилипчук так само є відображенням глибини подвигу, який українці проживають у цей час. Мені дуже імпонує, що пан Ющенко звертається до світу і ще раз наголошує, що Перемоги досягнути можна буде лише за умови спільної згоди і підтримки українців у виборюванні своєї незалежності та звільненні територій.
Слова, які ми, журналісти, автори та документалісти, вкладаємо у свої твори, несуть в собі величезне значення. Вони фіксують сьогодення як світло, яке одного дня побачать мільйони тих, хто ще не народився. А перекладені англійською мовою — стають зрозумілими мільйонам наших друзів та знайомих у всьому світі. Вони, читаючи твори збірки «Війна, яка змінила нас», стануть поруч із матерями, що тужать за своїми дітьми на полі бою, батьками, що переселяють своїх дітей з окупованих територій, тими, хто переживає окупацію та руйнування своїх міст, домівок, покидають свій дім, стаючи біженцями.Есе з незвичною назвою «Мульти-сенсуальність», захоплює з перших рядків. Катерина через власну рефлексію майстерно відображає відчуття українців у період з Дня повномасштабного вторгнення до блекаутів в Україні.. Вона вдало передає втрату та поновлення сенсорних переживань, що призвели до відкриття у людей унікальної здатності — мультисенсуальності, яка тепер після цих подій стає притаманною українцям, де б вони не перебували. Вдало передано динаміку відчуттів: від їх втрати до збагачення життя новими значеннями.
Окремо хочеться звернути увагу на поезію Катерини. Найбільше вразила поетична рефлексія “Сьогодні нас обстріляли бомбами”. Катерина занурює свого читача у атмосферу жаху, яку переживає наша країна. Тут слова авторки переплітаються у ритмічній композиції «строфних ромбів», рефрени додають поезії візуальну глибину.
Вірш “За день до” відтворює образ хлопчика, що символізує народ України, який знає війну вже 8 років, і відчуває її наближення за день до повномасштабного вторгнення. Війна в Україні триває вже з 2014 року. І уже встигло вирости ціле покоління дітей, які народилися там, де уже багато років окупація.
Фінальною нотою в книзі “Війна, яка змінила нас” стає поезія “Годинник війни”. Цей вірш, неначе, відтворює цокіт годинника, який пульсує в голові читача. Цим прийомом авторка передає відчуття швидкоплинності воєнного часу, що проходить від Дня повномасштабного вторгнення до Дня перемоги, і його розрахунку — через події та числа.
Питання, яке залишає авторка в кінці книги, надихає до роздумів: як ще можна наблизити День перемоги? Як зупинити символічний “годинник війни” і повернути його стрілки вспак?
На мою думку, ця книга варта бути прочитаною кожним. Не дарма її перше видання розлетілося світом, ставши бестселером на Тайвані та допомогло авторці задонатити більше 700 тисяч гривень на ЗСУ. До слова буде сказано, що, навіть, працюючи з іноземним видавництвом, Катерина зуміла переконати видавця збільшити її авторські відрахування удвічі, аби половину з них вона могла відправляти на допомогу військовим.
Всі, хто прагне отримати цю книгу, можуть уже передзамовити її на Amazon або побачитися з авторкою та її видавцями на презентації у Харкові у книгарні Vivat 22 вересня о 17:00 де можна буде погортати і придбати авторський примірник безпосередньо у Катерини.
Катерина Флекман, журналістка, письменниця, авторка книги-щоденника перших місяців вторгнення «Прокидаєшся ранком, годуєш кішку»
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
