В умовах економічної кризи треба шукати галузі-драйвери, галузі-мультиплікатори, які максимально забезпечують робочі місця, зайнятість населення, розвиток різних сфер та промисловості. Таку думку в інтерв’ю «Журналісту» висловив експерт із залізничної логістики Андрій Рязанцев.
«Вихід із кризи, яка спричинена карантином, котрий ми отримали внаслідок об’єктивних обставин (коронавірусу), потребує сьогодні нових, нестандартних рішень, які дозволять країні швидко відновитися в економічному сенсі, дозволять створити нові робочі місця, дозволять отримати податки до бюджету, за рахунок яких утримується уся соціальна сфера. Саме сьогодні деякі програми, які, напевно раніше, можливо, були не такими актуальними, набувають іншого характеру. Одна з таких програм, яку я з моїми колегами розробляв і нещодавно презентували її у федерації роботодавців України, є програма заміни застарілих вагонів, яких на сьогоднішній день в Україні досить багато (приблизно 70 тис. шт.), їхня заміна, оновлення з виготовленням нових. Найбільші плюси цієї програми у тому, що у ній виграють усі», – сказав Андрій Рязанцев.
За його словами, сьогодні можливості промисловості України в частині виробництва вагонів та рухомого складу можуть відкрити перед країною хороші перспективи. Модернізація і збільшення обсягів виробництва у галузі через систему локалізації може стати чудовим драйвером для української економіки. Адже наразі, як пояснив експерт, у вантажному вагоні – понад 95% локалізації.
«Сьогодні, якщо старі вагони будуть порізані на металобрухт, то з них будуть виготовлені ті ж вагони, при цьому частка локалізації такого вагону, тобто частка матеріалів, робіт, послуг, які надаються саме українськими виробниками, становить у залізничному вагоні від 93% до 95%. Це говорить про те, що ми фактично робимо трансформацію металобрухту, який коштує 5 тис. дол. в еквіваленті, ми його трансформуємо у вагон, який коштує 50 тис. дол. Безумовно, що таку кількість вагонів сьогодні не зможе виготовити промисловість України за 1 рік. Але цю програму можна розкласти на 5 років. І поступово рік за роком частину вагонів оновлювати. Таким чином держава отримує податки, а ми пропонуємо, щоб за рахунок цих грошей відшкодовувалися відсотки за лізинговими контрактами, які будуть брати власники нових вагонів у фінансових установах. Ця програма самоокупна з точки зору бюджету. Бюджет не потребує додаткових витрат. Ми отримуємо оновлений парк, який має меншу кількість відцепочних ремонтів протягом своєї діяльності. Прискорюється обіг вагону, прискорюється обіг товару в країні, що знову ж веде до збільшення податків і покращення добробуту громадян. Ми отримуємо стабільний розвиток вагонобудівної галузі, так само і металургійної протягом 5-ти років, тому що ця програма в собі має приблизно 100 млрд грн загального обсягу обороту. Відповідно компанії отримають замовлення на такі суми, і так само зможуть забезпечити робочі місця, відкрити нові, і побудувати нові стабільні плани розвитку. Фінансові установи отримають надійних позичальників, адже предметом застави є той самий вагон, якщо ми говоримо про лізингові контракти», – зазначив експерт.
Тож, за умови переорієнтації виробництва вагонів на вітчизняного виробника, за 5 років можна отримати: зростання вітчизняної економіки з урахуванням суміжних галузей, податкові надходження в бюджети різних рівнів, інвестиції в розвиток продуктивності виробництва, сотні тисяч нових робочих місць для фахівців важкої промисловості країни.
«В кінцевому результаті виграють усі. Це і держава, яка де-факто отримує податкові надходження, створюються додаткові робочі місця, збільшення валового внутрішнього продукту. Якщо ми говоримо про власників вагонів, хто сьогодні має старий вагон, такі власники фактично за нульову відсоткову ставку можуть отримати новий вагон протягом 8-ми років безпосередньо з його діяльності, виплативши його. Для власників плюс у тому, що сьогодні старі вагони не допускаються до експортних, імпортних, транзитних операцій, які сьогодні здійснюють в Україні фактично іноземні вагони. Тут відкривається новий ринок з експортних, імпортних, транзитних операцій. Для вагонобудівних підприємств і металургійного комплексу буде стабільне замовлення на значні обсяги їхньої продукції. Відповідно під це вони можуть будувати свої програми, залучати відповідний персонал, а також інвестиційні процеси. І як я уже зазначав, фінансові установи у такому разі отримують надійних клієнтів, які беруть нові вагони під фінансування через лізингову модель. Такі контракти будуть фактично обслуговуватися позичальниками без проблем з поточної виручки від обігу вагону. І, безумовно, це люди, фізичні особи. Вони отримають робочі місця зі стабільним заробітком на 5-річну перспективу. Крім того, інша категорія громадян отримує гарантію надходжень до державного бюджету, з яких на сьогоднішній день фінансується значна частина соціальних виплат. Важливо розуміти, що в сьогоднішніх умовах у країні, коли зовнішні ринки значною мірою закриті, нам треба концентруватися на відновленні і побудові інфраструктури (дорожньої, залізничної, портової), максимально використовуючи працю наших підприємств, внутрішнього національного товаровиробника, таким чином, ми самі у себе заробляємо кошти в середині країни. Важливо якомога швидше розглянути цю програму, щоб дати їй старт ще цього року», – наголосив спеціаліст із залізничної логістики.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
