До студії «Журналіста» завітав ветеран, військовий психолог Андрій Козінчук. Він розповів, як відбувається адаптація військовослужбовців, котрі повертаються з фронту, як часто наші захисники звертаються за психологічною допомогою до спеціалістів, а також про документальний серіал про військових, до створення котрого долучився безпосередньо наш співрозмовник.
«По допомогу до військових психологів захисники звертаються, але мабуть недостатньо. Хоча це відбувається набагато частіше, ніж у 2014-2015 роках. З мого досвіду, таких звернень стало більше в 4-5 разів. Цьому сприяла й інформаційна кампанія. А також успішний досвід тих, хто звертався за допомогою до психолога. Тоді інші ветерани, бачачи результат, маючи приклад, теж звертаються. Але це питання не ветеранське, це питання соціуму, суспільства загалом. Наприклад, чи звертається менеджер з продажів до психолога? Швидше за все, ні. До психолога треба ходити не лише тим, хто був на війні», – сказав Андрій Козінчук.
Він відзначив, що суспільний острах звертатися до психолога поволі зникає, це уже не є вчинком, якого соромляться, але зізнався, що іноді важче працювати не з тими, хто повернувся з війни, а з людьми, котрі втратили на війні близьких.
«Мені було важко спілкуватися з мамами загиблих. Йдеться не про сам випадок, що він складний. Складність у тому, що я прийшов живий з війни, а мені щось треба сказати мамі чи дружині загиблого, підтримати її, допомогти жити далі. Десь два роки я опановував як це треба робити, відвідував різні тренінги. Зараз уже ми, як психологи, знаємо як це можна зробити, як спілкуватися з родичами загиблих, є чимало методик і власний досвід. Але самі мами не так часто звертаються за допомогою до психологів. Ще один важливий момент, як сприймає ветеранів соціум і люди, котрі проживають на мирній території. Найгірше – це байдужість. Чого прошу не робити – це не знецінювати те, що роблять військові, захисники, ветерани, волонтери. Той, хто не був на війні, не може говорити та оцінювати мотивацію тих, хто пішов на війну», – пояснив військовий психолог.
За словами нашого гостя, одна із систем адаптації ветеранів – працевлаштування, а ще краще започаткування власної справи. Це не обов’язково має бути бізнес, може бути хобі, діяльність, захоплення, щось, що надихає, дає позитив. Така активна діяльність ветеранів-підприємців надихнула творчу команду DocNoteFilms створити документальний серіал присвячений ветеранам. Проект називається «Крутий Заміс». Це 8 серій, 8 щирих розмов та 24 герої. Кожна серія «Крутого Замісу» – це невимушене спілкування героїв проекту, ветеранів-підприємців.
«З одного боку, є чимало ветеранів та волонтерів, які роблять щось хороше, якісне (продукт або послуга) для інших. З іншого боку, є чудова команда DocNoteFilms. Вони зняли фільм «КРИМ. ЯК ЦЕ БУЛО». Якісний фільм, щирий, справжній. Вони зайшли поїсти піци до Леоніда Остальцева у Pizza Veterano, а там сидять ветерани і ведуть розмови про різне, але це щирі життєві історії. І от у команди DocNoteFilms виникла ідея записати ці розмови. Тоді виник такий концепт: до ветерана, у якого є свій бізнес, приходять інші друзі-ветерани. Вони сідають і спілкуються про що завгодно. Це було без спеціального сценарію. Мене запросили бути модератором. Ми не ставили жодних рамок і не цензурували зміст розмов. Тому на глядачів чекає щось несподіване та цікаве. Про що ми тільки не говорили: про дитинство, про їжу на фронті, про різні життєві ситуації, є і гумор, і лірика. Все. Серед героїв у нас є літератор, майстер тату, адвокат, два масажисти і ще багато цікавих героїв. Щира документалка. Але мені з одного боку страшно, бо ті, хто не зрозуміє, можуть зараз почати ліпити ярлики. Я не знаю, як це сприйме аудиторія. Дещо покажуть по телебаченню, але, в основному, це буде на YouTube. Режисер – Костянтин Кляцкін. Оператор – Павло Липа. Цільова аудиторія – не ветерани. Це просто для людей. Ми дуже хочемо, щоб він зайшов людям. Там все щире і справжнє: є і жаргон, у фільмі будуть зноски і пояснення, буде і суржик, буде гумор. Жоден ветеран не удавав когось із себе, всі такі, як у житті. Дуже хочемо відзняти другий сезон. У першому – це ветерани-підприємці з Києва. А в другому сезоні хочемо знімати таких героїв з інших областей. Все буде залежати від того, як піде перший сезон», – відзначив Андрій Козінчук.
Військовий психолог наголосив, що важливо, щоб люди купували продукцію або користувалися послугами ветеранського бізнесу не тому, що ці люди були на війні, а тому що це якісні товари і послуги.
«Ветерани-підприємці свою справу роблять з такою ж відданістю і за такими ж принципами, за якими вони захищали нас на війні. І от документальний серіал «Крутий Заміс» саме про це. За час зйомок, монтажу і постпродакшну двоє ветеранів своє заняття трансформували у бізнес. І це чудово», – додав співрозмовник.
І наш гість також після зйомок документального серіалу про ветеранів-підприємців почав реалізовувати свою бізнес-ідею – психобар «Крутий Заміс». Як пояснив Андрій Козінчук, це місце, куди може прийти не лише ветеран чи військовий, а будь-хто, хто соромиться іти до психолога, але і до бару йти не хоче.
«У нас працюватимуть психологи. Ми і обіймемо, і вислухаємо, і бульйончику чи чайку зваримо. І концепт такий: на виході тобі краще, ніж на вході», – наголосив військовий психолог.
Більш детально про усе це, а також повну відео версію інтерв’ю з ветераном, військовим психологом Андрієм Козінчуком дивіться на сайті «Журналіста».
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
