Богдан Бенюк: проросійські сили, як бацила, як грип китайський (ВІДЕО)

5715

З нагоди 100-річчя Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка (м. Київ) кореспондент «Журналіста» поспілкувався з Народним артистом України, актором театру і кіно Богданом Бенюком на тему українського мистецтва, його розвитку та перспектив.

«Театр притримується дуже хорошої дороги – це класика. А класика, як нас вчили, це є той матеріал, який має чомусь схильність повторюватися у всіх поколіннях. Наприклад, ми граємо Шекспіра і розуміємо, що це про Україну те, що 450 років тому було в Англії та Шотландії. Тому театр має свою дорогу розвитку. І ця дорога є потрібною для релаксації глядача. Український театр має свої надзвичайно глибокі традиції. Якщо говорити про театр-одноденку, то це зовсім інше. Тоді можна сказати, що Верховна Рада – це театр-одноденка, бо там події відбуваються з такою швидкістю, що жоден сценарист не міг би придумати такий сценарій. Але у них своє життя, свої проблеми. Театр вирішує свої проблеми. Ви сказали, що от 100-річчя театру імені Івана Франка – це така гордість. Побачимо, хто ж буде нас вітати. Ми звикли до того, що керівництво (керівництво держави, – ред.) ніколи не брало активної участі в позитивному ставленні до театрального мистецтва. Театр знаходить людей, які самі починають працювати, створюючи той український театр, який ми сьогодні маємо. І це досить непогана форма. Єдине, чим ми поки ображені, поїздками і представленням нашими театрами десь на інших гастролях і фестивалях. Але це вже проблема часу, бо навіть мізерні наші виїзди, з яких ми привозимо перші місця, перемоги, то всі кажуть: «Дивіться, як гарно там приймають український театр». Звичайно приймають, бо у нас крім усіх речей, які прийнято за основу у драматичному мистецтві, тут є ще й величезна кількість душі», – відзначив артист.

На переконання Народного артиста України, в нашій культурі не треба нічого міняти, достатньо просто робити добре свою справу.

«Треба не заважати працювати і давати дотації українській культурі. У цілому світі культура живе за рахунок свого народу. Значить – на дотації. Наші керівники мали б це розуміти і старатися якось це зробити. Не там шукають наповнення бюджету. На зменшенні фінансування для культури бюджет ніколи не наповниш», – додав Богдан Михайлович.

Оскільки наш співрозмовник має досвід роботи в українському парламенті, ми поцікавилися його думкою щодо позиції митців, які вважають, що артисти, виконавці мають бути поза політикою.

«Громадяни України, справжні українці, не мають бути поза політикою. Вони весь час повинні бути ініціативними будівничими своєї держави, бо звикли, що за нас має хтось все зробити. Всі чекають, що утеплити вікна, пофарбувати лавиці, оновити асфальт біля під’їзду має депутат або держава. А свою частку праці ми стараємося тримати у боці. На жаль, це така характерна риса українців. Споживацька риса. Треба кожному думати про те, що він може зробити для країни: щоб вона міцна була, щоб її не розтягували внутрішні протиріччя, щоб президент навчився українолюбству, щоб влада сприяла тому, аби ми прямували до Європи, щоб війну ми виграли, а не списали її і здалися за рахунок поступок монстру російському. Тобто якщо ти громадянин своєї країни, ти повинен думати про свій рух, а не сподіватися на інших. Політичний діяч має бути маячком для інших, показувати приклад. Якщо це буде позитивний приклад у бік становлення нашої держави, то я це вітаю. Але якщо це буде у бік розкрадання і фальші, то я це не приймаю», – наголосив актор.

Як зауважив артист театру і кіно, нашим громадянам досі доводиться докладати зусиль, щоб бути самобутніми та самодостатніми українцями.

«Кожного разу, коли ми, актори, виходимо на сцену, ми беремо участь у політиці, адже ми зі сцени заявляємо глядачам певну громадянську позицію. Цей перехід до українолюбства незавершений. Проросійські сили і «русский мир» вже так залізли, як зла бацила, як цей грип китайський. Українці, які є такими по духу, від тої своєї лінивості швидше лжедемократи. Вони бояться когось образити, зробити устрій, який би сприяв розвитку держави. І мене це страшенно бісить. У Польщі називати себе громадянином і патріотом – це нормальна річ. Росіяни це роблять споконвіку, а ми чомусь боїмося цього робити. Нам треба посилити віру у себе, щоб стало модно бути українцем, щоб було модно говорити українською, щоб було модно мати друзів українців», – вважає Народний артист України.

Богдан Бенюк очолює кафедру акторського мистецтва та режисури драми у Київському національному університеті ім. І. Карпенка-Карого. На його думку, дуже важливо демонструвати молодому поколінню, що в Україні є не менш достойні культурні надбання, і цим треба пишатися.

«Методи, з допомогою яких навчають студентів, залишаються на сталих позиціях. Адже, щоб навчити цього ремесла, треба знати загальноприйняті норми. Але важливо, яку драматургію, які приклади, які  пріоритети ставлять викладачі щодо розвитку мистецтва. Якщо усі ці речі будуть знаходити в Україні, тоді будуть на сценах театрів з’являтися справжні громадяни нашої країни, які будуть мати інші цінності. Таке покоління молодих, яке має прийти, потребує підтримки і мудрості середнього покоління, котре має створити відповідні комфортні умови, які би сприяли становленню української держави», – наголосив співрозмовник.

Більш детально про усе це, а також повну відеоверсію інтерв’ю з Народним артистом України, актором театру і кіно Богданом Бенюком дивіться на сайті «Журналіста».

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today