Кримінальні кола Закарпаття не полишають спроб відновити та посилити свій вплив на державні органи в регіоні. Зокрема, мова в цьому матеріалі піде про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області.
Нещодавно у Закарпатську ДЕІ повернувся на посаду начальника Іван Мартин. Це вже його четверте повернення на посаду. Він вчергове виграв суд, який поновив його після звільнення у травні 2023-ого року. Однак, щось пішло не так, і на наступний день керівництвом центральної ДЕІ його було відправлено в простій. Тим не менш підкилимна боротьба за контроль над ресурсами в області лише посилюється, а з нещодавною зміною губернатора в області може вийти на новий рівень.
Експертне середовище говорить про можливі загрози для екології краю, бо ті, хто знає персоналії задіяних людей розуміють, що за такого розвитку подій екологічна інспекція стане політичним інструментом для бізнесу олігархів, котрі тут бачать досить ласий шматок ресурсного пирога. Як наслідок, від цього може суттєво постраждатиприрода Закарпаття.
Не є таємницею, що група, яку представляє Іван Мартин, у добрих стосунках із олігархом і кумом Путіна – Віктором Медведчуком.
Як стверджують інсайдерські джерела з оточення Мартина, за повернення на посаду він обіцяєвирішити всі питання, які цікавлять українськихолігархів на Закарпатті. Ігору Коломойському, котрий зараз знаходиться у камері – золоторудник і Свидовець, Таруті та Єфимову – встановлення 130 вітряків для початку на Боржавському хребті, Лютянка та полонина Руна. Зрештою, їх число може сягнути й до 330. Каськіву віддадуть у розпорядження Міжгірщину. Усі ці об’єкти є локаціями, на яких плануються досить потужніпроєкти, які в той же час є великою головною біллю для закарпатців.
І тут необхідно розповісти про особистість Івана Мартина більш докладно. Тим більше, що розповідати є про що.
Отже, знайомтесь, Мартин Іван Андрійович, 1960 року народження, уродженець с. Арданово Іршавського району Закарпатської області, колишній працівник органів внутрішніх справ.
Сумарно Мартин очолює ДЕІ Закарпаття шість років, з невеликою перервою у 2021-му.
Посаду на державній службі Іван Мартин отримав за часів очільництва Закарпатської ОВА Геннадієм Москалем. Колишній правоохоронець спочатку працював помічником заступника Москаля – Олександра Петіка, а потім завідувачем сектора мобілізаційної роботи облдержадміністрації. Також Мартин був помічником на громадських засадах у народного депутата VII та VIII скликань з Мукачівщини Михайла Ланя.
Тут потрібно окремо зупинитися на етапі життя нашого героя, який став деякою мірою визначальнимщодо кола осіб, які в подальшому брали та й беруть безпосередню участь у його кар’єрному зростанні, а отже й мають вплив на прийняття ним тих чи інших рішень.
У 1998 році Іван Мартин, працюючи у сумнозвісній ДАІ, був засуджений за вимагання хабара до 6 років позбавлення волі. Цей строк Указом Президента України «Про помилування» був скорочений до 3 років і 6-ти місяців за ґратами. У 2000 році, за 10 місяців до закінчення терміну покарання, Мартина звільнили умовно-достроково.
Така поблажливість була зумовлена тим, що Іван Мартин був «касиром» у тодішнього керівника обласної міліції Закарпаття скандально відомого Геннадія Москаля, Свого «шефа» він тоді не здав, за що в подальшому мав його всебічну підтримку.
В ув’язненні майбутній обласний еколог часу дарма не витрачав, активно набуваючи корисних знайомств в блатному світі.
Саме завдяки вищезазначеним знайомствам Івану Мартину вподальшому і вдалося очолити екоінспекцію в Закарпатській області.
Не менш цікавими є зв’язки головного обласного еколога з державою-агресором Російською Федерацією. Так, з джерел в правоохоронних органах стало відомо, що Іван Мартин неодноразово перетинав кордон від початку війни з Росією. Так, він покидав територіальний простір України через КПП «Бачівськ» та Хутір Михайлівський у Сумській області 29 вересня 2021 року, 07 жовтня 2021 року.
11.10.2022 року, тобто після повномасштабного вторгнення РФ Іван Мартин перетнув кордон з Угорською республікою та попрямував до аеропорту м. Будапешт. Надалі авіарейсом Будапешт-Москва полетів до Москви, після чого 21.10.2022 року повернувся зворотнім шляхом.
Найімовірніше, їздив він до своєї дружини, Ірини Олександрівни Кульчиної (Мартин) 1967 року народження, яка проживає в місті Орел, і є громадянкою Росії.
Також, Мартин Іван Андрійович 01.06.2011 року заснував на території РФ ООО «АВК Гранит», яке було ліквідоване лише у 2017 році. Зрештою у Івана Мартина є російський ідентифікаційний податковий номер (ИНН 575213210225), який до теперішнього часу не скасований.
Слід зазначити, що присягу державного службовця Мартин Іван Андрійович прийняв 04.01.2016 року, тобто своїми умисними діями вказав недостовірну інформацію в особистій картці державного службовця, чим порушив ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції».
Поїздки з порушеннями чинного законодавства за кордон не припинилися Іваном Мартином і в сьогоденні. Так, 16 жовтня 2024 року Мартин Іван Андрійович виїхав через пункт пропуску «Лужанка» до Угорщини, вказавши причиною поїздки службове відрядження. Однак, відповідно до вимог чинного законодавства рішення про службове відрядження керівників територіальних органів екоінспеції за кордон погоджує виключно керівництво Держекоінспекції України. За наявної інсайдерської інформації, Київ відрядження Мартину не погоджував, що, в свою чергу, дає підстави вважати, що останній використав для виїзду за кордон підробний документ. А це вже сфера питань, які повинно з’ясовувати Державне бюро розслідувань.
Правда, цікавий персонаж?
Останнім часом, через мабуть усвідомлення самим Мартином своєї токсичності, він почав розглядати варіант призначення замість себе когось із свого оточення. Одним з кандидатів на цю роль є колишній начальник відділу надр закарпатської інспекції – Михайло Павлишинець, який деякий час виконував обов’язки начальника ДЕІ Закарпаття.
Проте, у пана Павлишинця у суді розглядається справа, де він обвинувачується в тому, що у 2019 році, будучи начальником відділу надр екоінспекції, вимагав та отримав за нестворення перешкод у здійсненні підприємницької діяльності, пов’язаної з видобування корисних копалин, хабаря у розмірі 7 тисяч гривень.
Не дивлячись на те, що судді затягують розгляд, яким буде рішення спрогнозувати поки складно.
Підсумовуючи, можна констатувати наступне.
Наразі, Іван Мартин та його оточеннянамагаються поновитися на посадах в державних органах влади, але сподіваємося, що його персоною займуться правоохоронні органи. Бо негоже чиновнику мати судимість за вимагання грошових коштів з бізнесу та ще й підтримувати тісний зв’язок з країною-агресором.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
