22 квітня на засіданні уряду прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Кабмін продовжує карантин до 11 травня. За його словами, підрахунки Національної академії наук України та Міністерства охорони здоров’я свідчать, що пік захворюваності в Україні наразі не настав, тому в уряді вирішили, що доцільно буде продовжити карантинні заходи, щоб медична система могла і надалі справлятися із ситуацією.
Ми вирішили пригадати ключові події та цифри, як в Україні все починалося, і що маємо наразі.
Отже, 20 лютого, коли у нас ще не було офіційно зафіксовано пацієнтів з коронавірусом, наша держава «прославилася» тим, як зустрічала 72-х евакуйованих з Уханя осіб, серед яких були 45 громадян України і 27 іноземців. Цього дня у Полтавській області у місті Нові Санжари відбулися протести. Місцеві жителі були в паніці. Вони блокували дороги, щоб не пустити евакуйованих у санаторій. Під час розблокування дороги сталися зіткнення з правоохоронцями. Біля санаторію палили багаття з дров і шин. Проте цих осіб все ж поселили на 14-денну обсервацію, і зрештою у жодного із 72-х не виявили COVID-19.
Натомість 3-го березня в Україні офіційно повідомили, що є перший пацієнт, у якого було підтверджено коронавірус. Ним став 39-річний чоловік з Чернівців, який подорожував Італією, був госпіталізований після прибуття 29 лютого. До 12 березня це був єдиний офіційно підтверджений в Україні випадок. Другою пацієнткою стала жінка з Житомирської області. Наступного дня у Чернівцях виявили третього хворого. Того ж таки 13 березня було зафіксовано першу смерть від коронавірусу, померла пацієнтка на Житомирщині.
Тим часом МОЗ запустило Telegram-бот для оперативної відповіді на поширені запитання щодо коронавірусу та Telegram-канал зі щоденним оновленням інформації та порадами. З 12 березня ми стали жити в умовах карантину. Міста закрили усі заклади, крім магазинів та аптек. Зачинили свої двері дитсадки, школи, виші, заклади громадського харчування, кінотеатри, музеї, ТРЦ тощо. Кордон для іноземців теж закрили, міжміське автобусне й залізничне сполучення призупинили. Чимало співробітників підприємств перейшли на дистанційну роботу з дому, когось перевели на неповний робочий день, інших – роботодавці відправили у вимушену відпустку, комусь її пообіцяли оплатити, а комусь – ні.
Зранку 17 березня в Україні було 7 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, а того ж дня ввечері – уже 14, з них 2 летальних. Через три дні, ввечері 20 березня, в Україні зафіксовано майже утричі більше пацієнтів з коронавірусом – 41.
17 березня Верховна Рада України ухвалила законопроект, спрямований на запобігання поширенню коронавірусу в країні. Цим документом з-поміж іншого передбачені штрафи і позбавлення волі в разі порушення правил карантину, тимчасове скасування ввізних мит на ліки. У магазинах люди змітали з полиць майже усе, що бачили. Засобів індивідуального захисту, зокрема, медичних масок, які рекомендували носити, не можливо було знайти, але водночас ціна на них зросла у 10 і навіть 20 разів. Український бізнес та волонтери згуртувалися, щоб допомагати медикам, на чиї плечі лягла велика відповідальність за наші з вами життя. Люди почали шити захисні маски самі. А згодом ті, хто уміє тримати добре голку з ниткою, почали виготовляти для медиків і маски, і захисні костюми. МОЗ запевняв, що домовився із деякими службами таксі про безкоштовне перевезення лікарів на роботу, а самі медики не раз казали, що ця послуга не завжди доступна. Тож громадяни вирішили самі підвозити лікарів, створивши різні чати у месенджерах. Також профільні міністерства заявили, що суттєво піднімуть зарплати медикам та запровадять погодинну оплату праці у зв’язку з ризиками, які виникли через пандемію.
Майже усі області упродовж березня-квітня запровадили надзвичайну ситуацію у своєму регіоні.
Тим часом щодня президент звертається до українців з екранів телевізорів та в соцмережах, населенню рекомендують впроваджувати нові звички: більше уваги приділяти власній гігієні, слідкувати за чистотою приміщень, максимально самоізолюватися, виходити з оселі за крайньої потреби, уникати місць скупчення людей, перебуваючи не вдома, носити маски і рукавиці. Спочатку планувалося, що так країна буде жити до 3 квітня.
У період карантину держава активно займалася повернення громадян України з-за кордону: одних вивозили з місць відпочинку на курортах, інших – із місць роботи. Звичайно, що у цей період мало наших співвітчизників дотримувалися самоізоляції. Відповідно, динаміка поширення захворювання, коли кількість пацієнтів з коронавірусом щодоби зростала десятками, змусила уряд продовжити карантинні заходи до 24 квітня, а з 6-го квітня ще й посилити заборони та обмеження у зв’язку із поширенням COVID-19.
Зранку 25 березня в Україні кількість лабораторно підтверджених випадків коронавірусу уже понад сотня, 113, з них 4 летальні. На цей час уже 1 пацієнт одужав та виписаний з лікарні. За дві доби в Україні уже 310 інфікованих. Наприкінці березня створено штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаної з коронавірусом. З 29 березня українські лікарі почали працювати за оновленими медичними стандартами надання допомоги хворим на COVID-19. МОЗ оновив алгоритми амбулаторно-поліклінічної допомоги пацієнтам з підозрою на коронавірус. Відповідно до них, пацієнтів з легкою формою захворювання, які не мають ризику ускладнень, а також пацієнтів, що одужують та вже не потребують цілодобового нагляду лікарів, було рекомендовано лікувати в домашніх умовах під постійним контролем спеціалістів. Паралельно Україна почала робити свої власні ПЛР-тести і більш активно перевіряти населення.
На момент, коли у нас уже було понад 500 (станом на 22:00 30 березня в Україні 548) підтверджених ПЛР-дослідженням випадків COVID-19, а за застереженнями МОЗ, недуга почала швидше поширюватися територією України, ми уже мали третього міністра охорони здоров’я. Ним став Максим Степанов. Його попередник Ілля Ємець витримав на посаді очільника МОЗ менше місяця і подав у відставку, а попередницю Ємця Зоряну Скалецьку звільнили ще 4 березня, поки вона перебувала у Нових Санжарах з тими людьми, котрі приїхали з Уханя і були на обсервації.
На початку квітня перший випадок коронавірусу виявили у Збройних Силах України (ЗСУ), у лікарки Хмельницького військового госпіталю, яка з кінця березня перебувала на амбулаторному лікуванні із гострим респіраторним захворюванням (ГРЗ).
Ввечері 3 квітня в Україні було уже 1072 лабораторно підтверджені ПЛР-дослідженням випадки COVID-19, 27 смертей від коронавірусу і 22 людини, котрі подолали недугу. Через 5 днів, 8 квітня, зафіксовано понад півтори тисячі хворих, 1668 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, 52 смерті і 35 пацієнтів, що одужали.
Якщо у березні кількість хворих щодоби зростала на декілька десятків, то у квітні – сотнями. За попередніми прогнозами МОЗ, пік захворюваності в Україні очікувався після 11 квітня, коли християни західного обряду святкували Великдень, а віряни східного обряду – Вербну неділю. На щастя, цього не сталося, але знаючи набожність українців і наближення святкування Великодня християнами ПЦУ та УКГЦ, враховуючи уже чималу кількість хворих священиків, духовенство попередило своїх прихожан, що у більшості церков Пасхальна літургія буде відбуватися за зачиненими дверима, а вірян закликали молитися та святкувати Великдень вдома.
Звичайно, були ті, хто не дослухався до рекомендацій лікарів, правоохоронців та духовенства, і свій пасхальний кошик до церкви поніс. І по всій Україні таких були сотні, якщо не тисячі людей.
Тож, за даними ЦГЗ, станом на 9:00 23 квітня в Україні 7170 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 187 смертей від недуги, 504 пацієнти успішно подолали хворобу. За останню добу зафіксовано 578 нових випадків. За рішенням Кабміну карантин в Україні поки триває до 11 травня включно.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
