Експерти Ради інституційних реформ (РІР) проаналізували проект Держбюджету на 2021 рік і заявили, що йому бракує стратегічного підходу, а сам документ здебільшого декларативний, – чимало його ключових показників базуються на припущеннях замість ґрунтовної аналітики, повідомили «Журналісту» у РІР.
Зокрема, держбюджет передбачає, що в 2021 році:
ВВП становитиме 4,5 трлн грн, а його зростання сягне 4,6%;
доходи будуть на рівні 1071 млрд грн (+92,3 млрд грн до плану 2020 року);
видатки – 1350 млрд грн;
середньомісячна зарплата в Україні становитиме 13,6 тис грн;
споживча інфляція – 7,3%;
держборг у співвідношенні до ВВП – 64,6%.
«Автори проекту Держбюджету-2021 планують, що курс долара в Україні протягом року зросте до 29,1 грн. Насамперед в очі впадає те, що видатки перевищують доходи. Дефіцит запропонованого кошторису складає 270 млрд грн – однак це менше, ніж у бюджеті 2020 року (-298 млрд грн)», – зазначили експерти.
Так, фінансувати «діру» Мінфін планує переважно за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики, допомоги від МВФ та інших кредиторів, а також випуску євробондів. Експерти припускають, що уряд таки «запустить станок» й додаткова емісія гривні неминуча. На це вказують заплановані показники курсу долара, а також споживчої інфляції – 7,3%.
«Україна ризикує втратити чималу частку валютних доходів від експорту аграрної продукції, оскільки цьогоріч зібрала найменший врожай зернових культур за останні роки (падіння становить 10%). Для аграрно-орієнтованої країни подібне зменшення врожайності суттєво позначиться на показниках ВВП», – підкреслюють експерти.
Між тим, приємним винятком у проекті є збільшення видатків на освіту в частині доплати зарплат вчителям – +21,2 млрд грн. Натомість передбачені 2,6 млрд грн на вакцинацію від коронавірусу викликають здивування.
«Схоже, що громадянам, які потребуватимуть доступної вакцини, розраховувати на державу не варто», – зазначили в РІР.
На програму «Велике будівництво» проект бюджету пропонує виділити 150 млрд грн (+20,7 млрд грн). Також позитивом є плани з фінансування цифровізації галузей економіки – Кабмін пропонує закласти в бюджет 2,9 млрд грн. на реалізацію цієї програми.
«Це мінімізує час громадян на отримання безлічі довідок та витягів і загалом зменшить паперовий обіг», – відмітили експерти.
А ось програми підтримки малого та середнього бізнесу, на які уряд хоче виділити 12 млрд грн (зокрема, на компенсацію відсотків за кредитами для мікро- та малого підприємництва – 2 млрд грн) виглядають недостатніми.
«Схоже на те, що програма доступних кредитів “5-7-9” і в 2021 році залишиться декларативною», – йдеться в повідомленні.
Занепокоєння викликає й значне збільшення фінансування деяких новостворених правоохоронних органів. Наприклад, ДБР отримає 2,48 млрд грн (+75,4%), НАБУ – 1,06 млрд грн (+15,3%), БЕБ – 1 млрд грн, а офіс Генпрокурора – 9,5 млрд грн.
«Аналізуючи головні показники проекту бюджету-2021 року, бачимо, що ні на які прориви та стрімкий ріст економіки уряд не розраховує. Окремо хочемо звернути увагу на надмірне фінансування безлічі новостворених правоохоронних та слідчих органів на кшталт ДБР, НАБУ і БЕБ. Отже, замість реформування податкової системи, щоб вона мотивувала бізнес і економіку до розвитку, акцент роблять на каральній та фіскальній функціях. Це недалекоглядний підхід», – констатує член правління РІР Олександр Кучеренко.
Раніше «Журналіст» повідомляв, скільки коштуватиме українцям лікування гострого мозкового інсульту.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
