Студію інформаційного агентства «Журналіст» відвідала президент Теософського товариства в Україні, голова правління ГО «Комітет з етики та гуманітарної експертизи» Світлана Гавриленко.
Наша редакція разом з пані Світланою підготувала цикл бесід. У попередніх програмах йшлося про культуру планування сім’ї, ідеї безсмертя в давніх традиціях і сучасному світі. Новий цикл бесід відкриває тема – культура думки і мислення. У десятому випуску Світлана Гавриленко розповіла про те, що собою являє думка і мислення.
«Ця тема дуже актуальна для нашого сьогоднішнього життя. Крім того, часто люди не усвідомлюють, що думка, здатність продукувати думки – це велика відповідальність. Тому хотілося б звернути увагу на те, якими властивостями володіє розумова діяльність, і які наші можливості у володінні цією чудовою здатністю. Перш за все, хочеться сказати, що думка людини – матеріальна. Можливо, це здасться комусь не дуже прийнятно, на перший погляд. Але цікаво, що в нашій мові давно вже існують такі уявлення або словосполучення, як «тяжкі думки». Або, наприклад, іноді ми говоримо, коли важко щось обміркувати, «тугодум» про людину, яка насилу щось розуміє або сприймає. Ми також використовуємо такі фрази як: «гіркі думки», «полетіти на крилах думки», «думка окрилює», «солодкі мрії». Іноді люди кажуть: «сказав, як відрізав». Тобто, думка здатна чинити дуже серйозний вплив на людей. Люди часто ображаються на слова інших, на ті думки, які висловлюються вголос. Іноді виникають суперечки. Тобто, люди дуже емоційно реагують на багато думок. Все це говорить про те, що саме час задуматися і поговорити про культуру розумової діяльності. Розумова діяльність людини стала досить активним фактором планетарного розвитку. Мені щодо цього хочеться почати з того, що проголосив наш видатний учений Володимир Іванович Вернадський. Він вніс значний вклад у розвиток науки України. Він був першим президентом української Академії Наук. Він ввів поняття «ноосфера». Видатний вчений Вернадський, який займався і геологією, і біологією, історією науки і філософії, в двадцяті роки відвідав Францію, де в Парижі, в університеті Сорбонни, прочитав цикл лекцій. Він дав уявлення про те, що розумова діяльність людини стала чинити дуже великий вплив саме на геологію Землі. Водночас він наводив приклади щодо видобутку корисних копалин, використання корисних копалин, що змінює геологію нашої планети. А сьогодні ми знаємо, що розумова діяльність людини багато в чому вже позначилася на життєдіяльності нашої планети, причому найчастіше це негативний вплив. Швидше за все, в майбутньому це буде тільки наростати. Ось чому саме Вернадський заклав основи такого подання, що наукова думка і взагалі розумова діяльність людини являє собою особливу сферу нашої планети. Український вчений розрізняв: геосферу – сфера щільної речовини нашої планети, біосферу – сфера біологічного існування (рослини, тварини, людина). Але, оскільки розумова діяльність почала проявлятися дуже активно, і почала здійснювати планетарний вплив, то Вернадський виділив ще й ноосферу або сферу розуму. Так от, біо-, гео – і ноосфера – це якраз і є ті області, де основна відповідальність лежить на людині», — пояснила Світлана Гавриленко.
Як зазначила гостя, людська діяльність за останні 3-4 століття розширила поле своєї відповідальності.
«Потрібно сказати і про те, що деякі люди вважають, що думки зароджуються в людському мозку і продукуються людським мозком. Мені вдалося взяти участь в одному міжнародному конгресі, на якому виступав директор Інституту перспективних досліджень мозку Московського державного університету, член-кореспондент Російської академії наук Костянтин Анохін. Він привселюдно сказав про те, що, за останніми науковими даними, думка людини не є продуктом діяльності мозку. Це особливо цікаво почути з вуст ученого, який професійно займається розумовою діяльністю, зокрема, питаннями будови і функціонування людського мозку. Потрібно сказати, що мозок грає величезну роль у розумовій діяльності, але як посередник. Наприклад, коли ми вивчаємо мову. Мозок відповідальний за те, щоб нашій думці надати певні слова, поняття, категорії, і донести до інших людей в найбільш чіткому і красивому викладі. Таким чином, мозок, дійсно, дуже потрібен нам для обміну думками, для реєстрації думок. Але вчені вважають, що мозок є лише посередником, а взагалі розумова діяльність відноситься до сфери свідомості людини», – зауважила президент Теософського товариства в Україні.
За її словами, основні функції людської свідомості – мислення і уява. Тому дуже важливо розвивати такі можливості, дані нам природою.
«У людської свідомості є дві основні функції: мислення і уява. І ось ми сьогодні якраз почали розглядати тему людського мислення. І, до речі, система освіти, система шкільного навчання, освіти вишів, в основному, спрямована на розвиток розумових здібностей (розвиток пам’яті, освоєння різних понять, а також різних філософських і практичних навичок категорій). Таким чином, освіта в сьогоднішньому світі розвиває розум – це, звичайно, дуже важлива функція освіти. Але, на жаль, крім розуму у людини повинно бути розвинене також серце. І освіта, на жаль, дуже мале значення надає цьому розвитку. Тому в подальшому слід очікувати, що еволюційно розумова діяльність людини набагато розшириться, заглибиться, сфера її усвідомленості набагато розшириться. Тому кожному з нас потрібен відповідальний, кваліфікований і професійний грамотний підхід до цього (мислення – ред.)», – підсумувала Світлана Гавриленко.
Повну відеоверсію інтерв’ю дивіться на сайті «Журналіста».
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
