Експерт: Еволюційне завдання людини – розпалити в собі божу іскру, використовуючи вже набутий досвід (ВІДЕО)

164
Фото: скріншот із відео

Студію інформаційного агентства «Журналіст» відвідала президент Теософського товариства в Україні, голова правління ГО «Комітет з етики та гуманітарної експертизи» Світлана Гавриленко. Наша редакція разом з пані Гавриленко підготувала цикл бесід. У попередніх програмах йшлося про культуру планування сім’ї, ідеї безсмертя в давніх традиціях і сучасному світі. Новий цикл бесід відкриває тема – культура думки і мислення. У новому, одинадцятому, випуску Світлана Гавриленко розповіла про рівні мислення і розуму.

«Людський розум не виник разом з виникненням самої людини. Слід особливо звернути увагу на те, що зачатки розуму мають навіть мінерали, а також рослини. Тому що рослини здатні вибірково відрізняти тих, хто ставиться до них дбайливо, удобрює їх, поливає, і до тих, хто ображає рослини. Особлива вибірковість, яка є наслідком розвитку, притаманна рослинам, більшою мірою притаманна тваринам. Тварини мають можливість засвоювати умовні рефлекси, здатністю пам’яті, мають навіть нижчої функцією розуму – хитрістю, тому що вони іноді саме хитрістю здатні добувати собі їжу. Тому людський розум, в якійсь мірі, є продовженням розвитку цієї здібності виборчого підходу до навколишнього середовища, властивої нижчих царств природи. Таким чином, в людині є і цей розум, і, до речі кажучи, він не просто є таким же, як у тварин. Навпаки, що стосується людини, то його розум активно розвивається. Нижчий розум розвиває, наприклад, не тільки здатність засвоювати умовні рефлекси, але і розвиває також здатності логічного мислення, через трансформацію пам’яті починає розвивати здатність аналізувати, порівнювати і зіставляти події, явища, а хитрість, яка властива тваринам, трансформується вже у різні пристосування людського розуму для успішності своєї діяльності вже в людському існуванні. Але езотеричні вчення, багато релігій говорять нам про те, що людина має в собі божественне начало або божественну іскру, має якусь вищу природу в оснащенні. І це оснащення пов’язано з вищим розумом, або здатністю до вищої розумової діяльності. До цього можна віднести здатність абстрактного мислення, сприйняття високих ідей, творчості, здатності осягати за різними формами існування також смисли, вибудовувати певні системи цінностей. І ось це вища мислення як раз і є те, що називається даром богів», – зазначила голова правління ГО «Комітет з етики та гуманітарної експертизи».

Світлана Гавриленко переконана, що ключове завдання людини – активізувати доступними їй засобами пробудження здібностей вищого розуму, а також навчитися з’єднувати вищий і нижчий розум.

«Щоб уміти розрізняти всередині себе, де є нижчий розум, а де вища здатність мислення, можна навести такий приклад. Людина вирішила робити ранкову зарядку. Вона прочитала, як це важливо розвивати м’язи, особливо якщо має місце сидячий спосіб життя, що дуже важливо, щоб був більш активний обмін речовин, що робити зарядку дуже важливо для підтримки здоров’я як фізичного, так і психологічного. І від завтра вирішила робити зарядку, але прокинувшись на наступний день людина почала думати, що вона сонна, не прочумалася як слід. Потім вона думає: «Навіщо мені цей клопіт? Краще я для свого ж здоров’я 10 хвилин ще посплю. Це може бути для мого здоров’я краще». Її розум починає вигадувати аргументи, щоб не напружувати себе, щоб не робити цю ранкову зарядку. Таким чином, всередині людини проговорюють два мислителя: один хоче виправдати його слабкість, лінь, а інший налаштовує його на благі діяння. Ще один приклад: людина йде по вулиці, і раптом вона бачить, що лежить щось коштовне , що може їй знадобитися. Перше спонукання: озирнулася, чи ніхто не бачить, взяла цю цінну річ собі і пішла. Однак, деякі інші дії або думка: у людини промовляє совість, вона починає озиратися, шукати того, хто міг це втратити.  Вона починає шукати, думати над тим, як знайти господаря і повернути йому цю цінну річ.  Тобто кожна людина, проаналізувавши свої дії, може сама знайти приклади, коли в неї одночасно можуть проявлятися ось ці дві істоти.  Одне – своєкорисливе прагматичне, а друге це альтруїстичне, добре, яке хоче, щоб благо було розділено з усіма», – пояснила гостя студії «Журналіст».

Також вона пояснила, яким чином ось ці два рівня або способи мислення співіснують в кожній людині.  Крім того, президент Теософського товариства в Україні порадила ознайомитися з текстами твору «Йога-сутри Патанджалі». Це базовий текст індійської філософської школи йоги, що здійснив величезний вплив на сприйняття йоги в Індії та решті світу. Ця праця згадується у всіх значущих книгах шкіл йоги в світі, а його створення прийнято датувати II століттям до н. е. Однак, частіше текст датують пізніше, аж до IV століття н. е.

«Природно, що ці два розуми це не ноу-хау сьогоднішнього наукового пошуку. Про це древні люди знали ще до Різдва Христового, тому що найбільш відомим джерелом, в якому описана подвійність людського розуму, є «Йога-сутри Патанджалі». У цьому творі якраз і йдеться про те, що еволюційним завданням людини є активізація якимись доступними їй засобами, пробудження саме вищих здібностей свого розуму. Тобто, мається на увазі розпалювання ось цієї іскри вищого розуму, щоб вона освітила внутрішній світ людини, і для того, щоб нижчий розум став обслуговувати вищий розум.  Нижчий розум, насправді, еволюційно накопичив у собі величезне багатство, і ці багатства повинні служити вищим благородним цілям людини. Таким чином, «Йога-сутра Патанджалі» можна вважати своєрідним підручником того, як працювати з розумом. І, до речі, там написано, що з’єднання вищого і нижчого розуму є еволюційним завданням людської істоти на даному етапі еволюційного розвитку людини. Це просто таке цікаве дуже повідомлення. Я думаю, що є над чим подумати і поміркувати», – порадила на завершення розмови пані Гавриленко.

Повну відеоверсію інтерв’ю дивіться на сайті «Журналіста».

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today