Експерт із пасажирських перевезень: треба повертати супровід поліції

946
Фото з відкритих джерел

Провідник не є суб’єктом забезпечення громадського порядку, він діє на основі відповідної інструкції, згідно з законодавством він немає компетенції протидіяти якимось правопорушенням, пояснив ексклюзивно для «Журналіста» експерт із пасажирських перевезень Олександр Красноштан, коментуючи ситуацію, що трапилася в одному з вагонів пасажирського потягу сполученням «Маріуполь – Київ», коли пасажир побив жінку і намагався її зґвалтувати.

За даними прокуратури, зранку 31 липня до поліції Києва надійшло повідомлення про цей інцидент. Також про скоєний напад написала сама потерпіла Анастасія Лугова на своїй сторінці у Facebook.

Вчора 31.07 в поїзді «Маріуполь-Київ» близько 3:00 на мене було скоєно напад. В купе я була з сином. Прокинулася від…

Gepostet von Anastaisha Lygova am Samstag, 1. August 2020

За словами жінки, чоловік без верхнього одягу вдерся у її купе близько 03:00, в присутності її неповнолітнього сина почав завдавати численні удари кулаками по обличчю та намагався вчинити дії сексуального характеру. Анастасії разом із дитиною вдалося втекти від зловмисника.

Колишній очільник департаменту з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень АТ «Укрзалізниця» пояснив, що у випадках вчинення протиправних дій провідник зобов’язаний повідомити про інцидент начальника поїзда і викликати поліцію на найближчу станцію.

«Провідник не є суб’єктом забезпечення громадського порядку. Провідник діє на основі відповідної інструкції. Тобто, коли він бачить, що відбуваються протиправні дії, він зобов’язаний доповісти начальнику поїзда через зв’язок з машиністом, і викликати поліцію на найближчу зупинку. Це є обов’язком провідника. Зрозумійте, що більше половини провідників – це жінки. По-друге, вони не проходили спеціальних навчань. Крім того, у них немає зброї і спецзасобів. І найголовніше, згідно з законодавством у них немає компетенції протидіяти якимось правопорушенням. Єдине, що вони можуть, викликати поліцію на найближчу станцію. Хочу наголосити, що провідники не менше за пасажирів страждають від таких неправомірних дій. При цьому пасажир може відмовитися від поїздки, а провідник не може, бо він на роботі, його головна функція – забезпечення безпеки руху потяга, якщо його навантажити ще якимись правоохоронними речами, то це буде неправильно», – зазначив фахівець.

Як нагадав Олександр Красноштан, транспортна міліція не супроводжує потяги з 2012 року.

«У 2012 році під час реформи МВС, тодішня міліція перейшла від роботи по галузевому принципу, тоді були так звані лінійні відділи, і не лише на залізничному транспорті, але і на авіаційному, і на річковому, і на морському, на автомобільному це було тоді ДАІ, натомість зараз є патрульна поліція в регіонах. У чому мінуси такого кроку? Наприклад, є потяг 45/46 сполученням Ужгород – Лисичанськ, він за рейс перетинає 10 чи 11 адміністративно-територіальних одиниць. І якщо щось відбувається, з’ясувати, на якій території це сталося, часто важко, адже переважно про проблему, яка сталася вночі, відомо лише вранці. Хто має займатися проблемою, правоохоронці якого регіону? Часто важко встановити. Саме тому раніше були лінійні відділи, які працювали по лінії. Тому погано, що їх скасували. Наскільки я розумію, це сталося з економічних мотивів, але в результаті стало гірше, тому, однозначно, треба повертати супровід поліції», – переконаний Олександр Красноштан.

Водночас на своїй сторінці у Facebook член наглядової ради компанії «Укрзалізниця» та екснардеп Сергій Лещенко зауважив:

«Відновлення цього підрозділу – це компетенція не УЗ, а народних депутатів. Щодо нинішньої ситуації, то УЗ як ніхто інший зацікавлена в безпеці пасажирів, збереженні доброї репутації компанії та покращенні сервісу перевезень попри встановлений урядом тариф, який робить такі перевезення збитковими, без належної компенсації бюджетом цих збитків. УЗ тривалий час намагається залучити представників поліції для присутності в потягах з метою забезпечення громадського порядку. Водночас поліція наполягає на тому, щоб такі послуги надавалися платно і трактувалися не як  забезпечення громадського порядку, а як охорона. В масштабах УЗ це додаткові 250 мільйонів гривень щороку – нагадаю, без жодної компенсації збитків пасажирських перевезень».

Олександр Красноштан цілком згоден зі словами Сергія Лещенка. Він також пояснив, що 250 млн грн – це, наприклад, 10 нових вагонів, або 2 нових електропоїзди, або 5 капітально відремонтованих електропоїздів.

«Є куди витрачати таку суму. З іншого боку, пасажири ж, купуючи квиток, сплачують ПДВ, за рік сума цього податку на послуги пасажирських перевезень, що надходить до бюджету, становить близько 2-х мільярдів гривень, і із цих коштів фінансується в тому числі і МВС. При цьому річний бюджет МВС – 93 мільярди гривень. Пасажири своїми податками вже оплатили послугу забезпечення громадської безпеки та правопорядку. Залишилося її надати. Цей випадок, як і безліч інших, які мали місце, але не отримали суспільного розголосу, є наслідком порушення громадської безпеки та порядку. Супровід пасажирських поїздів необхідно для того, щоб забезпечити громадську безпеку і порядок у пасажирському поїзді, який за визначенням є суспільним (публічним) місцем. З іншого боку забезпечення громадської безпеки та правопорядку є одним з чотирьох завдань Національної Поліції (ст. 2 ЗУ «Про Національну Поліції»). І поліція намагається забезпечити такий порядок шляхом прибуття на виклики і т.д. Правда, як бачимо – без супроводу поїздів співробітниками поліції це поки погано виходить. Тому супровід пасажирських поїздів необхідно забезпечити силами Національної Поліції і Національної Гвардії (ЗУ «Про Національну гвардію» однією з функцій НГУ визначає охорону громадського порядку, забезпечення захисту та охорони життя, здоров’я, прав, свобод і законні інтересів громадян »). Охорона ж в даному випадку взагалі марна. Адже за визначенням ЗУ «Про охоронну діяльність», до послуг охорони належать: 1) охорона майна громадян, 2) охорона майна юридичних осіб, 3) охорона фізичних осіб. Тобто ми не говоримо у даному випадку про охорону. Охорона може бути або майна, в потязі є матеріально відповідальна особа, це провідник, або фізичної особи, але не можна охороняти усіх пасажирів, бо це громадське місце. Крім того, якщо ми говоримо про охоронців, то такі особи не мають права затримати людину, чи зробити зауваження, це регламентовано законом про охоронну діяльність. А з огляду на останні події є ще питання терористичних загроз, тому присутність представника закону у формі і зі зброєю дисциплінувала би пасажирів», – зауважив експерт із пасажирських перевезень Олександр Красноштан на своїй сторінці у Facebook та у коментарі «Журналісту».

Читайте також: «Укрзалізниця» наполягає на необхідності відновити супровід правоохоронцями поїздів далекого прямування.

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today