До студії інформаційного агентства «Журналіст» завітала президент Теософського товариства в Україні, голова правління ГО «Комітет з етики та гуманітарної експертизи» Світлана Гавриленко. Наша редакція разом із пані Світланою підготувала цикл програм на тему сім’ї: що таке сім’я, її цінність та цінності, культура планування сім’ї, відповідальне батьківство, формування та виховання особистості тощо.
Четвертий випуск розмови з президентом Теософського товариства в Україні був присвячений питанню формування особистості. «Всі ми причетні до сімейних цінностей, до проблем сім’ї, і всі ми хотіли б, щоб наша сім’я булла взірцем, щоб сімейні проблеми були зведені до мінімуму, щоб успіх наших дітей був найбільшим, дивлячись на те, що ми розуміємо під цим успіхом. Період вагітності і навіть період планування сім’ї, особливо перші кроки людини в цьому світі дуже вагомі з точки зору закладання психологічних основ. Треба бути дуже обережними, свідомими, щоб не допустити якихось прикрих помилок, за які потім будемо шкодувати», – зауважила Світлана Гавриленко.
За її словами, чимало людей вважають, що дитина, яка приходить у цей світ, це просто білий аркуш, на якому сім’я, батьки, школа, суспільство мають щось записати. Таким чином, пояснила співрозмовниця, людина стає наслідком цих впливів, яких вона зазнала під час свого життя.Насправді це не зовсім так.
«Спостерігаючи за тим, наскільки різними у цей світ приходять діти, ми помічаємо, що кожна душа, яка приходить, вже має якісь свої особливі риси характеру, якийсь досвід за плечима, що дозволяє, наприклад, одній дитині легко опанувати шкільні знання, другій – легко опанувати мистецтво чи танцювати, третя дитина – з малечку тягнеться до пензля і хоче малювати. Тобто діти приходять вже зі своїми виразними рисами, ми маємо це враховувати. Можна сказати, що душа, яка втілюється, потребує дуже обережного ставлення до себе з боку батьків і оточення, щоб все найкраще в неї могло розвиватися і бути якомога більше корисним для людей. Натомість негативні риси, які, безперечно, в кожного з нас є, щоб вони були мінімально вираженим через виховання та обережнеставлення. Отже можна сказати, що у людини є те, що закладено в неї ще до того, як вона потрапила до материнської утроби, і це ми можемо назвати, наприклад, індивідуальністю. А є такі риси, які напрацьовуються безпосередньо уже в даному втілення цієї душі. Вона приходить в певну сім’ю, в оточення, яке впливає на її становлення. Отже оце ми умовно можемо назвати уже особистістю», – сказала гостя.
Світлана Йосипівна пояснила, що треба дуже свідомо і відповідально поставитися до того, що мати і батько в період вагітності і пологів закладають умови суб’єктивного сприйняття людиною всіх тих подій, які будуть з нею відбуватися протягом життя.
«Кожна душа, приходячи в цей світ, обирає собі певну долю. Тобто приходить з певним сценарієм, який має розгортатися протягом її життя. Цей сценарій інколи буває дуже жорстким, є певна невідворотність подій. Але водночас є дуже великий коридор для виявлення вільної волі людини. Усе це разом є тим, що ми називаємо долею. Якщо, наприклад, душа високого рівня, то вона сама обирає собі долю, обирає деякі труднощі, які вона має подолати, щоб удосконалити себе, набути певного досвіду, стати кращою. Коли душа сюди приходить, то забуває про це, вже нема усвідомленої пам’яті про те, яку саме долю вона обрала. Ці випробування, які душа, можливо, сама собі вибрала, коли вони реалізовуються в житті, то вимагають від людини певних якостей, рис характеру, в яких вона має себе проявити. Виходить так, що на долю періоду вагітності, пологів, перинатальної психології, педагогіки випадає те, щоб зробити максимально сприятливі умови для розвитку особистості. Завдання майбутньої сім’ї, батьків, які хочуть народити дитину, полягає в тому, щоб вони створювали сприятливі умови для виховання і розвитку особистості. У період вагітності дуже важливо, щоб сім’я максимально турбувалася про створення сприятливого психологічного клімату у сім’ї, щоб мама переживала позитивні емоції, займалася спортом, навіть співала. Це все дуже сприятливо відображається на психологічному стані народженої дитини. Тобто, коли «сім’я вагітна», то відповідальність повинні поділяти всі члени сім’ї за те, що формується в утробі. Якщо пропустити цей момент, то потім його важко виправити», – підвела підсумок голова правління ГО «Комітет з етики та гуманітарної експертизи» Світлана Гавриленко.
Повну відеоверсію інтерв’ю дивіться на сайті «Журналіста».
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
