До студії інформаційного агентства «Журналіст» завітала президент Теософського товариства в Україні, голова правління ГО «Комітет з етики та гуманітарної експертизи» Світлана Гавриленко. Наша редакція разом із пані Світланою підготувала цикл програм на тему сім’ї: що таке сім’я, її цінність та цінності, культура планування сім’ї, відповідальне батьківство, формування та виховання особистості тощо. У першому випуску Світлана Гавриленко розповіла про інститут сім’ї, його значення та функції, як він змінювався та трансформувався, а також які умови та домовленості можуть передувати шлюбу.
Другий випуск розмови з президентом Теософського товариства в Україні Світланою Гавриленко був присвячений питанню плануванням сім’ї та планування народження дітей.
«Психологи вважають, щоб створювати родину людина має бути психологічно і соціально стабільною. Тобто вона не повинна бути схильною вирішувати життєві важливі проблеми під впливом емоційного стану, який буває мінливим і швидко змінюється. Крім того, людина повинна мати освіту, роботу, сім’я має бути економічно незалежною. Якщо подружжя фінансово залежить від батьків, котрі їх утримують, така родина не має фундаменту, вона, так би мовити, побудована на піску через відсутність відповідальності. Класична схема говорить нам про те, що економічно сім’ю має утримувати чоловік, але в сучасному світі часто буває так, що і жінка теж має роботу, фах, утримує родину. Якщо жінка теж робить свій внесок в економічну стабільність сім’ї, тоді хатні справи, обов’язки по догляду за дитиною, її вихованню та надання їй освіти теж лягають на плечі обох батьків, вони удвох мають про це піклуватися. Це є цементуючою основою, коли кожен член родини виконує свої обов’язки. Проте, якщо люди вступають у відносини, і не беруть на себе відповідальність, така сім’я висить у повітрі, вона не має бази, щоб бути основою для продовження роду. За даними фахівців, сьогоднішня молодь схильна створювати сім’ю досить рано, але психологічна стабільність приходить приблизно після 21 року, іноді після 24-х, а буває так, що деякі люди до сивого волосся залишаються дітьми», – зауважила президент Теософського товариства в Україні.
У попередній розмові Світлана Гавриленко розповіла, що серед основних характеристик готовності людини до створення сім’ї є фізіологічна і соціальна зрілість. З фізіологічною зрілістю набагато менше проблем, ніж з соціальною, яка пов’язана з почуттям відповідальності на суб’єктивному плані і з економічною та психологічною стабільністю на об’єктивному. Крім того, вона зауважила, що одним з основних завдань сім’ї є відтворення людського роду, народження і виховання дітей. На переконання гості нашої студії, до цього аспекту родинного, подружнього життя треба підходити відповідально.
«Минулого разу ми говорили, що людей може зводити разом якась кармічна обумовленість, наприклад, нерозв’язані негативні відносини між людьми, або навпаки приязні довготривалі відносини, інший варіанти – шлюб за домовленістю, коли під впливом традицій батьки шукають пару своїм дітям. Наступний важливий момент, який може відігравати свою важливу роль у процесі створення сімейних відносин це випадки, коли душа сама заздалегідь обирає собі родину. Вона обирає для себе батьків, які можуть забезпечити їй фізично здорове існування, потрібний моральний клімат, певний освітній рівень. Так от ця високо розвинута душа хоче втілитися, вона знає, що для неї настав час прийти у певну родину. Наприклад, якщо певні історичні цикли привели цивілізацію до певної пасіонарності. Тоді може відбуватися так, що в цю цивілізацію іде потік душ, котрі повинні вплинути на цю цивілізацію, розвинути її, дати їй поштовх для розвитку. Саме тому високорозвинені душі самі знаходять своїх майбутніх батьків, і подекуди зводять їх разом, щоб вони відчули близькість, відчули якусь спорідненість і підсвідомий обов’язок створити сім’ю та виконати певну місію», – сказала гостя.
Вона пояснила, чому до батьківства подружжя має підходити свідомо.
«Свідоме батьківство дуже важлива річ. Це можна продемонструвати на простому прикладі. Людина візьме глину, почне про щось думати у цей момент, розмовляти з кимось, а руками буде щось ліпити. Як Ви думаєте, за таких умов чи вийде з тієї глини щось прекрасне? Ні, бо коли руками людина намагається щось механічно творити, вона не сконцентрована, незосереджена. От подібна ситуація відбувається і з народженням дітей. Справа у тому, що у момент близькості чоловіка і жінки утворюється певний вихор, який може притягнути якусь душу. Якщо подружжя вступає в статеві відносини після сварки, чи переживання негативних емоцій, або під час алкогольного сп’яніння, цей вихор створений негативними енергіями, тоді високорозвинена душа, яка прагне до втілення, яка має високі цілі, не зможе потрапити до такої родини», – зазначила пані Світлана.
За її словами, в основу майбутнього життя для приходу в світ чистої і світлої душі, наділеної високою місією, варто закласти всю силу любові і доброти свого серця, довіру до Всевишнього і до свого чоловіка як до співтворця. Чим більше гармонійний союз двох люблячих сердець, чим більш усвідомленим є їх благородний намір, тим легше буде високо розвинутій душі прийти у цей світ, щоб виконати свою високу місію і здійснити духовну перебудову світу.
«Наприклад, в індійський традиції серед брахманів є поняття брахмачар’я. Це людина, яка вступає в статеві відносини тільки тоді, коли вона хоче, щоб народилася дитина. Брахмачар’ями бувають люди одруженні, які мають сім’ю та дітей, але дружина і чоловік мають окремі кімнати, кожен із них виконує свої обов’язки: чоловік забезпечує сім’ю, дружина створює домашній затишок, але їхні статеві відносини відбуваються тоді, коли вони планують народити дитину. Інший приклад, в Стародавній Русі у весільній традиції був обряд, коли під час першої шлюбної ночі обидва роди ставали на цілодобову молитву і просили вищі сили дарувати високу душу в цей рід, щоб вона його продовжила і принесла славу цьому родові. У наш час часто люди не піклуються про свій внутрішній емоційний стан, не думають про наслідки, які через це можуть бути. У наш час люди, які свідомо ставляться до вагітності теж проходять певні ритуали, наприклад, дотримуються посту, моляться, духовно наповнюються», – наголосила Світлана Гавриленко.
Вона зазначила, що нині є безліч свідчень того, що діти, котрі народжуються у наш час, багато в чому відрізняються від дітей минулого століття. Про це говорять акушери, педіатри, вихователі, батьки, педагоги. Ми живемо на зміні епох, ми є свідками того, що душі, котрі приходять сьогодні в світ, приносять з собою нові, більш досконалі якості, вони вирішують нові завдання, які були не під силу їхнім батькам. Тому подружні пари несуть велику відповідальність: виплекати своїх дітей, благословити їх на виконання свого призначення. Нехай кожна молода людина перейметься важливістю такого завдання для людства і постарається для себе знайти відповідь на запитання: «Чи хочеш ти і чи ти готовий брати участь у процесі відродження людства?».
«Сьогодні у педагогіці і сімейній психології є таке поняття «культура планування сім’ї». Тут дуже важливо, щоб люди, які хочуть народити дитину, які планують продовження свого роду, мали мотивацію для цього, щоб вони були налаштовані. Крім того, важливо, щоб вони проговорили свої очікування, хочуть вони хлопчика чи дівчинку, які риси характеру ця дитина має мати, якою особистістю вона має бути, якими талантами вона може бути наділена. Оце усвідомлення того, яка душа до них має прийти, якраз і впливає на те, що саме така душа до них прийде. Сучасна наука турбується про народження дитини тоді, коли жінка уже вагітна, а насправді існує ще таке поняття як пренатальна педагогіка. Тобто та, яка піклується про дитину ще до її зачаття, яка покликана спонукати подружжя задуматися над тим, як вони будуть продовжувати свій рід, ще не завагітнівши», – підвела підсумки президент Теософського товариства в Україні.
На завершення вона додала, що немає нічого більш важливого, важкого і більш радісного, ніж вбудуватися в цей визначений Богом план і зайняти там своє, ніким не зайняте, єдине, унікальне і неповторне місце.
Повну відеоверсію інтерв’ю дивіться на сайті «Журналіста».
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
