До студії інформаційного агентства «Журналіст» завітала президент Теософського товариства в Україні, голова правління ГО «Комітет з етики та гуманітарної експертизи» Світлана Гавриленко. Наша команда разом з пані Світланою підготувала цикл програм на тему сім’ї: що таке сім’я, її цінність та цінності, культура планування сім’ї, відповідальне батьківство, формування та виховання особистості тощо. У першому випуску Світлана Гавриленко розповіла про інститут сім’ї, його значення та функції, як він змінювався та трансформувався, а також які умови та домовленості можуть передувати шлюбу.
Програма створення сім’ї історично старша всіх інших програм життя, оскільки вона сходить ще до тваринної фази еволюції, а значить людині не варто опиратися їй, йти проти задуму творця. Однак для такого повороту у долі треба підготуватися ґрунтовно, щоб зробити його гідно. Соціальна педагогіка визначає основні характеристики готовності до створення сім’ї як фізіологічна і соціальна зрілість. З фізіологічною зрілістю набагато менше проблем, ніж з соціальною, яка пов’язана з почуттям відповідальності на суб’єктивному плані і з економічною та психологічною стабільністю на об’єктивному.
«Питання сім’ї сьогодні обговорюється. І, на жаль, з не дуже позитивних аспектів. Вважається, що сьогодні суспільство переживає певну кризу з цього приводу. Це пов’язано з певною девальвацією цінностей сім’ї. Можна згадати, що в попередніх цивілізаціях, в попередніх цивілізаційних циклах, наприклад, в Атлантиді, такі процеси теж відбувалися. З цього приводу мені хочеться згадати Платона і його діалоги, зокрема, працю «Держава». У ній Платон показує, що фактично сім’ї як такої в певні історичні часи не існувало. Держава брала на себе питання утримання та виховання дітей, надання їм освіти. Фактично на долю жінки випадало просто народити, якщо вона бажає, а далі вона вже ніякої відповідальності не несе, тим паче батько цієї дитини. Мама і тато не несуть відповідальності за своїх дітей. Такий державний устрій зображений у Платона не з негативної точки зору. Це просто констатація певного рівня свідомості людей, які втратили сімейні цінності, і можливо пізніше це і спричинило загибель цього континенту і цієї цивілізації. Чому? Тому що піклування про дітей, народження дитини і обов’язки, які несуть батьки перед своїми нащадками, це є прояв любові і вищих моральних та духовних якостей, що можуть продемонструвати люди, коли вони виконують обов’язки батьківства», – пояснила президент Теософського товариства в Україні.
За її словами, сьогоднішня молодь не схильна до створення сім’ї за вищезгаданою моделлю. Нині більшості юнаків та дівчат до вподоби вільні відносини без зобов’язань та відповідальності.
«Юнаки та дівчата схильні до вільних відносин, що включають не тільки дружнє спілкування, але і статеві відносини. Це відбувається вільно, бо в таких відносинах відсутній елемент відповідальності. Такі відносини ні до чого не зобов’язують. Проте якщо говорити про інститут сім’ї в історичному контексті, то саме він підтримував якість людського роду, якість людини, яка є соціальною цінністю. Адже кожна людина виконує не лише особисті чи родинні обов’язки, вона є складовою частиною нації, народу, людства. Відповідно, рівень свідомості, моральні якості людини дуже важливі для спільноти, а закладаються вони саме в сім’ї. Ось чому завжди люди піклувалися, як саме буде розвиватися певний рід. Відповідальність перед родом та відповідальність за його продовження була колективною, щоб це були люди достойні, благородні, щоб вони були націлені на суспільне благо», – зауважила гостя.
Експерт вважає, що емоційний фактор, яким сьогодні часто керуються пари, вступаючи до шлюбу, не забезпечує у майбутньому стабільний і міцний шлюб. Сім’я, як жива клітина організму людства, є основною ареною діяльності людини і, отже, засобом її самовираження. Одним з основних завдань сім’ї є відтворення людського роду, народження і виховання дітей. Мудра природа, піклуючись про продовження людського роду, зробила бажаним поєднання чоловічого і жіночого начал при зародженні нового життя.
«Сьогодні основною мотивацією створення сім’ї є емоційний момент. Подобається людина, хочеться бути з нею разом і на основі цього люди готові вступати до шлюбу. Проте у традиційних суспільствах ця мотивація була практично відсутня. Наприклад, князівські роди стародавньої Київської Русі будували шлюбні відносини молодих княжичів, виходячи з політичних мотивів свого роду. Якщо підростав княжич, то батьки або сімейна рада на своїх зустрічах вирішували, де краще шукати майбутню дружину. Це могла бути дівчина із сусіднього князівства, щоб встановити доброзичливі відносини, котрі у майбутньому могли призвести до об’єднання земель, щоб території були сильнішими, мали більше політичного впливу. Тобто з одного боку батьки ставили політичні вимоги, а з іншого – дивилися на родові хвороби, враховували навіть кармічні проблеми сім’ї, роду, з яким вони хотіли б об’єднатися. Особливо зважали на ситуацію у родині дівчинки, щоб вона була здорова як фізично, так і психологічно. Ніхто не питав княжича, чи хоче він таку дружину, він розумів ситуацію, розумів, що така ж ситуація була у його батьків, і він так само буде моделювати ситуацію зі своїми дітьми. Тобто це була нормальна ситуація, коли батьки вирішували подальшу долю народу і робили це цілком відповідально. Адже це була відповідальність не тільки за свою дитину, але за весь рід, всі майбутні покоління.
Така ситуація на сьогоднішній день здається дивною. Можливо, вона ще десь в нашому суспільстві. Наприклад, зі свого досвіду я знаю традиції, котрі побутують в Індії. Там рідко дівчата та хлопці самі обирають собі партнерів для створення шлюбу. Як правило, дійсно, коли діти ще маленькі, батьки по домовленості вирішують це питання. І коли хлопчик зростає, він знає, де живе його майбутня дружина, як її звати. Досвід говорить про те, що коли створюється шлюб саме на таких умовах, то часто він досить стійкий, прогресивно налаштований, люди не схильні до того, щоб закидати один одному претензії», – зауважила Світлана Гавриленко.
За її словами, якщо шлюб створений на взаємних домовленостях, то кожний з членів подружжя виконує свої обов’язки, чоловік забезпечує матеріальну сторону життя, жінка забезпечує родинний затишок і займається вихованням дітей, то така сім’я з точки зору суспільства більш прогресивна. Крім того, як наголосила фахівець, таїнство створення сім’ї має не тільки земне, але і небесне коріння.
«Така родина не складає проблем для суспільства. Адже інколи під поняттям «щаслива сім’я» ми розуміємо емоційне забарвлення, яке є нестійким. Коли шлюб базується на цьому, то це не дуже стабільна основа. Дуже важливі ті фактори, які мотивують людину до створення сім’ї, шлюбних відносин. Оскільки я представляю Теософське товариство, то поділяю думку про те, що людина приходить у цей світ не один раз. Тобто її душа безсмертна і втілюється в різних націях, на різних континентах. Душа подорожує, шукає найкращі умови, щоб виконати певні свої завдання, які вона ставить перед собою перед тим як приходить у цей світ. Отже, мотиви людей, які утворюють шлюбні пари, інколи бувають підсвідомими. Тобто вони діють на людей, виходячи з дуже давніх витоків, з історично віддаленого досвіду, який ця душа пережила раніше.
Якщо виходити з точки зору наших попередніх досвідів, то ми зустрічалися з багатьма різними людьми, мали з ними як дружні, приязні відносини, так і напружені, антагоністичні, не дуже сприятливі. Все це ми принесли в це життя. Можливо, люди, з якими ми ці відносини створили, теж сюди прийшли для здобуття нового досвіду. Якщо, наприклад, ми зустрічаємо людину, з якою вже зустрічалися раніше в попередніх життях, то завжди щось всередині нас відгукується на такі зустрічі, в цій людині для нас є щось близьке. З такою людиною хочеться поговорити, зустрітися ще, є якась душевна близькість.
Буває і таке, що люди ще по той бік втілення, до того як прийшли в цей світ і народилися, домовилися, що коли прийдуть у цей світ, то знайдуть один одного і утворять сім’ю. Такі родини міцні, прогресивні, а відносини у них довготривалі, стабільні. Проте, буває, що такий самий результат (домовленість – ред.) призводить до напружених відносин, коли люди впізнають один одного, то хочуть вирішити свої непорозуміння, досягти доброзичливих, відвертих, щирих відносин, незважаючи на те, що попередні їхні спілкування були напруженим. Часто такі люди теж зустрічаються і створюють сім’ю. Буває, що в родині чоловік і жінка весь час сваряться, але якась сила тримає їх разом. А вони просто могли забути, що між ними була така домовленість.
Як пише Платон, людина, коли одержує свою долю, то п’є воду з ріки забуття, тобто забуває про те, що вона знала про свою долю, втілюється сюди і починає проживати кожну подію, яка для неї є новою, несподіваною, хоча насправді вона це запланувала сама. Такі сім’ї існують, і якщо люди в таких сім’ях перебувають у дуже бурхливих відносинах, вони розходяться. Але це не вирішує проблему, яка постала між ними, яка звела їх разом. Вони мають гармонізувати свої відносини, прибрати ці емоційні, негативні прояви, прийняти один одного, пробачити, залагодити проблему. Тоді між ними встановлюються нормальні відносини, після чого вони вже можуть і розійтися, щоб шукати іншу свою долю. Тобто є випадки, коли люди створюють сім’ю через свої кармічні обумовленості, котрі інколи цілком свідомо обрані», – підвела підсумок Світлана Гавриленко.
Повну відеоверсію інтерв’ю дивіться на сайті «Журналіста».
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
