Фото: скріншот із відео
З 1 липня 2018 року українські поліклініки працюватимуть за новими правилами. Ті з них, які підтримують медичну реформу, будуть отримувати кошти з держбюджету за новим принципом – «гроші ходять за пацієнтом». Для цього лікарі відповідного медичного закладу повинні підписати з пацієнтами декларації. Цей документ підтверджує намір особи лікуватися у конкретного лікаря і в конкретній поліклініці.
Далі реформою передбачено підписання медичними закладами договорів із Національною службою здоров’я (НСЗ).
Крім того, щоб держава надавала кошти медичному закладу, він має стати некомерційним комунальним підприємством. При цьому треба виконати низку вимог, які необхідно виконати перед тим, як укласти договір із НСЗ. У разі їх виконання, Національна служба здоров’я підтверджує можливість укладання договору, і медзаклад переходить на роботу за тарифною сіткою, де держава сплачує відповідну ставку за кожного пацієнта, яка складає 370 грн на рік. Водночас для різних категорій населення є підвищувальні коефіцієнти.
Президент Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів Віктор Сердюк зауважує, що ідеально медична реформа виглядає лише на словах.
«Якщо дивитися на чинні нормативні акти, які зараз є, то 1 липня мають профінансувати регіони, як раніше, але дуже не хочуть надсилати в регіони субвенцію, тому щось придумують. Тепер далі уявіть собі, що всі підпишуть декларації, то грошей вистачить лише, на половину людей. Тому що, якщо підпишуть усі діти з відповідним подвійним коефіцієнтом, а також усі люди старшого віку, то ці гроші підуть на них, а ті, кому 25-40 років, які практично не звертаються за первинною допомогою, але все ж підпишуть декларації, то саме на них буде виділено нуль коштів. Розрахунок іде на те, що підпишуть максимум 30% людей», – зауважив Сердюк.
Заклади, які ігнорують реформу, отримуватимуть гроші із державного бюджету до кінця цього року. Якщо за цей час такі медичні установи не перейдуть на роботу за новою програмою, тоді джерела фінансування для них місцева влада шукатиме сама. За словами президента Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів, таким чином проблеми медичної галузі перекинуть на місцеву владу, яка не в змозі їх вирішити.
«Навіть якщо усі підпишуть, для Національної служби здоров’я, де зараз є лише один керівник, є ще один аргумент, щоб не дати кошти, якщо медичні установи не будуть відповідати певним вимогам. А все має зробити місцева влада, але вона не в змозі це зробити. Тому єдиний Шаргородський район Вінницької області, який зібрав усі ці свідчення від Міністерства охорони здоров’я , Кабінету міністрів України, місцевої влади і заявив, що не приймає участь у реформі, а подивиться, що відбуватиметься у сусідніх районах», – розповів Сердюк.
Більше про те, що думають фахівці про медичну реформу в Україні та які недоліки вони бачать, дивіться у сюжеті «Журналіста».
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
