Напередодні Дня Збройних сил України студію «Журналіста» відвідав унсовець, учасник війни на Донбасі і на Кавказі Ігор Мазур. Він активний учасник акції «Україна без Кучми», «Помаранчевої революції» та «Революції гідності». Також Ігор Мазур є учасником бойових дій Кавказу та на Донбасі у складі добровольчих батальйонів, а пізніше у складі ЗСУ. Після демобілізації продовжив активну громадську діяльність, а також є головним спеціалістом секретаріату Уповноваженої Верховної Ради з прав людини.
Гість студії «Журналіста» розповів про причину свого нещодавнього затримання у Польщі, про свою добровольчу та військову діяльність під час війни на Донбасі та Кавказі, а також своє бачення розвитку націоналістичного руху у часи української незалежності.
Як відомо, 9 листопада Ігоря Мазура затримали польські прикордонники. Підставою для цього стало опубліковане РФ в інформаційній системі Інтерполу орієнтування про розшук Мазура з метою арешту та подальшої екстрадиції до Росії.
«Коли Україна здобувала незалежність, мені було 18 років. Я був першокурсником, і все, що відбувалося тоді у нашій державі, мені було небайдужим. І з того часу я займаюся активною громадянською діяльністю. Я разом зі студентами старався долучатися до різних заходів та рухів, які були пов’язані із українцями, нашою культурою, історією, політичним життям, незалежністю. Тоді збиралася просвіта, зелений світ, Народний Рух. Ми розуміли, що це нова сторінка нашої історії. Це для нас було щось нове, невідоме. Зараз у мене ось тут тризуб, він гарно виготовлений, а тоді були жовто-блакитні шматки пластмаси. Ми їх носили таємно, це означало, що “свої”. Це були випускні класи», – пояснив співрозмовник.
Під час спілкування Ігор Мазур розповів і про те, що робив у Придністров’ї та Абхазії, коли там розпочався конфлікт, до якого причетна Російська Федерація, про те за яких обставин познайомився з Миколою Карпюком (унсовець, український громадський та політичний діяч, – ред.), а також, як і чому він опинився у Чечні.
«Хоча Чечня частина РФ, відповідно до укладеного договору, стало це добровільно. Тобто Чечня добровільно увійшла до складу РФ, і так само може вийти. У Чечні на той час був свій парламент, свій президент. Було прийнято рішення вийти зі складу РФ. Президент його підписав, і юридично вони вийшли. І коли російські колони формувалися, щоб іти і наводити порядок, то нас попросили допомогти. Наприклад, Сашко Білий потрапив у вир цих боїв. Я з іншими побратимами приїхав пізніше, коли танкові колони пішли. Якщо брати звинувачення РФ, то вони навіть у часі неправдиві. Бо, за їхньою інформацією, 14 грудня я зустрівся з Миколою Карпюком на «Мінутці». Я вже ніби там був у цей час, а Микола наче б то лише приїхав. Хоча по факту за день до цього 13 грудня я був зі своїми друзями на футбольному матчі «Динамо» (Київ) – Баварія. А виїхали ми (до Чечні – ред.) у другій половині місяця, коли танкові колони пішли вже. Ми раніше і не могли приїхати, бо були серйозні блок-пости. А наше завдання у Чечні було супроводжувати журналістів. Добралися до Грозного 17 січня через блок-пости, де російські військові пропускали за хабарі. Раніше ми не могли, бо були бої, і все було перекрито. Коли все трохи заспокоїлося нас чеченці привезли до міста. Наступного дня ми уже супроводжували журналістів. І Масхадов (У Першу російсько-чеченську війну з грудня 1994 р. по січень 1995 р. Аслан Масхадов очолював оборону президентського палацу в Грозному. У лютому 1995 року Джохар Дудаєв присвоїв Масхадову звання дивізійного генерала, – ред.), на той час він командував військами, нам сказав їздити із представниками ЗМІ. Ми трохи знали англійську, а там були журналісти і із-за кордону. Білого покликав до себе Дудаєв, і сказав, що у нас місія – супроводжувати журналістів», — пригадав події 25-річної давнини унсовець Ігор Мазур.
За його словами, потім знову почалися активні дії з боку армії РФ, оточуючі маневри, і представників ЗМІ не пускали на ці території. Тому у березні усіх українських добровольців вивели із зони бойових дій.
«У березні ми почали добиратися додому. Мене врятувало, що у цей день, 18 березня, у мене був День народження. Нас зупинили на блок-посту, а там десь зо 20-25 чоловік. Речі наші всі перевірили. А тоді офіцер дивиться мої документи і каже: «День народження? Мама вдома чекає?» Водій автобуса стоїть, чекає, що йому скажуть. Скажуть їхати, а нас залишать, чи нас все ж відпустять додому. Перерили наші речі, висипали у багнюку. Ми розказуємо, що були на заробітках у Махачкалі, рибу ловили. Звичайно, вони здогадувалися, що ми не прості заробітчани. Фактично, цей лейтенант вирішував долю двох своїх ровесників. І нас відпустили, сказали: «Беріть свої речі і йдіть в автобус».
До автобусу метрів 50.Приїхали у Мінводи. Ми купили квитки, до потягу приблизно 4 години, а ходять по місту патрулі. Якщо ми просто будемо сидіти, то нас будуть перевіряти. Можуть завести в комендатуру… Ми вирішили святкувати мій день народження, вирішили купити горілки і робили вигляд, що п’ємо. Так ми дочекалися потягу і поїхали додому», – розказав Ігор Мазур.
Як пригадав наш гість, через 2,5 роки він знову їхав до Чечні. Ігор Мазур їхав разом із народним депутатом II-го скликання Юрієм Тимою.
«Ми їхали, бо у Чечні затримали наших заробітчан. Тоді між першою і другою російсько-чеченською війною у Чечні було спокійно, і українці їздили тоді на заробітки, відбудовувати населені пункти. Їх використовували як дешеву робочу силу. І батьки цих затриманих українців звернулися до народних депутатів унсонців, щоб допомогти повернути додому наших громадян. Так от, ми ж їхали через Москву, якби я був у «чорних списках», як зараз мене у РФ представляють, то мене ж могли ще тоді на митниці затримати, але тоді цього не відбулося. Ми приїхали, зустрілися з Басаєвим, котрий на той момент був прем’єр-міністром. Він мене пам’ятав. Нам вдалося повернути наших хлопців додому. Частину відправили літаком, а частину потягом. І я їхав саме у потязі. Віз 3-х хворих, назад повертався через територію Росії без депутата Юрія Тими. Навіть по дорозі додому мене ніхто не чіпав. А тоді теж могли затримати будь-кого з різних причин», – пояснив гість студії «Журналіст».
За словами Ігоря Мазура, після приходу в РФ до влади Путіна, після Помаранчевої революції в Україні, з багатьох унсовців намагалися робити бойовиків Осетії у 2008-му.
«Ми збиралися, ми грузинам подавали списки тих, хто готовий їхати. Ми чекали, щоб нам хоча б переліт оплатили. І коли ми подзвонили, що вирушаємо, нам сказали, що там уже назріває партизанська війна, росіяни уже перебувають на 100 км від Тбілісі. Але у росіян є кримінальна справа, де проходжу я і ще кілька осіб. Наприклад, я і Юрій Шухевич (Юрій Шухевич – син головного командира УПА Романа Шухевича. Неодноразово був заарештований та засуджений радянською владою за те, що не зрікся свого батька, за свою проукраїнську позицію та антирадянську агітацію. Всього провів в ув’язненні приблизно 35 років, через що майже повністю втратив зір на початку 80-х років минулого століття, – ред.) проходили як командири підрозділів, які воювали в Осетії. А у 2008 році путінська організація «НАШІ» включила до списку «10 найбільших ворогів Росії» кількох грузинів, двох чи троє чеченців, мене і Юрія Шухевича, який уже сліпий на той час був. Так з грузинів, чеченців і українців зробили ворогів Росії. Коли вже почалася Революція Гідності, то Миколі Карпюку і Станіславу Клиху дали сроки, як моїм подільникам за участь у бойових діях у Чечні, хоча жоден з них там не був. І у травні 2014 року відкрили цю кримінальну справу. Сашу Білого вже і не чіпали, бо на той момент він був убитий. Як кажуть у Росії: «Була би людина, а справа знайдеться», – додав Ігор Мазур.
За версією РФ, «підлеглими» цього так званого «угруповання» зробили Арсенія Яценюка, Олега та Андрія Тягнибоків, Дмитра Яроша, а одного унсовця включили до цієї групи, незважаючи на те, що йому на момент першої російсько-чеченської війни було 3,5 роки. Як зазначив Ігор Мазур, справа, за якою його затримали, у Польщі, за його словами, базується на показаннях 1 російського наркомана, який уже перебуває у в’язниці, а також показаннях Миколи Карпюка і Станіслава Клиха, з яких вибили показання.
«Це показує всю нікчемність цієї кримінальної справи, яку придумали росіяни», – підсумував Ігор Мазур.
Більш детально про усе це дивіться у відеоверсії інтерв’ю унсовця, учасника війни на Донбасі і на Кавказі Ігоря Мазура.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
