Ігор Сінгер. «Чотири сезони» обрізки дерев

1169

Рослини можна обрізати будь-якої пори року. Просто результати обрізки будуть дуже різні. Що можна казати про обрізку рослин (у нашому випадку – дерев) у різні пори року? Те, що реакція рослина на ушкодження буде різною. Якою – розповідає для проєкту ГО “Місто-сад” “САДИ” практикуючий біолог, спеціаліст зі ЗЗР (засоби захисту рослин), ботанік-експериментатор, спеціаліст з IPM (integrated pest management), професійний герпетолог та батрахолог, автор багатьох публікацій у сфері захисту рослин Ігор Сінгер.

Природньо, що реакція рослини на ушкодження (а обрізка – це ушкодження цілісності організму рослини з метою змінити габітус її крони) відрізняється, бо вона у різні пори року дуже відрізняється. Тому результат у кожному випадку залежить від фізіологічного стану рослини. Тому умовно можна поділити на обрізку рослини у стані фізіологічного спокою та у активному вегетативном стані.

Коли найоптимальніший час для формування дерев?

Розглянемо всі чотири пори року:

Зимова обрізка

Зима це пора року, коли рослини (маючи на увазі Північну півкулю – у Південній все діаметрально навпаки)  знаходяться у стадії діапаузи. Технічно перша частина зими з скороченням світлового дня і друга – з початком подовження світловгого дня – це різні періоди, але їх об’єднує або різке зниження температури, або у певних частинах півкулі-послушливий період. Рослини знаходяться або у періоді діапаузи, або зниження ростових процесів. Грунт промерзає і коренева система зазвичай майже не росте. Асиміляти у рослині акумулюються у «ядрі» (це стовбур, скелетні та великі гілки, коренева система). Фотосинтез та транспірасція мінімальні. Росту крони та окремих її частин немає.

Традиційно взимку кількість робіт з рослинами (і деревами також) є меншою. Це підштовхує до думки: «А може заповнити робочий час роботами по обрізці дерев?». Розглянемо всі «за» та «проти»

Аргументи «за»

– дерева знаходяться у стані діапаузи (фізіологічного спокою)

– низька температура зменшує швидкість розвитку збудників хвороб

– відсутність шкідливих комах

– краща візуальна оцінка крон

Аргументи «проти»

– каллюс (тканина, що закриває» рану) знаходиться у діапаузі і не працює

– низька температура впливає на висихання поверхні рани

– низька температура впливає на ступінь некротизації каллюса у районі зрізу

 – мінімальна температура розвитку патогених грибів (під снігом) лежить у діапазоні 0,5-10С

– низька температура повітря некомфортна для працівників

– комбінування видалення периферичної крони та періодів відлиги може призвести до формування «сонячних» (теплових) опіків кори, навіть у давно ростучих дерев (особливо, якщо вони ослаблені)

– формування тканин вторинного (раньового) калюсу почнеться тільки з початком сокоруху та росту бруньок

Тому проведення зимової обрізки також повинно обмежуватись  межами аварійної та санітарної обрізки 1 типу.

Проведення робіт по топінгу (звісно, якщо це обумовлено вагомими причинами) не так шкодочинно, як проведеня топінгу восени і тим більше влітку, але гірше, ніж проведене на початку вегетативного сезону, тому що асиміляти рослини закумульовані у «ядрі» рослини і мало рухаються в її організмі.

Проведення обрізки дерев з активним весіннім сокорухом теж не бажане, бо при активізації сокоруху цих дерев виникає «плач дерева»,  підвищені ризики ослаблення та інфікування рослин. Це обумовлено, що у таких рослин не формується «камбіальне кільце», яке закриває судина на рані дерева і відсутня транспірація (вона мінімальна тільки у хвойних та вічнозелених рослин)

Весняна обрізка

Технологічно весна – це період виходу рослин з діапаузи, початок ростових процесів та початок квітування (для весінньоквітучих рослин). Температурні показники зазвичай повільно  зростають (довжина світлового дня – також),  грунт розмерзається і починається сокорух та активізація росту кореневої системи. Зростає сокорух у напрямку вегетативної фотосинтезуючої крони, підвищується транспірація та починається активізація фотосинтезу. Починається ріст нової фотосинтетичної вегетуючої частини крони. Це співпадає з виходом рослини з стадії фізологічного спокою (зимова діапауза).  Ранньо-весіння обрізка сприяє пробудженню сплячих бруньок та співпадає з першою (основною) хвилею розвитку раньового каллюсу.  Обрізка може бути «по голому дереву» (тобто до розпукування бруньок) та «по зеленому листу» (початок розвитку листової пластинки або хвої). Для рослин, маючих сильний ранній сокорух (берези, горіхи, клени, шовковиці та інші і не тільки деревні рослини, та наприклад  з кущів – скумпія; з ліан – лимоник китайський) обрізка першого типу не бажана (втрати пасоки, сильніше інфікування ран) і провинна виконуватись з розгортанням листкової поверхні (вибирають момент розпускання не меньш, ніж 2-3 листки, щоб уникнути механічного відламування ростучих пагонів, або трохи пізніше). Обрізка «по зеленому листу» проводиться від початку скидання брунькових лусочок – до зачінчення першого активного етапу відростання пагонів цього року (який  календарно триває до перших літніх мсяців). Тому весіння обрізка цього типу повинна враховувати термін «обрізка на бруньку» (це формування рослини враховуючи напрям відростаючих пагонів заміщення після обрізки у проекції лінії від верхівки бруньки, яка лежить ближче всіх до зрізу) та можливе пінцірування або обрізку небажаних пагонів, які виникли у процесі обрізки (вовчки, жировики  «англ. water shoots». На хвойних рослинах весіння обрізка (пінцирування) по «свічках» – ростучих пагонах цього року є єдиним методом формування крони (крім проведення щеплення).

Весіння обрізка є найбільш бажаним технологічним прийомом, оскільки вона найбільш легко формує каллюсні тканини та  «затягує»  рани (формує вторинну калюсну меристему).

Виконання топінгу та радикальної формуючою обрізки у цю пору року має найменші негативні наслідки (більша частина запасених пластичних речовин знаходиться у «ядрі» дерева  і навіть видалення завеликої частини крони менш травматичне ніж у інші пори року. Якщо топінг неминучий, то це найбільш сприятливий період виконання .

Літня обрізка

Літо це період у вегетативному періоді рослини коли процеси асиміляції (росту), росту нової вегетативної крони, транмпірації та росту кореневої системи максимальні. Транспірація активна як і ріст листової поверхні (у першій половині літа) максимальний. Йде активний процес фотосинтезу і у листяних порід руйнування хлорофілу нема.

Деякі рослини мають не одну, а декілька «хвиль розвитку вегетативної крони». Додатково  може виникати проблема надмірного загущення крони  та розвитку епікормічного обростання, що можна вирішувати за допомогою літньої »зеленої» обрізки. В першу чергу  треба відмітити, що виконання літньої обрізки не має чітко обкреслених календарних робіт, тому що процеси росту епікормічного обростання та росту жирових пагонів (вовчків,» англ.  water shoots») тривають приблизно до початку зменьшення світового дня. Якщо проводити вчасну зелену обрізку її у багатьох випадках може замінити пінцірування (прищипування листків та пагонів). Проте у розмірах міського господарства механізувати таку операцію майже немає можливості і тому проводять обрізку (як ручну так і механізовану). Оскільки  часто весіння обрізка провокує ріст пагонів у середині крони (які не мають високої продуктивності за браком освітлення та дуже часто у них виникає пожовтіння листя навіть у середині літа) у цілі «зеленої» обрізки включають і видалення непродуктивних пагонів в середині крони ( освітлення крони англ. tinning). Проведення такої операції може бути у міських полардингів з метою підвищення зовнішнього вигляду. Тоді видаляється не більше, ніж 1\3 пагона цього року.

Так як при проведенні літньої обрізки розмір ран  у переважній більшості невеликий, то проведення «санації ран» (див. словник термінів) не проводять (рана легко затягується при правильному виконанні). Але при цій операції є велика вірогідність контамінаційного переносу інфекцій ран (за допомогою інструментів, зокрема деякі бактеріальні та грибкові хвороби)  це вимагає потреби у дезинфекції ріжучого інструменту (в принципі ця операція повинна бути стандарно  присутньою та обов’язковою).

Виконання топінгу та радикальної формуючою обрізки у цю пору року має дуже негативні наслідки (більша частина запасених пластичних речовин пішла на формування нового фотосинтезуючого апарату віттік асимілятів у запасаючі тканини ще не почався) тому повинен бути заборонений. Також виконується обрізка (на початку літа) рослин, що мають інтенивний весінній сокорух (див. вище)

Осіння обрізка

Питання осінньої обрізки є дуже спірним. Осінь – це фізіологічно обумовлений перехід рослини до діапаузи під час якого асиміляти відтікають у «ядро» рослини.  Світловий день скорочується,  температура знижується  активність процесів транспірації та фотосинтезу знижується. Починається процес руйнування хлоропластів (з утворенням хромопластів)  у листяних листопадних видів та просес листопаду зменшує випаровування рослини.

Багато діячів виступають за проведення осінньої обрізки «тому що не встигли зробити це навесні і влітку».

Розглянемо аргументи сторін

По-перше – існують породи рослин (особливо аклиматизовані, південні), які не встигають за причин короткого вегетаційного періоду закінчити перед діапазою формування зрілих деревних тканин (наприклад,  гліцинія).Том видалення незрілих пагонів на початку осені  є припустимим.

По-друге – скорочення довжини світового дня впливає на рост калюсу рани і це впливає на загоювання ран вони активно будуть заростати тільки весною наступного року. Тому будь-яка обрізка (за виключенням  аварійної та санітарної 1 типу (без утворення свіжої рани) є не бажаною. До речі проведення обрізки дерев з сильним раннім сокорухом (див.  вище) також призводить до витоку пасоки та інфікування ран. Тому ця операція (без наявності фотосинтезуючого, а вірніше випаровуючого листового апарату) є дуже небажаною.

Проведення осінньої обрізки повинно бути тільки у контексті аварійної та санітарної обрізки з відповідними уточненнями.

Проведення топінгу (у разі його аргументованої потреби) меньш шкодочинний, ніж влітку (бо йде віттік асимілятів у «ядро» рослини), але теж небажаний.

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today