Юристи пояснили різницю між надзвичайним станом і надзвичайною ситуацією

149
Фото з відкритих джерел

У зв’язку обмежувальними заходами, які впроваджують в Україні на час карантину через пандемію коронавірусу, експерти юридичної фірми «Горецький і партнери», а також доктор філософії в галузі права Олег Горецький спеціально для «Журналіста» проаналізували і пояснили різницю між надзвичайним положенням і надзвичайною ситуацією.

Необхідно зазначити, що відповідно до законодавства України надзвичайний стан вводиться при наявності надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня.

Таким чином, пояснюють фахівці, законодавство чітко розмежовує ці 2 поняття, причому одне (надзвичайний стан) є наслідком іншого (надзвичайної ситуації).

У зв’язку з цим, перш ніж говорити про правовий режим надзвичайного стану, необхідно визначитися з тим, що є надзвичайною ситуацією.

Пунктом 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що надзвичайна ситуація – це обстановка на окремій території чи суб’єкта господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, викликана катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвело (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, викликати значні матеріальні збитки, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, проведення на ній господарської діяльності.

(Визначення епідемії надано в п. 8 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, у відповідності з чим, епідемія – це масове розповсюдження інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу).

Класифікацію надзвичайних ситуацій зроблено у Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 №368.

Так, залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, надзвичайна ситуація класифікується:

— як державного рівня;

— регіонального рівня;

— місцевого рівня;

— об’єктного рівня.

Як вже зазначалося вище, для введення правового режиму надзвичайного стану необхідною умовою є надзвичайна ситуація державного рівня.

Зазначеним Положенням передбачено, що державного рівня визнається надзвичайна ситуація:

1) яка поширилась або може поширитися на територію інших держав;

2) яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України, а для її ліквідації необхідні значні матеріальні і технічні ресурси;

3) яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб, були порушені нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби);

4) унаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів заробітної плати (118 075 000 грн.)

5) збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати (708 450 000 грн.)

6) яка в інших випадках, передбачених актами законодавства, за своїми ознаками визнається як надзвичайна ситуація державного рівня.

Остаточне рішення щодо визначення рівня надзвичайної ситуації приймає Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

Коли ми визначилися з тим, що є підставою для введення надзвичайного стану, необхідно визначитися з тим, що собою являє таке надзвичайний стан.

У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», надзвичайний стан – це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть привести до:

– людських і матеріальних втрат;

– створюють загрозу життю і здоров’ю громадян;

– захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним:

– органам державної влади;

– військовому командуванню;

– органам місцевого самоврядування

відповідно до цього Закону повноважень, необхідних для:

– відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров’я громадян;

– нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

– захисту конституційного ладу,

а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Зазначений Закон допускає введення правового режиму надзвичайного стану при виникненні пандемії (п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону).

Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України.

Слід пам’ятати, що надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більше 30 діб і не більше 60 діб в окремих її місцевостях. У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений Президентом України, але не більше ніж на 30 діб.

Скасовується надзвичайний стан або після закінчення строку, на який він введений, або шляхом видання відповідного указу Президента до настання цього терміну.

Указом Президента України про введення надзвичайного стану можуть запроваджуватися такі заходи:

1) встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;

2) обмеження руху транспортних засобів і їх огляд;

3) посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;

4) заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;

5) заборона страйків;

6) примусове відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб.

Крім цього, Законом передбачені й інші заходи, які можуть бути застосовані державою при введенні надзвичайного стану (евакуація людей, встановлення для юр.осіб квартирної повинності, встановлення карантину, введення особливого порядку розподілу продуктів харчування і предметів першої необхідності (так звані продукти за картками) мобілізація тощо).

Ці всі заходи чітко визначаються в указі Президента України про введення надзвичайного стану.

Також слід мати на увазі, що забезпечення громадського порядку в умовах надзвичайного стану здійснюється силами і засобами:

– органів Національної поліції, в тому числі Національної гвардії України;

– Служби безпеки України;

– Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Також в умовах надзвичайного стану забороняється змінювати Конституцію, виборчі закони, проводити вибори, референдуми, а також обмежувати права нардепів.

Із викладеного випливає, що:

 1) надзвичайний стан вводиться в зв’язку з наявністю надзвичайної ситуації загальнодержавного рівня;

 2) законодавством чітко визначено, що представляє собою надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня і надзвичайний стан;

 3) при введенні надзвичайного стану обмежуються конституційні права і свободи фізичних і юридичних осіб (обмеження на переміщення, на використання певного майна, мобілізація, примусова переорієнтація підприємств на випуск потрібної продукції і т.п.).

Таким чином, у разі введення в зв’язку з пандемією коронавірусу надзвичайного стану, це з одного боку суттєво змінить нормальний уклад життя громадян, а з іншого – дасть державі більше можливостей для вжиття дієвих заходів для боротьби з пандемією.

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today