Експерти юридичної фірми «Горецький і партнери», а також доктор філософії в галузі права Олег Горецький спеціально для «Журналіста» проаналізували і пояснили суть законопроекту «Про народовладдя через всеукраїнський референдум», а також відмінності цього документу від відхиленого раніше КСУ закону про всеукраїнський референдум.
1. Які суттєві відмінності законопроекту від відхиленого раніше КСУ закону про всеукраїнський референдум та які недоліки законопроекту Зеленського?
Участь у всеукраїнському та місцевому референдумах – це конституційне право кожного громадянина України. 6 квітня 2018 року Конституційний Суд України ухвалив рішення про неконституційність Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 12 листопада 2012 року через порушення процедури його розгляду та ухвалення. На підставі встановлення нелегітимності мети цього закону і невідповідності його положень вимогам Конституції України, Конституційний Суд України дійшов до висновку, що зазначений Закон повністю суперечить Основному Закону країни.
У зв’язку з тим, що український народ на сьогоднішній день позбавлений можливості реалізовувати своє конституційне право, Володимир Зеленський 9 червня 2020 року подав до ВРУ законопроект «Про народовладдя через всеукраїнській референдум». Головною відмінністю законопроекту є запровадження процедури електронних процедур під час організації та проведення всеукраїнського референдуму, а найголовніше – запровадження електронного голосування. Зазначені новації розроблялися на основі європейського законодавства та процедури застосування в іноземних країнах. У документі зазначено, що для досконалої роботи електронних ресурсів буде створена автоматизована інформаційно-аналітична система із забезпеченням електронного голосування. Також законопроектом розширено коло суб’єктів процесу референдуму, ними можуть бути як політичні партії, так і громадські організації, які зареєстровані відповідно до вимог Центральної виборчої комісії. Це сприятиме посиленню легітимації рішень, прийнятих на всеукраїнському референдумі, зміцненню зв’язків інститутів громадянського суспільства з органами державної влади.
Щодо недоліків, які можуть виникнути у зв’язку із прийняттям даного законопроекту, так це поганий захист автоматизованої інформаційно-аналітичної системи, а також, поганий розвиток діджиталізації у окремих регіонах нашої країни.
2. Яка мета появи цього законопроекту, які ініціативи найближчим часом можуть винести на референдум у разі ухвалення цього закону?
Головна мета законопроекту – законодавче закріплення проведення всеукраїнського референдуму, та врегулювання правовідносин пов’язаних з ініціюванням, призначенням (проголошенням), підготовкою, проведенням, встановленням результатів та правових наслідків всеукраїнського референдуму.
До подання законопроекту до ВРУ президент хотів винести на всеукраїнській референдум питання щодо дозволу іноземцям купувати землю в України після відкриття ринку землі. Зокрема, під час його передвиборчої кампанії була ідея щодо запровадження більш ширшого народовладдя.
3. Чи є імовірність відхилення цього Закону у КСУ? Що на це вказує (якщо є?)
Нагадаю, що Закон України «Про всеукраїнській референдум» від 12 листопада 2012 року був визнаний неконституційним у зв’язку зі встановленням нелегітимності мети цього Закону, порушення процедури його розгляду та ухвалення, і невідповідності його положенням вимогам Конституції України.
На сьогоднішній день законопроект подано тільки до Верховної Ради України та направлено на розгляд до Комітету. Парламентарі повинні опрацювати зазначений документ, зробити висновки щодо його відповідності до Основного Закону країни, а також дотриматися процедури його розгляду та ухвалення. У разі прийняття цього законопроекту буде створено законодавчу базу для проведення всеукраїнських референдумів, як однієї з ключових форм прямої демократії, та способу здійснення влади безпосередньо Українським народом як носієм суверенітету і єдиним джерелом влади.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
