Наприкінці вересня та початку жовтня в парламент прийняв низку законопроектів, які передбачають деякі зміни в українському правовому полі, зокрема, щодо пільгового перевезення пасажирів, захисту права власності та ефективності використання об’єктів інфраструктури. Експерти юридичної фірми «Горецький і партнери», а також доктор філософії у сфері права Олег Горецький спеціально для «Журналіста» проаналізували відповідні проекти законів та пояснили, яких змін варто очікувати.
Проект № 0893 Закону про внесення змін до статті 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за безпідставну відмову у пільговому перевезенні окремих категорій громадян.
Верховна Рада 03.10.2019 року у другому читанні прийняла зміни до статті 133-1 КУпАП, які будуть стосуватися збільшення санкції за безпідставну відмову у пільговому перевезенні пасажирів громадського транспорту. На сьогоднішній день штраф становить 8 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 136 грн., а з прийняттям даного закону штраф буде збільшений до 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що являє собою 2550 грн.
Проект № 1056-1 Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності.
22 липня 2019 року Володимир Зеленський підписав указ «Про заходи щодо протидії рейдерству» у якому поставив низку завдань законодавчій та виконавчій гілці владі для врегулювання однієї з масштабніших проблем в нашій крайні. Відповідно до цього 03 жовтня 2019 року ВР України приняла «Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» у якому вбачається захист боротьби з рейдерським захопленням. Згідно нього підвищується рівень відповідальності за порушення проведення реєстраційних процедур, а також запроваджується принцип одночасності вчинення нотаріальних дій та державної реєстрації прав. Вищезазначені зміни також будуть стосуватися припинення діяльності акредитованих державних реєстраторів.
Проект № 1046 Закону про концесію
З 01 лютого 2020 року набере чинності Закон «Про концесію», даний нормативно-правовий акт президент України, під час початку своєї діяльності, відмітив, як невідкладений. Тому що чинний Документ був прийнятий ще в минулому столітті, та не мав чіткого механізму для запровадження процедури «концесії» у нашій країні. Концесія – форма здійснення державно-приватного партнерства, що передбачає надання державою в особі відповідних державних органів юридичній особі права на створення, та/або будівництво, та/або управління об’єктом концесії, та/або надання суспільно значущих послуг у порядку та на умовах, визначених концесійним договором, а також передбачає передачу юридичній особі переважної частини операційного ризику, що охоплює ризик попиту та/або ризик пропозиції. Концесійний договір буде укладатися на строк, але не менше 5 років та не більше 50, а договір щодо будівництва та експлуатації автомобільних доріг має бути укладений не менше, як на 10 років. У пояснювальній записці зазначено, що застосування механізму концесії дозволить державі залучити значні приватні інвестиції для модернізації та підвищення ефективності використання інфраструктурних об’єктів, таких як морські та річкові порти, автомобільні дороги, аеропорти, інші об’єкти державної власності.
Матеріал підготовано юристами юридичної фірми «Горецький і партнери», а також доктором філософії у сфері права Олегом Горецьким спеціально для «Журналіста».
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
