Експерт пояснила, як треба зберігати використані засоби індивідуального захисту (ВІДЕО)

115
Фото: скріншот із відео

У зв’язку із поширенням COVID-19 та страхом заразитися коронавірусом люди масово знову перейшли на все одноразове. Маска, рукавички та окуляри, – приблизно так виглядає сьогодні щоденний dress code практично кожного українця. Як зазначає «Журналіст», убезпечуючи себе від однієї біди – недуги, людство постало перед іншою проблемою – накопичення медичних відходів.

«Перша проблема, це люди викидають їх не там, де треба. Навіть не доносять до сміттєвих баків. По-друге, часто питають, наскільки вони небезпечні? Ми дослідили це питання з колегами з «KievGreenCity», і прийшли до висновку, що, якщо ми будемо дотримуватися рекомендацій ВООЗ, і, наприклад, складемо використані маски та рукавички у щільний пакет, перед цим знезаразивши їх антисептиками, які доступні, тоді немає проблеми щодо розповсюдження вірусу. Якщо ж ми говоримо про навантаження і утворення додаткових відходів, то, так, вони з’явилися. По суті, сидячи на карантині і продукуючи менше одного пластику, люди замінили його іншими відходами. Маємо таку реальність», – пояснила співзасновниця «KievGreenCity», голова ГО «Екологічний стандарт» Вікторія Норенко.

В умовах карантину засоби індивідуального захисту знижують ризик підчепити COVID-19, проте використані одноразові маски і рукавички накопичуються у великій кількості, створюючи проблему для довкілля. Такі одноразові використані речі дуже швидко «оселилися» на вулицях міст, клумбах, газонах та деревах. Окрім того, що самі громадяни мало задумуються над тим, як слід поводитися з медичними відходами, маємо в Україні ще й системну проблему: що робити із тим, що уже накопичилося. Адже використані одноразові маски, рукавички та інші медичні відходи не переробляються, їх можна лише утилізувати шляхом безпечного спалювання. Якщо медичними відходами з лікарень, які належать до небезпечних, ще займаються спеціальні компанії, котрі мають на це відповідну ліцензію і обладнання, то медичними відходами від населення держава не займається.

«Розповіді про те, що їх можна переробити… Ні, бо медичні маски – занадто комбінований матеріал. А рукавичками до цього не займалися, і зараз починати шукати якісь варіанти… навряд бізнес на це піде, тому що ми розуміємо, що поки що це ситуативно», – зауважила співрозмовниця.

Раніше, ще задовго до пандемії коронавірусу еко-активістка Вікторія Норенко намагалася знайти вирішення цієї проблеми. Жінка планувала відкрити пункт збору медичних відходів від населення. Проте, цього так і не вдалося зробити. Наразі жінка вирішила відмовитися від реалізації такої ініціативи.

«Я для себе вирішила відмовитися від цієї історії. По-перше, є багато ризиків, пов’язаних з утилізаторами. Утилізатори зараз завалені роботою з медичними закладами, тому що там утворилися відходи, яких цього року ніхто не очікував. І утилізатори готові з усіма співпрацювати, але лише після закінчення щонайменше карантину. Тому заходити на збір самостійний, або покладатися на підрядників, якщо нема власних утилізаційних потужностей, це небезпечна гра», – пояснила еко-активістка.

З початком епідемії Вікторія Норенко створила електронну петицію до КМДА, в якій просить встановити пункти збору медичних відходів, які викидають люди. Як написав на своїй сторінці у Facebook депутат Київської міської ради, голова постійної комісії з питань екологічної політики Костянтин Яловий, незабаром у кожному районі Києва мають відкрити пункти прийому використаних медичних масок і рукавичок.  Далі таке сміття вивозитимуть на безпечну утилізацію. Наразі, за словами столичних чиновників, ведеться робота міської влади з торговельними мережами та комунальними службами щодо визначення місць розташування таких пунктів, і що найближчим часом буде анонсовано запуск проєкту, а також проінформовано, де саме у столиці будуть встановлені контейнери для збору відпрацьованих захисних масок, можливо, і інших медичних відходів для подальшої безпечної утилізації.

«Те, що запостив на своїй сторінці у Facebook пан Яловий, на мою особисту думку, це піар. Зараз буде питання, де поставити ці бокси. Чи погодиться рітейл розміщувати такі контейнери? Я маю досвід роботи з рітейлом (переніс контейнерів для збору небезпечних відходів, які уже є у місті), і на таку співпрацю не дуже охоче ідуть. Їх можна зрозуміти, адже усі умови роботи перед містом виконані, і погоджуватися на додаткові навантаження – це уже за бажанням. Можуть і відмовити. Це ж логістика: як контейнери будуть наповнюватися, як їх будуть приймати. Це все не так просто. Це треба було починати вирішувати раніше, але ми це робимо, коли настає пікова ситуація. Зараз треба просити людей, щоб вони використані засоби індивідуального захисту знезаражувати, а потім викидали в контейнер для звичайних відходів», – пояснила пані Вікторія.

Як зазначила експертка, наразі треба удосконалити систему збору небезпечних відходів від населення. Проте і самі люди мають свідомо та відповідально до цього ставитися. Наприклад, найперше варто розуміти, що використовувати медичні маски та рукавички треба раціонально. Тобто в тих випадках, коли вони дійсно потрібні, і тим людям, котрим вони необхідні. Потім, після використання обробити одноразові маски і рукавички антисептиком, покласти їх у цупкий цілий пакет, міцно зав’язавши його. Зберігати такі відходи радять за межами помешкання – ідеально, у коробці на балконі чи комірчині. Потім можна або викинути все у контейнер для змішаних відходів, або здати у спеціальні пункти прийому, якщо такі у Києві все ж запрацюють.

Більш детально про усе це дивіться у сюжеті «Журналіста».

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today