Інформаційне агентство «Журналіст» разом із Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві розпочинає цикл передач «Правовий діалог». В рамках проекту ведучі Олександр Хименко та Оксана Скрипник будуть спілкуватися із експертами на різні актуальні для громадян теми, а також шукати вирішення проблем, які наразі найбільше турбують суспільство.
Перший випуск програми «Правовий діалог» було присвячено проблемі булінгу, який уже давно перестав бути просто новомодним словом, а став справжньою чумою XXI століття. Тому ведучі та гості передачі з’ясовували, що це за явище, як протидіяти шкільному терору та дитячим цькуванням.
Як пояснив Олександр Хименко, булінг виникає тоді, коли цькування людини є продовжуваним, повторюється два чи більше разів, якщо таке явище має негативні емоційні, психологічні та фізичні наслідки для людини. У булінгу завжди є сторони: булер або агресор, а також жертва – особа щодо якої здійснюється булінг, та спостерігачі.
Мама 2-х дітей, активістка батьківського руху Вікторія Оломуцька розповіла, що з проблемою булінгу зіштовхнулася ще у своєму дитинстві. Та, за її словами, зараз діти налаштовані більш агресивно, якщо мають на меті з’ясувати якесь важливе для них питання.
«У моєму дитинстві це відбувалося не так жорстоко. Сьогодні в нашому суспільстві ця проблема більш відкрита та агресивна. У такій ситуації я і на боці школяра, який є жертвою, і на боці вчителя. На мою думку, особливо зараз булінг налаштований і проти вчителів», – зауважила мама школяра.
Водночас психолог, психоаналітик і президент громадської організації «Союз «Золотий Вік України» Яна Баранова наголосила, що таку поведінку діти найчастіше транслюють із своєї сім’ї, бо вважають її нормою.
«Період підліткової гіперактивності, коли у них конкуренція між собою, хто важливіший, хто сильніший, хто головний, діти таким чином намагаються привернути до себе увагу. Насправді ж діти в підлітковому віці не мають кордонів. Загальновідомі ситуації і коли дівчатка б’ють дівчат через хлопця, або хтось стає об’єктом нескінченних глузувань лише тому, що він не такий як усі. Ми ж розуміємо, що ці діти не прибульці з космосу, кожна дитина несе все зі своєї сім’ї і буквально її віддзеркалює. Якщо в сім’ї є ставлення, пов’язане з насильством, з неповагою один до одного, з агресією, то це легко і просто проявляється в класі під час спілкування між дітьми», – пояснила психоаналітик.
Олена Ковальова заступник директора з виховної роботи Введенської гімназії №107 міста Києва, яка стала одним із перших навчальних закладів столиці, де розробили програму протидії булігну, зазначила, що самотужки вчителям складно вирішувати такі ситуації, якщо немає підтримки і розуміння з боку батьків.
«В гімназії, де я працюю, була ситуація, що учень звернувся до заступника директора і розказав, що однокласник зламав його сторінку в Instagram і, додаючи або видаляючи звідти якусь інформацію, там самим змушував цього учня робити якісь дії. Добре, що дитину не змусили до якихось кримінальних вчинків. Однак, коли адміністрація нашого навчального закладу звернулася до батьків, то виявилося, що мами обох хлопчиків, в тому числі і того, чию сторінку зламали, сказали, що не бачать в цьому проблеми. Така позиція батьків нас здивувала», – розповіла педагог.
Як пояснили ведучі, будь-який серйозний конфлікт у школі є ознакою того, що між його учасниками вже давно щось не так. Покарання – це добре, але запобігти проблемі – простіше. Проблема булінгу потребує цілком нових підходів вирішення, зокрема, це стосується виховання дітей і не лише на рівні шкіл, але й суспільства загалом. І держава має брати у цьому безпосередню активну участь.
В кінці 2018 року Верховна Рада України прийняла закон щодо протидії булінгу, яким передбачена відповідальність за цькування. За моральне або фізичне насильство та агресію у будь-якій формі кривдникам загрожуватиме штраф на суму від 850 до 1700 грн. Якщо правопорушення вчинив малолітній стягнення очікує на батьків. За повторне порушення або вчинення дій із особливою жорстокістю будуть штрафують від 1700 до 3400 грн.
Олена Ковальова наголосила, що сьогодні булінг (цькування) школярі та підлітки можуть здійснювати і по відношенню до вчителів. За її словами, діти в школі, особливо коли з’являється новий вчитель, найперше починають його перевіряти, якою буде реакція вчителя на певні їхні дії.
«Ми знаємо, що Закон про протидію булінгу набув чинності у січні 2019-го року. До цього моменту офіційно поняття булінгу ми не зустрічали. Проте, починаючи з 2016 року, наша школа активно працює над тим, щоб протидіяти цьому явищу, щоб зробити школу безпечному середовищем. Наприклад, ми активно співпрацюємо з психологом. Вона проводила для наших вчителів тренінги, майстер-класи, давала поради, як діяти у випадку виникнення булінгу. З 2017 року в нас з’явилася шкільний офіцер поліції. Її ми теж активно залучаємо до роботи з дітьми. Вона приходить до нас з просвітницькою роботою, проводить зустрічі з дітьми на правову тематику, пояснює, що за будь-який вчинок є відповідальність. Така бесіда з людиною у формі сприймається учнями зовсім не так як, наприклад, з учителем правознавства. Такі зустрічі були і з батьками», – пояснила заступник директора з виховної роботи Введенської гімназії №107 міста Києва.
Наразі у цьому навчальному закладі розробили два напрямки з протидії булінгу: освітній та управлінський.
«Ми склали алгоритм дій, що треба робити у випадку виникнення булінгу. З цим алгоритмом дій ми познайомили всіх працівників гімназії, батьків. Якщо дитина, батьки або вчитель дізналися про факт булінгу, чи якась дитина стала жертвою цькування, треба негайно повідомити навчальний заклад, адміністрацію школи. Після цього керівник закладу видає наказ, ми створюємо комісію з розслідування випадку булінгу. До цієї комісії обов’язково входить не лише працівників гімназії, але і психолог, батьки в тому числі дітей, які задіяні в ситуації. Далі комісія проводить розслідування, з’ясовує, що сталося, чому сталося, і як діяти далі», – поділилася власним досвідом педагог.
Ведуча Оксана Скрипник наголосила, що у разі виникнення необхідності правової допомоги, можна звернутися до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103.
Столична юстиція активно працює над вирішенням проблем булінгу. З початку року у навчальних закладах провели більше 300 правових уроків на тему булінгу з метою роз’яснення дітям їхніх прав та обов’язків, щоб вони відчували захист та підтримку.
У ході обговорення проблеми ведучі та гості програми дали кілька порад дітям, батькам та вчителям, як попередити булінг, або як діяти у разі виникнення такої ситуації.
1.Батькам варто більше приділяти уваги своїм дітям, цікавитися їхнім навчанням, ситуацією в школі, поспостерігати спілкуванням з однолітками, але без тотального контролю за школярем.
2.У разі виникнення проблеми не боятися і не мовчати. Як діти, так і батьки повинні говорити про цю проблему, щоб знайти шлях її вирішення. Наприклад, звернутися до адміністрації школи, правоохоронних органів.
3.У школах необхідно залучаючи фахівців, проводити профілактияні бесіди та тренінги на тему булігну, щоб діти розуміли наслідки такого цькування, а також побачили, як почувається людина, яку булять.
4.Жертви цькування можуть звернутися за підтримкою до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103, де дадуть не лише правову консультацію, але і безоплатного адвоката від держави.
5.На сайті pravo.minjust.gov.ua можна зайти всю важливу інформацію на тему булінгу, а також поради як діяти у такій ситуації та куди можна звернутися.
Більш детально про усе це, а також відеоверсію програми дивіться на сайті «Журналіста».
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
