Юрій Семенюк: Порівнювати волейбол у Бельгії та в Україні нереально

201
Фото з відкритих джерел

Волейболіст Юрій Семенюк після сезону в бельгійському «Маасейку» повернувся в «Барком-Кажан» і став капітаном команди.

В інтерв’ю Семенюк розповів про волейбол і життя в Бельгії, а також про стан справ у львівському колективі, повідомляє xsport.

-Порівнювати волейбол в Бельгії і в Україні нереально.  Він різний.  Там зовсім інші технічні моменти.  У Бельгії більше грають на захист.  Грають, думаючи.  У нас більше імпульсивно.  Команди практично всі рівні.  Але “Маасейк” і ще кілька бельгійських команд відрізнялися.  Адже грали в Лізі чемпіонів.

Інші вболівальники?  У нас багато молоді.  У Бельгії на волейбол ходить переважно аудиторія 50+.  Їм це подобається.  Вони купують абонементи і відвідують всі матчі.  Поряд з ігровим майданчиком є ​​зал для уболівальників, VIP-зал.  Після кожної гри ми залишалися, йшли вечеряти з уболівальниками, розмовляли, фотографувалися.  Взагалі бельгійські вболівальники досить активно допомагають гравцям.  Наприклад, мені і коляску для сина подарували, і дитяче ліжко.  Підтримка була колосальна.  Чекали дружину з сином.  Але через карантин вона не приїхала.  Взагалі я дуже здружився з колективом.  Але прийшов коронавірус, фінансування клубу впало.  Тому вирішив повернутися.

Вивчив у Бельгії англійську.  Вчив не довго.  Фактично за 2 місяці активного спілкування почав розмовляти без телефонів і перекладачів.

До речі, коли їхав на матчі збірної, виписав 3-4 листа волейбольних термінів англійською.  Починав з ними.  Звичайно, на початку в Бельгії було дуже важко.  Особливо на зустрічах з уболівальниками і зборах.  З англійським мені допоміг сусід іспанець.  Здружився ще з одним німцем і естонцем.  Це ті гравці, з якими провів майже весь сезон.  А взагалі у нас була інтернаціональна команда: тренер британець, волейболіст швейцарець, поляк, іспанець… Всього 10 національностей.  І кожен говорить англійською зі своїм акцентом.  Ви можете уявити?

-Як почуваєшся після повернення додому, на рідну землю, в рідні спортивні стіни?

-Досі підтримую контакти з гравцями з Бельгії.  Найбільше з іспанцем.  Він теж покинув «Маасейк».  Зараз грає в Іспанії.  Часто розмовляю з ним по телефону, щоб англійську не забути.  Але до нас в команду прийшов албанець, тепер з ним практикую англійську».

-Як капітан – що можеш сказати про оновлену команду “Барком-Кажан”?  Уже зіграли?  Як ти почуваєшся в новій ролі?

– Однозначно, приїхав додому значно впевненіше.  Хлопці мені довіряють, дали звання капітана, але це велика відповідальність.  Щось нове для мене – бути в цій ролі.  Особливо ролі капітана “кажанів” – моєї рідної команди.

Більшість гравців знав ще раніше.  Звичайно, було спочатку незвично.  А зараз вже зіграли.  Іноземним гравцям потрібно дати час набрати форму і все буде чудово.

-Про новий волейбольний сезон, яким він буде, як думаєш?

– Цікавим буде новий сезон.  Треба буде звикати до порожнього залу, без наших уболівальників, без підтримки.  Не знаю, як це все буде.  Щодо гравців.  У нас хороший склад.  Напевно, це найсильніший склад команди “Барком-Кажан”.  На кожну позицію є хороша заміна, хороша конкуренція.  З приводу команди – не турбуюся.  У нас все добре.  Більш хвилююся, як ми будемо грати без уболівальників.  Це щось зовсім нове.

Читайте також: Евра: Дешаму пишуть «Забирай своїх мавп і вали в Африку!».

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today