Фото Ярослава Матвєєнко
Сьогодні українська збірна «Ігор Нескорених» 2018 вилітає на міжнародні змагання до австралійського Сіднею. Майже кожного дня до активних тренувань наших ветеранів додаються зустрічі з гостями, які приходять підтримати їх.
Напередодні Дня захисника України до тренувального табору Нескорених завітав канадієць Саймон Мею. Ветеран поспілкувався з членами збірної, дав кілька дружніх та спортивних порад та спробував себе в пауерліфтінгу та стрільбі з лука. Легка атлетика та веслування на тренажерах для нього більш звичні види спорту, оскільки на Іграх нескорених він змагався саме в цих видах спорту, а також у волейболі сидячи.
Про Саймона Мею
Майор Саймон Мею (нар. 1983) — дійсний військовослужбовець 22-го Королівського полку Збройних сил Канади, випускник Королівського військового коледжу Канади Університету Глазго. В 2007 році, під час служби в Афганістані, він отримав серйозне поранення внаслідок спрацювання саморобного вибухового пристрою, яке призвело до ампутації лівої ноги. Через два роки, після кількох операцій та тривалої реабілітації, Мею знов повернувся в Афганістан, ставши першим військовослужбовцем Канади, що після ампутації продовжив службу в зоні бойових дій в якості комбатанта. У 2016 році його було призначено спів капітаном збірної Канади на Іграх Нескорених 2017 в Торонто.
На згадку про відвідини команда подарувала колезі орендовану футболку Invictus games Team Ukraine Sydney 2018, а капітан збірної Сергій Ільницький – шеврон Української Добровольчої Армії. Гість пообіцяв «носити його з честю».
Саймон Мею дав «Журналісту» ексклюзивне інтерв’ю:
Саймоне, ми раді вітати Вас в Україні. Це Ваш перший візит до нашої країни? І як виникла ідея такої поїздки?
В Україні я з вересня місяця, знаходжуся у місті Яворів, на Заході України, де розміщений тренувальний табір ООС. Проводжу тренінги для ваших військовослужбовців. Це моя основна мета візиту. Ми дізналися, що зараз проходить тренувальний табір збірної Ігор Нескорених та вирішили завітати, оскільки я в минулому теж учасник цих змагань. В Україні я вперше та буду тут півроку.
Поділіться враженнями від України та українців, від нашої збірної?
Мені подобається в Україні. Неймовірно гарна країна, щирі та доброзичливі люди. Смачна їжа. Почуваюся у вашій країні, як вдома. Ми щасливі бути тут. Українські військові дуже сильні, обізнані, вони знають свою справу. Ми підказуємо їм різні технічні моменти. Вони вже тяжко працюють, щоб захистити Україну, ми ж просто трохи допомагаємо порадами під час тренувань.
Я в щирому захопленні!
Що особисто для Вас означає бути «Нескореним»?
«Ігри Нескорених» – це про дух боротьби. Це не про отримання травми, а про бажання рухатись далі, тренуватися, продовжувати боротьбу, щоб гідно представити свою країну. У вас багато прикладів того, як люди з важкими травмами повертались до активного життя. В той самий час багатьом ще потрібна допомога. Такий проект може надихнути, можливо, просто виходити з дому, йти до спортивної зали.
Крім спорту на Вашу думку, що може стати ключем до успішної реабілітації?
Це, безперечно, родина. Спорт – це те, що ти можеш робити один. Але тобі потрібні люди навколо тебе, які будуть тебе підтримувати.
Хто підтримує Вас особисто?
Моя дружина та моя маленька донечка. П’ятирічна донька весь час питає, коли тато виграє, тож маю не розчаровувати її. Вона мотивує мене. Вони потрібні мені та наразі я в Україні, щоб допомогти, сподіваюся після цього повернутися до родини.
Які поради Ви дали нашим Нескореним, ваш месседж до всієї ветеранської спільноти?
Не впадайте у відчай. Найгірше це залишатися на самоті: не забувайте про те, що є багато людей, які прагнуть допомогти. Найперше це твої побратими, друзі, родина. Не замикайтеся в собі, виходьте, спілкуйтеся. Багато хто фокусується на медалях, та в результаті ці змагання про людей які стоять на старті, про те, як вони стали кращою версією себе. І саме на цьому раджу Нескореним зосередитись. Це має бути мета – стати краще.
Чи є у Вас хобі, у чому Ваш ресурс відновлення?
Наразі я зі своїм начальством в Україні, допомагаю українським військовим. Зараз немає часу на хобі. Хоча ми любимо бігати разом.
Чим Вас найбільше вразили українські ветерани, Україна та українці?
Українські ветерани та військові – міцні горішки, це точно. У нас склалися прекрасні стосунки, так як в Канаді багато українців. Наша спільна риса – готовність боротися.
Що було найважчим на Вашому власному шляху реабілітації та що Вам допомогло?
Психічна частина. Фізичну травму легше подолати, призвичаїтись до неї, тренуватися. Але голова – то найтяжче. Ментальна травма набагато важча. Зізнаюся і в мене були непрості часи, різні негативні, «темні» думки. Та є люди, яким ще гірше. Мені особисто допомогла родина. Якщо ти один, то у нас в Канаді є гарна можлива – домашній улюбленець для реабілітації. Особливо допомагають собаки. І все ж таки потрібно налагоджувати відносини з людьми – це тільки на користь.
Окрім благодійної організації «Soldier on», як ще Ви залучені до ветеранської діяльності?
Зараз я працюю в операції UNIFIER (З квітня 2015 року Канада проводить в Україні військову тренувальну місію UNIFIER. У рамках цієї операції близько 200 канадських військових інструкторів проводять заняття з українськими військовослужбовцями. Окрім цього, канадці консультують ЗСУ стосовно реформування. Чинний мандат місії спливає наприкінці березня 2019-ого року – ред.). Також відвідую шпиталі. Зараз ситуація краща, ніж була, коли ми воювали в Афганістані. Та військові дії продовжуються і в Іраку, і в Україні, канадські солдати є в Латвії.
Була нагода відвідати наші військові шпиталі?
Поки що в мене не було нагоди, та я дуже хочу це зробити. Мені розповідали, як саме працює система реабілітації в Україні, планую побачити на власні очі. Важливо не забувати про психічну частину відновлення здоров’я пораненого військовослужбовця.
Дякуємо за Вашу службу! (ред. – привітання яке є традиційним для військовослужбовців за кордоном).
Автор текста и фото Ярослава Матвеенко
Більше про візит до Нескорених дивіться у відео сюжеті «Журналіста»
Раніше «Журналіст» повідомляв про те, як саме збірна «Ігор Нескорених» тренується до змагань у Сіднеї.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
