Художниця Лоліта Кочура: Поява картин з-під пензля – це стан душі (ВІДЕО)

258
Фото: скріншот із відео

До студії інформаційного агентства «Журналіст» завітала бізнес-вумен, фінансист, художниця Лоліта Кочура, яка розповіла, як знайшла себе у творчості, як навчилася писати картини, і чому впродовж майже 10 років вона не кидає своє  хобі.

«Я давно працюю у фінансовій сфері, з цифрами.  На якомусь етапі я відчула, що це не дуже цікаве життя.  І мені захотілося чогось цікавого, якогось надихаючого моменту.  У школі я брала участь у редколегії, у мене чудово це виходило, я писала стінгазети.  Але, закінчивши школу, а потім інститут, якось моє творче хобі відійшло на другий план.  Весь час я була зайнята роботою, бізнесом, кар’єрою, і якоїсь миті прийшло внутрішнє розуміння: хочу фарб!  Почалося все з того, що я купила трафаретні малюнки, натягнуті на полотнах.  Спробувала малювати – все вийшло чудово.  Я подарувала свої роботи близьким.  Потім почала пробувати самостійно писати то букет троянд для свекрухи, то букет квітів для знайомої, потім захотілося писати незвичайні портрети, щоб вони були теж пов’язані з квітами, але водночас показували сутність людини, яку я зображала.  Результат був приголомшливий, всім дуже сподобалося.  На якомусь етапі я зрозуміла, що потрібно взяти уроки у професіоналів, що я і зробила.  Це було років 9-10 тому.  У Києві тоді тільки почалися перші кроки тих художників, які відкривали свої секрети.  Було дві людини: Макс Скоблинський та Ігор Сахаров, які розповідали і показували людям, як можна в стилі «а-ля прима» за 3-4 години написати дивну картину.  Це для мене було серйозним початком», – повідомила Лоліта Кочура.

За словами художниці, щоб написати картину, обов’язково має бути натхнення.


«Натхнення – найголовніший фактор запалювання ось цієї «внутрішньої свічки».  Я намагалася зрозуміти художників, які пишуть на замовлення, це дуже складно.  Я пишу свої роботи тільки по вихідних, мене іноді надихає навіть те, що я побачила в Інтернеті, або просто гарна фотографія.  Найбільше я люблю малювати квіти.  Півонії як квіти любові, напевно, мене приваблюють найбільше.  У мене є і портрети: моєї дочки, сестри, куми, – всі близькі мені люди, яких я відчуваю емоційно, я обов’язково хочу зобразити з якоюсь цікавою подачею.  Наприклад, до 90-річчя футбольного клубу «Динамо» була виставка.  У мене є приятелька художниця, якій я запропонувала написати кілька робіт для футбольного клубу.  Нами було написано 9 величезних робіт, де були зображені футболісти, власники «Золотого м’яча», Валерій Лобановський, сьогоднішні господарі клубу брати Суркіси.  Наші роботи були розміщені в музеї «Динамо».  Потім приблизно місяців 8-9 я не писала нічого.  Це був для мене цікавий момент, тому що коли ти сильно вкладаєш, то згодом певний період часу потім не хочеться писати, ти немов чекаєш результату, який інтерес буде у людей.  Ці роботи прекрасно розміщувалися в музеї.  На сьогоднішній момент три картини у нас забрали в кафе, яке відкрив футболіст Артем Мілевський, а решта – чекають своїх господарів», – переконана Лоліта Кочура.

За словами художниці, для неї як творчої особистості найціннішим є визнання близьких і рідних, її це дуже надихає.  За майже 10 років реалізації себе в мистецтві у Лоліти Кочури було дві виставки, а також перемога у всеукраїнському конкурсі.  На думку гості студії «Журналіста», можливо, експозицій могло б бути і більше, проте, по-перше, багато часу вона приділяє своїй основній роботі.  По-друге, повинна бути людина, яка буде займатися менеджментом і просувати творчі роботи.  Саме таку людину зараз і намагається знайти художниця.


«2 роки тому, коли відзначали ювілей Макса Скоблинського, якого я вже згадувала, на святкуванні були виставлені наші роботи.  Після цього нам запропонували виставити свої полотна на всеукраїнській виставці, і я з гордістю кажу, що зайняла перше місце в рубриці «квіткові картини». Також я отримала грамоту.  Виставка була в музеї Кавалерідзе на Андріївському узвозі в Києві.  Що стосується експозицій, то я розумію: щоб просувати картини, необхідний помічник.  Одна людина не може і писати, і просувати, і показувати свої роботи.  Творчість – це той момент, який звільняє людську душу і робить її легкою.  Написання картин і їхня поява з-під пензля – це певна медитація, навіть стан душі, коли ти розумієш, що це приносить радість і задоволення», – вважає художниця.

Повну версію відео-інтерв’ю з бізнес-вумен і художницею Лолітою Кочурою дивіться на сайті «Журналіста».

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today