«Журналіст» зустрівся із психологинею, волонтеркою, громадською діячкою Маріанною Будановою. З гостею ми поспілкувалися про її волонтерську діяльність, а також про соціальну відповідальність влади перед громадянами, особливо перед соціально вразливими верствами населення. Крім того, Маріанна Буданова розповіла, чому вирішила балотуватися в депутати Київради та що хотіла би зробити для столиці в цілому і Голосіївського району зокрема.
Ви людина, яка поєднує професіональну діяльність із соціальною місією. Чому вирішили йти в депутати? Яка головна мета цього кроку особисто для Вас?
Більше трьох років я співпрацювала на волонтерських засадах із благодійними фондами і зрозуміла, що не на всі питання я можу знайти відповіді тільки завдяки власному ентузіазму, знанням і досвіду. Є проблеми, які потребують більш фундаментального вирішення за допомогою державних органів. Саме тому, розуміючи, що при відповідних повноваженнях я зможу зробити набагато більше, я прийняла для себе рішення йти в депутати.
Завдяки своїй професійній діяльності, я багато спілкуюся з людьми. Моя основна задача – зробити їхнє життя хоча б трішечки кращим. Йдучи в політику, я розумію, що для цього в мене будуть певні важелі.
Кияни вже бачили багато політиків, і вони розуміють, що реальних дій можна очікувати лише від професіоналів. Я обрала політичну партію «УДАР», тому що політичний Олімп – це перш за все боротьба, і боротися треба із сильною командою.
Якими будуть Ваші перші кроки як депутата? Яка у Вас стратегія депутатської діяльності?
Я добре розумію проблеми сучасних мешканок мегаполісу, тому основною задачею моєї програми по цьому пункту буде розбудова шкіл, дитячих садочків, тому що їхні мами працюють, вони соціально активні, і їм потрібна соціальна безпека і підтримка від міста.
Крім того, я мрію створити публічний простір, в якому буде комфортно спілкуватися представникам усіх поколінь – дітям, їхнім батькам та літнім членам родини. Простір, де усі будуть відчувати себе спокійно, у безпеці.
Моя волонтерська діяльність на прикладі багатьох реалізованих проєктів показала мені, що місто наразі не може забезпечити усім необхідним людей і з певними вадами здоров’я, а їх, насправді, дуже багато, вони мають бути почутими. Тому я планую запускати декілька соціальних проектів на допомогу саме для цієї групи населення.
Моя програма спрямована на стратегічне бачення розвитку нашого міста в сучасних умовах. Я впевнена, що це завдання саме для Київської міської ради. Організація якісного рівня життя для кожної вікової групи від дитинства до золотого віку – це буде пріоритетом у моїй діяльності. Я вважаю, що треба подивитися під новим кутом на всі старі проблеми.
Що Вам хочеться змінити в Голосіївському районі?
У нас чудовий Голосіївський район. Проте я мрію про те, щоб моя програма допомоги літнім людям та людям із вадами зору була втілена в життя. Можна почати з маленьких кроків: телефонні дзвінки від молодих людей до людей похилого віку, бо вони найбільш незахищені і найбільш одинокі, а щоб відчути себе щасливішим і потрібним, достатньо одного кроку – короткий телефонний дзвінок. Більш вагомі кроки – це адресна допомога.
Зважаючи на отриманий досвід, працюючи волонтером із людьми, які не бачать, які живуть у суцільній темряві, я хочу реалізувати програму для підтримки людей з вадами зору. До такої роботи було б добре залучити осіб різних вікових груп, щоб діти з дитинства розуміли, що потрібно допомагати іншим, а також, щоб вони знали, як це робити, щоб вони мали інструментарії, платформу, взаємодію з волонтерами. Моя мета – побудувати соціально активне громадянське суспільство.
Крім того, я хочу підтримати проєкт «Додому.ua», тому що він націлений на захист тварин та пошук домівок для чотирилапих. Я планую створити у Голосіївському районі притулок для тварин. Я вірю, що наше суспільство готове до європейської моделі, тобто не купувати собі домашнього улюбленця, а взяти із притулку і віднайти справжнього друга.
Також я планую відновити у Голосіївському районі роботу школи кінологів, як це було раніше. Одним із напрямків роботи у цій школі мала б бути робота із людьми із вадами зору, тобто щоб там виховували собак-поводирів, які б комунікували з іншою людиною від імені свого господаря. Я би хотіла, щоб такі школи були ініційовані в кожному районі нашої столиці. Це актуально ще й тому, що чимало наших військовослужбовці повертаються зі Сходу країни з пораненнями, внаслідок яких з’являються і порушення зору. І от програма виховування собак-поводирів у школі кінологів допомогла б полегшити їм буденне життя та інтегрувати у ритм сучасного міста.
Де Ви берете енергію у цей складний час? Що Вас надихає та мотивує?
Енергію я отримую від моєї сім’ї та людей, які мене оточують. Зараз, на жаль, у мене менше часу для спілкування, але я ще люблю читати книги, це теж додає мені натхнення.
Сил мені додає спорт; хоча б пів години тренування щодня – це заряд енергії та бадьорості. Саме тому при виборі політичної сили я обрала партію «УДАР», тому що вона націлена аби розвивати молодіжний спорт. Спорт – це здоров’я, а нам потрібна здорова нація.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
