У Мін’юсті розповіли, як зрозуміти, чи законні методи використовують колектори при стягненні боргу і що робити, коли колектори погрожують.
Оформлюючи кредит, фінансова компанія зазвичай просить позичальника дати телефон родича, колеги чи друга. Водночас установа не підписує з ними жодних документів про поруку та може навіть не перевіряти справжність контактів. При цьому компанія розраховує, що у випадку прострочення кредиту його вдасться стягнути за допомогою колекторів.
Якщо громадянин особисто не давав дозвіл на використання його телефонного номера, фінансова компанія та колектори порушують законодавство.
У таких випадках необхідно:
не піддаватися емоційному тиску,
зберігати всю інформацію, яка надходить від колекторів, записувати усі телефонні розмови, зберігати смс повідомлення як докази незаконних вимог, погроз;
у разі відвертих погроз і образ звернутися до поліції із заявою про відкриття кримінальної справи за однією зі статей КК України: ст.182 (порушення недоторканності приватного життя), ст. 189 (вимагання), ст. 190 (шахрайство), ст. 355 (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань);
вимагати від колекторів претензії виключно у письмовій формі, з посиланнями на конкретні договори та юридичні підстави;
ігнорувати документи без будь-яких юридичних підтверджень, тобто, без оригіналів підписів та «мокрих» печаток;
ігнорувати будь-які вимоги про «поруку», якщо ви її офіційно не надавали. А також не звертати уваги на прохання «вплинути» на знайомих, друзів, сусідів чи родичів.
«За ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя. А протиправні дії колекторів можна розцінювати як безпідставне втручання в особисте життя, яке є порушенням конституційних прав громадян», – зазначають у відомстві.
Читайте також:
Мін’юст виставить на продаж ще одну в’язницю.
У Києві припинили незаконну діяльність двох колекторських «кол-центрів»
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today