4 червня Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт №3485 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення виборчого законодавства», який вносить зміни до Виборчого кодексу. Зокрема, зміни стосуються критерію місцевих населених пунктів з кількістю виборців від 15 тисяч людей, де кандидатів мають подавати виключно за партійними списками.
Міський голова Золочева Ігор Гриньків виступає проти такої зміни. Він звернувся до колег з усієї України відстояти конституційне право кожного українця бути обраним до органу місцевого самоврядування без приналежності до партій.
Кореспондент «Журналіста» попросив Ігоря Михайловича прокоментувати свою позицію, чому він не підтримує такі норми законопроєкту №3485 щодо зміни виборчого законодавства.
– Чому Ви виступаєте проти змін до законопроєкту №3485, якими пропонується проводити пропорційну (партійну) систему виборів до місцевих рад у містах з кількістю виборців 15 тисяч осіб, а не з кількістю виборців 90 тисяч осіб, як це було раніше?
– Я 19 років працюю в органах місцевого самоврядування. У мене є досвід роботи і консультанта з правових питань, і заступником міського голови дві каденції, а з 2010 року я працюю міським головою міста Золочева. Отже, маю з чим порівнювати. Пам’ятаю різні закони. У нас був закон про місцеві ради, місцеве регіональне самоврядування. З 1997 року у нас є закон про місцеве самоврядування в Україні. Над цим законом працювало багато фахівців. І законом передбачено, що основою самоврядування – територіальні громади сіл, селищ і міст. Тепер ще додаються ОТГ, адже є уже об’єднані територіальні громади, оскільки іде процес завершення децентралізації. Я маю можливість порівняти, коли обирали депутатів, таких, будемо казати, найавторитетніших людей з народу. Тобто обирали людину, яка гідна і може представляти інтереси громади. І шляхом голосування ми надавали перевагу тій чи іншій людині, обираючи найдостойніших. Ці депутати представляли інтереси людей, які їх обрали, вони були підзвітні своїм виборцям. Насправді це правильно. Це і є реальне місцеве самоврядування, реальне народовладдя на базовому рівні. У попередніх каденціях ми уже мали ситуація, коли у місцеві ради зайшли політичні партії. Ви розумієте, що таке сьогодні наші політичні партії? Багато з них сьогодні є виключно проектами наших олігархів, котрі не мають тут первинних осередків. Тобто це будинки без фундаменту. Тобто, якщо нема людини, то партія рушиться. Вони на місцях, особливо перед виборами, шукають тих, хто теоретично може представляти їхні інтереси, дають їм обіцянки і уповноваження, щоб такі люди уже керували. Робота на місцях це не вирішення глобальних питань. Ми насправді вирішуємо питання, котрі пов’язані з проблемами наших мешканців: вода, каналізація, світло, дороги, тротуари та багато чого іншого. І тут хочеться якомога менше політики. Асоціація міст України напрацьовувала пропозиції що недоцільно у виборчому законодавстві надавати перевагу представникам політичних партій, а краще вибори до місцевих рад проводити за мажоритарною виборчою системою. Тобто, коли люди будуть обирати тих, кого знають за прізвищем, а не за списками партій. І ми у цьому напрямку досягли певних результатів, оскільки у Виборчому кодексі є зазначена норма, що територіальних громадах кількістю до 90 тисяч виборців такі вибори будуть проводитися за мажоритарною виборчою системою. Але зараз з’явилася така річ, що у першому читанні Верховна Рада підтримала інший законопроект №3485, у ньому зазначено, що у громадах, де є до 15 тисяч виборців, такі вибори (до місцевих рад, – ред.) будуть проводитися за мажоритарною виборчою системою, а уже в населених пунктах з кількістю виборців від 15 тисяч і далі, то там уже, відповідно, за партійним списками. Це обурило не лише мене, але усіх моїх колег. Люди кажуть, що від нас забирають наше право. Нам сьогодні дають право вибору без вибору, тому що, якщо хочеш бути депутатом місцевої громади, то мусиш іти в залежність від певної політичної партії. Люди цього не хочуть. Люди хочуть якомога менше залежати від партій. Вони хочуть тут обрати достойну людину, котра буде дбати про їхні інтереси, котра буде звітувати перед ними. Зрештою це випливає із нашої Конституції та закону про місцеве самоврядування. Тож, коли ми на засіданні Львівського відділення Асоціації міст України це питання обговорювали, то усі міські голови Львівщини кажуть, що не хочуть того, що мають сьогодні у радах, тому що сьогодні у радах з 26-ти депутатів у таких містах, як Золочів, є представники п’яти, семи, іноді навіть десяти політичних партій. Вони не знаходять згоди між собою, або намагаються втручатися у виконавчі органи місцевих громад. Конституція чітко забороняє їм це робити. Тобто політика не має втручатися у виконавчі органи місцевого самоврядування. Ми б хотіли ці перекоси законодавства скасувати, ми б хотіли, щоб наші парламентарії розуміли, що це базовий рівень місцевого самоврядування: тут влада належить народу. Сьогодні люди мають обирати представників у місцеві ради і, відповідно, ці люди мають бути підзвітні своїм виборцям, а не керівникам політичних партій. Саме тому міські голови Львівщини їздили до Києва і провели мирну акцію під стінами парламенту. Ми спілкувалися із головою комітету із питань місцевого самоврядування. Також ми спілкувалися з депутатами різних політичних сил, щоб донести їм цей посил: не руйнуйте місцеве самоврядування, не пхайте у місцеве самоврядування політику.
Якщо представники політичних партій хочуть бути у місцевому самоврядуванні, насправді, це нормально, але вони мають чесно конкурувати з іншими. Якщо особа хоче іти як представник політичної партії в депутати – прошу. Хай партія її висуває, і хай ця людина конкурує на окрузі з тими, хто не є членом партії. Проте людина не має бути залежною від партії. Адже з одного боку ми говоримо, що не допускаються будь-які обмеження щодо участі у місцевому самоврядуванні, а тут виходить, якщо хочеш бути місцевим депутатом, іди до політичної сили. Чому я маю йти? Це основна причина і суть мого звернення до усіх міських голів України, аби вони не дрімали сьогодні, щоб ми не проспали місцеве самоврядування. Я би дуже не хотів, щоб законопроект №3485 був прийнятий в цілому, бо президент уже один раз підписав зміни до виборчого законодавства, а коли ми відкрили Виборчий кодекс і побачили, що у нас будуть обирати достойних людей із громад, це нас влаштувало. Через те я звернувся і до президента України Володимира Зеленського, голови Асоціації міст України Володимира Кличка та народно депутата і голови комітету Андрія Клочка, щоб ми мали реальне самоврядування, яке було закріплено у законі, тоді все буде зрозуміло.
– Чи є реакція з боку президента, депутатів, відповідного профільного Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування на ваші звернення?
– Під час нашої акції і спілкування під Верховною Радою до нас вийшов голова комітету Андрій Клочко. Він сказав, що чекає на засідання комітету. Він має можливість запросити нас на це засідання, щоб парламентарі почули думку представників територіальних громад. Поки я чекаю, що нас запросять на це засідання, що нам дадуть можливість озвучити свої аргументи. Ми будемо говорити депутатам, які були перекоси під час попередніх виборів, що виборче законодавство призвело до того, що окремі території взагалі не отримали своїх представників. Тобто, наприклад, є маленькі території, які мають своїх представників, а є великі території, і вони не мають своїх представників у владі, а представники політичних партій не несуть зобов’язань перед виборцями. Вони зобов’язані тому, хто скерував їх до місцевої ради, керівнику партійної організації. Через те ми чекаємо на те, що реакція буде. Я просив міського голову Києва, щоб він дав доручення виконавчому директорові нашої Асоціації міст України Олександру Слобожанові, аби той скликав позачергове засідання Асоціації міст, щоб ми у вигляді рішень донесли нашу колективну позицію до законодавців і, думаю, що вони б мали прислухатися.
Нагадаємо, що до другого читання законопроекту №3485 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення виборчого законодавства», який вносить зміни до Виборчого кодексу, народні депутати зареєстрували 3906 поправок.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
