Гостем другого випуску авторської програми Олександра Мазурчака «Власний досвід» став міський голова Борисполя Анатолій Федорчук. У студії «Журналіста» вони поспілкувалися про значення аеропорту для Борисполя, про роботу на державній службі, обговорили реформу децентралізації та її наслідки, а також ключові складові розвитку як міста, так і держави. Як зауважив гість на початку спілкування, якби Бориспіль не мав повітряних воріт міжнародного значення, то не було б і того розвитку, якого наразі досягло місто.
«Аеропорт – це своєрідна візитівка Борисполя. Де би я не бував, у будь-якій точці світу про Бориспіль всі знають саме завдяки державному підприємству «Міжнародний аеропорт Бориспіль». Це гордість. Хочу сказати, що та злітна смуга, яка була побудована на початку 2000-х років, вона за довжиною була визнана найбільшою злітною смугою в Європі. Тобто чимало таких досягнень, які аеропорт має сьогодні, були інноваційними на пострадянському просторі», – зауважив очільник Борисполя.
Як зауважив ведучий та перший віцепрезидент ГО «Клуб мерів», мешканці міста тричі обрали Анатолія Федорчука міським головою. Тому Олександр Мазурчак попросив гостя поділитися секретом успіху, а також розповісти, які, на його думку, найскладніші рішення йому доводилося приймати.
«Секрет успіху дуже простий: повсякденна робота, яка спрямована на те, щоб у місті з кожним днем жилося комфортніше. І не боятися людей, спілкуватися з ними. Я не відірваний від цього, знаю всі реалії, і часто-густо людям пояснюєш, що ми можемо зробити, а що ні. Люди завжди з розумінням ставляться до цього. Найбільша проблема міського голови в тому, що він повинен щоденно приймати рішення і нести за них відповідальність. Одне з найважчих рішення було прийнято, коли у центрі міста знаходилося кладовище, яке було закрито в 1963 році, і таких аналогів в Україні немає, я навіть не знаю таких аналогів у Європі, і з того часу воно перетворилося на звалище. На території, яка складає 4,5 га землі, доглядали приблизно за 20-30 могилами. Всі решта були занедбані. Постало питання, що з цим робити. Попередня влада прийняла рішення почали будувати там гаражі, прямо на кістках людей, це аморально, на мою думку. Тоді у мене виникла ідея зробити перепоховання. Я тоді поїхав до Філарета просив його благословення. Він сказав, якщо це Божа справа, тоді робіть. Отримавши благословення, ми займалися перепохованням упродовж пів року, там було 1600 могил, які було перепоховано в одну братську могилу. Сьогодні там створено меморіально-парковий комплекс. Так от тоді прийняти це рішення було важко: з однієї сторонни, тому що на цьому кладовищі могили, яким по 200, 300, 400 років. Ніхто не знає точно. Мене лякали і сибірською язвою, і холерою, і чумою. Я розумів, що це могла бути і кримінальна відповідальність. Все, що завгодно. І дуже багато місцевих «політиків» піднялися тоді проти цього, статті писалися брудного характеру. Але цей проект був успішно реалізований. Все ж цей проект успішно реалізований, тому вважаю, що це приклад того, як можна цивілізовано вирішувати подібні питання», – пояснив Анатолій Соловйович.
На його думку, одна із ключових умов розквіту міста – це інвестиції, а завдання міського голови створити інвестиційно привабливий клімат, щоб потенційні інвестори мали бажання вкладати свої кошти, бачили перспективи, і мали гарантії, що їхні гроші у надійних руках.
Також у ході спілкування Олександр Мазурчак та Анатолій Федорчук обговорили і фінансово-інвестиційні питання розвитку та як їх вирішують саме у Борисполі.
«Для того, щоб мати гроші, треба створити інвестиційно привабливий клімат у місті. Я завжди кажу, що через політичну стабільність до економічного розвитку. В першу чергу має бути політична стабільність. Я цьому дуже багато приділяю уваги, щоб знайти порозуміння в першу чергу з депутатами. Це було важливо, коли ми залучали кошти Світового банку для модернізації водоканалу. У нас дуже якісна вода, яка подається безперебійно 24 години на добу, скарг чи нарікань на воду практично немає. І місто Бориспіль друге в Україні за своїми досягненнями (за даними Мінрегіону), які ми маємо сьогодні. Тому дуже важливо вміти залучити кошти. Ми постійно думаємо, як можна збільшити бюджет, як його наповнити. Наприклад, ми за 3 роки тільки за рахунок депозитів заробили 100 млн грн, а за два роки змогли збудувати школу вартістю 180 млн грн, при цьому жодної копійки не залучивши ні з обласного, ні з центрального бюджету. Ми будемо добудовувати ще одну школу, де вартість робіт і всього необхідного складає 195 млн грн. Знову ж стоїть питання, де взяти кошти? 40 млн грн ми заклали в цей рік, але щоб ці кошти не знецінювалися, бо лише в кінці року буде оголошений тендер, то ми купили за ці кошти цінні папери. Думаю, що ми заробимо більше 5-ти млн грн. Це дуже складна і марудна справа, але ми знайшли порозуміння з Міністерством фінансів. Тобто ми все робимо, щоб ці кошти примножувалися. І я переконаний, що в через півтора року в нас буде збудована школа. Крім того, ми зараз тісно співпрацюємо з Європейським інвестиційним банком, і плануємо отримати безповоротні кошти, грантові кошти, і буде збудований ще один такий об’єкт. Наприклад, щоб зробити дорогими, ми випускали муніципальні облігації, і цю програму реалізували за один рік, заробивши на муніципальних облігаціях, на той період, коли 1 дол. був 8 грн, це було плюс 5-6 мільйонів», – зауважив міський голова Борисполя, ділячись особистим досвідом та секретом успіху розвитку міста.
Також у рамках цього випуску ведучий та гість програми «Власний досвід» обговорили і реформу децентралізації, яка триває в Україні вже 5 років, однак все ніяк не дійде до завершення.
«У мене подвійне відчуття до цього. Спочатку дали позитивний поштовх. Те, що ми збудували школу свідчення того, що саме фінансова децентралізація була успішною. Але мене лякає негативна тенденція, яка намічається на рівні прийняття державного бюджету, коли все більше повноважень намагаються скинути на місця. Наприклад, остання постанова Кабінету Міністрів, коли встановлюють граничну межу ціни однієї гігакалорії 1400 грн. Ми порахували, в нас гігакалорія коштує в місті 1700 грн. Треба цю різницю десь взяти, а це 32 мільйони. Таким чином, стоїть питання: або ми подаємо тепло, тоді ми змушені 32 мільйони ми маємо виділити з міського бюджету, або ми будемо гратися в популізм. Так само у сфері медицини, коли все більше програм держава хоче перекинути на місця. Тоді говорити про успішний розвиток міст і про фінансову децентралізацію не доведеться», – вважає міський голова міста Бориспіль.
Анатолій Федорчук є прикладом успішного керівника та міського голови. Однак, маючи велику підтримку своїх мешканців і чималий досвід роботи на державній службі, чиновник не подався у народні депутати Верховної Ради України. Свою позицію він пояснює тим, що народний депутат, хоча і може локально щось зробити, проте професійний міський голова більш фахово вирішує питання свого міста.
«Особливо якщо ти у фракції, то ти виконуєш те, що кажуть у фракції, і часто-густо твоя думка не збігається з думкою фракції. Тому народний депутат локально, можливо, і може щось зробити для свого регіону, але він не може зробити того, що може міський голова на місці. Були пропозиції і соцопитування показували, що є всі шанси перемогти, але я обрав місцеве самоврядування. Проблема України сьогодні полягає в тому, що в нас на державному рівні немає кадрової політики. За час, коли я є міським головою Борисполя, а це 13 років, у нас помінялися 13 голів райдержадміністрації Бориспільського району, так само можемо сьогодні говорити про облдержадміністрацію, де за 13 років помінялося 8 голів. Коли людина приходить на такі посади всього рік, вона вибудовує державницької стратегічної політики хоча би там на 5 років. Що можна спланувати за рік на 5 років. Звичайно, це не можливо. Це перше. По-друге, успіх залежить від команди. Я пишаюся своєю командою, у нас відповідальні і професійні працівники. Коли є задача, ми можемо виконати будь-що. Майже уся моя команда, це люди, які зі мною усі ці 13 років. По-трете, влада не повинна красти, вона має ефективно використовувати кошти. Це складові якісної і результативної роботи», – вважає держслужбовець.
На його думку, авторитарний стиль правління є більш ефективним, аніж колективна відповідальність.
«Я за авторитарний стиль управління. Щодо України, то я вважаю, що доречніше було б зробити президентську республіку, і саме президент має нести повну відповідальність, якщо говорити про парламентську, тоді партія одна чи дві повинні висувати такого прем’єра, який нестиме повну відповідальність. Наразі у нас наче так, як в інших цивілізованих країнах, але зроблено не до кінця. Ця колективна відповідальність, яка наразі є у нас, передбачає, що усі мають відповідати, але має бути як в оркестрі, має бути диригент, який за все і всіх несе відповідальність», – переконаний гість програми «Власний досвід».
Повну відеоверсію другого випуску авторської програми Олександра Мазурчака «Власний досвід», гостем якої став міський голова Борисполя Анатолій Соловйович Федорчук, дивіться на сайті «Журналіста».
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
