Олексій Гончаренко: мер Києва – це не просто старший по світлофорах і каналізації (ВІДЕО)

64
Фото: скріншот із відео

Кореспондент «Журналіста» поспілкувався з депутатом Верховної Ради України VIII й IX скликань, політичним та громадським діячем Олексієм Гончаренком. Ми поцікавилися у співрозмовника, наскільки ефективно, на його думку, працює сьогодні уряд та парламент, чи вдається справлятися із викликами, які спричинила пандемія, а також чи має намір Олексій Гончаренко боротися за посаду міського голови Києва.

МВФ щодо майбутнього економіки України передбачає падіння ВВП на 8,5% цього року, а в наступному – зростання лише на 1,1%.

Кабмін розглядає два сценарії розвитку економіки України в найближчі роки: оптимістичний і кризовий. За оптимістичним сценарієм уряду (якщо швидко зупинимо COVID-19), економіка почне підніматися уже восени, і в період 2021-2024 рр. ВВП зростатиме приблизно на 5,4% щороку. Кризовий варіант від уряду (у разі другої хвилі пандемії) передбачає, що ВВП України в 2021 році впаде на 5-7%, а в 2022-2024 рр. зростатиме повільно – на рівні 2,5% щорічно.

– Які здобутки і поразки уряду та парламенту за час пандемії? Наскільки ефективно чинна влада долає сьогоднішні економічні та політичні виклики? Як Ви оцінюєте дії влади?

– Я оцінюю їх (дії влади, – ред.) як абсолютно незадовільні, тому що діюча влада, а саме вона має монобільшість у парламенті і повністю сформувала уряд, але вони не мають жодного бачення, яку країну вони будують. У них немає стратегії, куди ми рухаємося, що вони хочуть, щоб було через 5 років. Цього ніхто не знає, і не знають вони самі. В таких умовах нічого доброго не буде. Це якщо казати глобально. Якщо ж говорити конкретно, то ви сказали «пандемія», будь ласка, карантин. Більш недолугого карантину було знайти важко, коли, з одного боку, не можна гуляти з дитиною, а з іншого боку, ми відкриваємо ломбарди. При цьому у нас тисячі людей стоять у чергах на кордоні. Евакуація людей якась абсолютно безглузда, коли спочатку ми усією країною дивилися, як повертаються люди з Уханю, з Китаю, а потім просто сотні і тисячі людей заїхали (до України) без жодного контролю, коли ми бачимо, що люди на карантині, а влада у «Велюрі». Так не може бути, коли ми бачимо подвійні стандарти: президент може пити собі каву в кафе, а його колеги, щоб їхні заклади громадського харчування працювали, а всі інші не мають можливості заробити на життя. Влада не прийняла рішення, які були необхідні, щоб забезпечити кожну людину маленьким, але доходом, допомогою від держави, щоб людина розуміла: «Так, я сьогодні не виходжу на роботу, але я знаю, що мені буде що їсти, держава мені допомагає». Так робили у всьому світі, в Україні так не зробили. У нас знищено багато бізнесу, у нас люди втратили роботу. У нас будуть серйозні наслідки. При цьому, коли переглядався державний бюджет (у зв’язку з кризою ), то урізалося все, що завгодно, тільки не Офіс президента, тільки не МВС, тільки не силовики. Таке відчуття, що це був бюджет силовиків і урядового кварталу, він же «95-й». Все. Все інше владу не цікавить. Тому, звичайно, я вважаю, що дії влади є неефективними. Останнє, на чому я хочу наголосити, це ситуація з нашими медиками, коли майже кожен 5-й, хто захворів, це медик. Вони були абсолютно незахищені, нічого не було підготовлено. Закінчилося тим, що як в 2014-му році вся країна відбудовувала армію, так зараз вся країна: волонтери, бізнесмени і всі, хто міг, – допомагали лікарям, щоб просто втримати ситуацію. А де тут влада?

За каденції президента Володимира Зеленського маємо уже другого прем’єр-міністра. Уряд Олексія Гончарука було сформовано 29 серпня 2019 року, а 4 березня 2020 року парламент відправив його у відставку. Уряд Дениса Шмигаля було сформовано 4 березня 2020 року. Упродовж майже 4-х місяців роботи у його складі теж відбулися кадрові перестановки. В уряді Дениса Шмигаля змінювалися очільники міністерства енергетики та захисту довкілля, міністерства культури та інформаційної політики, МОН, МОЗ, міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, а також міністерства фінансів.

– Яка Ваша думка щодо кадрової політики чинної влади? Чи дійсно у нас кадровий голод?

– Зеленський це казав, коментуючи ситуацію щодо міністра культури. Ще тоді я сказав, що, напевно не там шукають, бо якщо шукати тільки у «95-му кварталі», то там уже не голод, там уже все – кінець, він повністю делегований або у Верховну Раду, або в уряд, або в Офіс президента. Мені навіть здається, що освітлювачі та охоронці уже теж десь працюють. Звичайно, що серед них міністра культури важко знайти. Але якщо подивитися навкруги, на 40-мільйонну країну, то, як на мене, це певна образа, коли ми кажемо, що у 40-мільйоній країні не можемо знайти міністра культури, в країні з такими традиціями… Це просто знущання. Так і виявилося, адже потім на посаду міністра культури був запропонований Олександр Ткаченко, який є партнером Зеленського по бізнесу, тобто шукали серед своїх. Свій до свого по своє, тому, звичайно, якщо шукати лише серед суперлояльних і суперсвоїх, то  там не голод, а катастрофа, а якщо шукати 40 мільйонів українців, то ми б могли ще усьому світові дати спеціалістів, якщо б була така потреба. У нормальних країнах такі питання вирішують самі, а, на жаль, у нас відбувається інакше

– У ЗМІ уже лунають тези про дочасні парламентські вибори в Україні. Чи це можливо? Що кажуть у кулуарах парламенту?

– Якщо говорити формально, що парламент збирається, приймає закони, люди ходять на роботу, тоді, так, парламент працює. Якщо ж говорити про результати роботи влади, то їх важко виокремити, що це – президент, це Верховна Рада, а це – уряд. Це все одна влада, яку уособлює одна людина Володимир Зеленський, і результати катастрофічні: економічне падіння, бюджетна діра, втрата дипломатичних позицій України, відсутність зрозумілої політики. Тож якщо дивитися із формальної точки зору, то цей парламент може існувати 5 років, якщо ж дивитися з точки зору результатів, то треба прибирати, але не парламент, а всю цю владу: Зеленського, парламент і як похідну від цього  уряд. Це моя позиція і моє відношення. Щодо того чи відбудуться вони (дочасні парламентські вибори в Україні, – ред.)? Це знову ж таки Залежить від Зеленського, бо лише одна людина може розпустити парламент. Теоретично, можливо, а практично я розумію, і він це чудово розуміє, що вже ніколи він не отримає стільки мандатів, а відповідно ніякої монобільшості у нього не буде у парламенті.  Тож, думаю, що він (президент, – ред.) піде на такий крок, тобто зважиться на розпуск парламенту лише у разі крайньої ситуації, коли він буде розуміти, що уже є загроза особисто йому і його владі як президентові, і як жертву він може віддати парламент. Лише так, адже цей парламент виконує усі його забаганки. Ми хоч парламентсько-президентська республіка де-юре, але де-факто  ми перестали нею бути. Все вирішується в Офісі президента на Банковій. Я думаю, що це йому дуже зручно.

Восени 2020 року в Києві відбудуться чергові вибори міського голови. Наразі відомо про 16 потенційних кандидатів, які висловили бажання поборотися за посаду міського голови міста Києва.

– Чи є у Вас амбіції поборотися за посаду міського голови Києва? Чи є гідні претенденти на цю посаду?

– Серед мільйонів людей, які живуть у Києві, люблять Київ, звичайно, що є гідні люди. Це тільки Зеленський може розповідати про кадровий голод у 40-мільйонній державі. Друге питання: яким має біти мер Києва? На мою думку, найперше це має бути політик. Мер Києва – це не просто старший по світлофорах і каналізації. Мер Києва – це політичний представник київської громади і позиції Києва, а Київ – серце України, це місто, від якого багато залежить з точки зору того, куди рухається наша країна. Саме Київ має визначити, чи у нас буде малоросійське генерал-губернаторство, чи буде європейська країна, в якій Київ буде європейською столицею. Тож, по-перше,  міський голова Києва – це політик, політик проукраїнський і проєвропейський, звичайно, людина, яка розуміється на міському господарстві і на місцевому самоврядуванні, ну і порядна людина. Я би поставив ось такий перелік вимог до кандидатів на цю посаду. Думаю, що у Києві є чимало людей, які відповідають цим вимогам. Думаю, що боротьба буде цікавою. Якщо казати про мене, то можливо і я буду брати участь у боротьбі, як член партії «Європейська Солідарність», від команди «Європейська Солідарність». Ми ще визначаємося, але ті речі, які я назвав, для нас є принциповими, ми у «Європейській Солідарності» вважаємо, що вибори у Києві стануть референдумом довіри Зеленському, тому саме Київ має сказати, чи має право далі Зеленський проводити цю безглузду «зелену» політику, яку він проводить на цей момент. На жаль, діючий міський голова таких оцінок не дає, навпаки, бачимо, що він у тісній співпраці з Офісом президента, що мене турбує, непокоїть і не задовольняє.

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today