Тетяна Царьова до війни жила у Києві і займалася ландшафтним дизайном. Одного разу вона впала з даху і отримала травму, після якої заново вчилася ходити. Жінка пройшла нелегкий шлях реабілітації. Коли почалася війна, вона разом з дітьми була вимушена виїхати з України до Чехії, де попри наслідки травми продовжила займатися улюбленою справою. Тетяна робить сади та дільниці людей красивішими. Вона працює у команді ландшафтних дизайнерів у Чехії, утім, вдома на Київщині її чекають віддані клієнти. Свою історію Тетяна Царьова розповіла для проєкту «САДИ» ГО «Місто-сад».
Почала ландшафтний дизайн з облаштування дворів гостей, яким сподобалася її дача
Першими клієнтами Тетяни Царьової стали її знайомі, які приїздили до неї на дачу. Людям дуже сподобалося у неї в саду, тому вони стали просити облаштувати їхні ділянки.
Жінка приїжджала до клієнтів і питала, що родина хоче бачити у своєму саду, чи є в них діти, домашні тварини, яку ділянку вони хочуть підкреслити.
Під час роботи Тетяні доводилося вирішувати різні питання. Наприклад, чому не цвітуть квіти та що не так з посадженими рододендронами? Квіти доводилося висаджувати на сонце, а рододендрони починали рости значно краще, якщо перед посадкою їм розправити коріння.
Займалася дизайнерка і фігурним обрізуванням кущів. Зазвичай робила це власноруч.
“Якось ми з чоловіком пішли на одну ділянку. Я обрізала десь 6 соток туй сама. Робила це, стоячи на драбині, яку тримав чоловік”, – розповідає Тетяна.
Іноді втіленню у життя планів дизайнерки та її клієнтів заважали якась труба або вилитий цемент у дворі. Тоді від задумів доводилося відмовлятися і діяти по-іншому. Іноді виходило навіть краще, ніж задумували.
“Мені подобається зробити комусь приємно, щоб людина милувалася, люблю допомогти врятувати якусь квітку, рослину”, – каже жінка.
Після травми прополювала навколішках
Одного разу Тетяна з чоловіком вдома на дачі обрізали дерева. Жінка залізла на дах гаража і скидала гілки не землю. За одну з гілок вона зачепилась і впала.
Наразі Тетяна радіє, що не зламала тоді хребет, однак травма була серйозною: жінка заново вчилася ходити.
Займатися ландшафтним дизайном жінка не могла, однак приймала замовлення як флорист, оформлювала весілля. Тетяна згадує, що одне весілля оформлювала на інвалідному візочку, друге – на милицях, а третє – спираючись на паличку.
Відновлюватися Тетяні допомагала рідна дача.
“Я просила чоловіка відвезти мене на дачу, інакше я б збожеволіла. Дуже хотіла зробити прополювання, але не знала як. Одного разу я попросила дочку принести мені подушки, щоб я могла прополювати грядку на колінах. Коли чоловік це побачив, почав сваритися. Я кажу: “Коханий, тихіше! Я насолоджуюсь запахом бур’яна”, – говорить Тетяна.
Роботу у Чехії розглядає як корисний досвід
Коли почалася війна, Тетяна з дітьми виїхали у Чехію. Жінка ще не встигла оговтатись після травми. Думала навіть про те, щоб покинути ландшафтний дизайн і зайнятися чимось іншим, наприклад випічкою.
Утім, у Чехії вона познайомилася з батьками нових однокласників дітей, і одна з мам запропонувала їй роботу у бригаді ландшафтних дизайнерів. Тетяна не знала, чи впорається вона, адже їй ще було важко стояти, однак на пропозицію погодилася. Лише попросила, щоб їй дозволили займатися прополюванням сидячи на маленькому стільці.
Тетяна згадує, що в її перший робочий день у Чехії йшов сніг і дощ, однак вона завзято та дуже швидко саджала рослини.
“Я ніби якийсь тест-драйв проходила. Нарешті мене зупинили колеги, і сказали: “Таню, зупинись, у нас погодинна оплата, куди ти так поспішаєш?” – говорить Тетяна.
За словами жінки, у Чехії прийнято припиняти роботу на час обіду (сієсти), а також завершувати її о 16-17 годині. З мовним бар’єром у Тетяни проблем не було, на початку роботи вона просто просила показати, що треба робити.
“Власне, коли людина знає, що треба робити з рослиною, пояснювати багато їй не треба”,– каже вона.
Одного разу бригада, в якій працює Тетяна, оформлювала садибу подружжю, чоловік і дружина постійно працювали, у них не було часу навіть на те, щоб узгодити між собою завдання для ландшафтних дизайнерів. Через це останнім доводилося кілька разів переробляти.
Але взагалі Тетяна роботою задоволена, каже, що працювати у команді легше, бо відповідальність несе керівник.
“Я розглядаю роботу у Чехії як маленький досвід: є чому навчитися, цікаві ідеї. Які нам не даються випробування, то все на користь. Ми щодня вчимося чомусь. Наш народ завжди знайде позитив”, – каже Тетяна.
У Чехії українці подобається: мальовнича місцевість, гори, свіже повітря. Однак залишатися там після війни вона не збирається, бо вдома її чекає чоловік, рідна дача та чимало клієнтів, які сподіваються, що Тетяна обріже їм дерева і наведе порядок у садах.
“Я ніби дивлюсь якийсь серіал про себе. Влітку їздила в Україну. Я приїхала, і таке відчуття, що я не була у Чехії, ніби це не зі мною, а уві сні”, – розповідає ландшафтна дизайнерка.
Коли жінка з дітьми приїхала в Україну, то випросила чоловіка відвезти її на дачу та прихопити садовий інструмент.
“На дачу приїхала і почала прибирати. За 2 дні навели там порядок і насолоджувалися. Я полола і не могла зупинитися. Навіть просила чоловіка, щоб вимкнув мене”, – розповідає жінка.
“Двір, як і будинок, має бути розділений на “квартири”
Тетяна Царьова у ландшафтному дизайні надає перевагу легкості без зайвого навантаження. Вона вважає, що двір, як і будинок, має бути в ідеалі розділений на зони: десь можна посидіти з друзями, а десь відпочити на самоті, можливо біля маленької водойми чи фонтана.
“Двори, які вимощені плиткою, може й зручні, якщо до вас постійно хтось приїздить на машинах. Однак пережити спеку вам допоможуть лише рослини і дерева, особливо якщо поливати їх зі шланга. А ходити по двору краще не прямими доріжками, а щоб вони завертали у якесь цікаве місце”, – розповідає вона.
Також дизайнерка радить надавати перевагу маленьким саджанцям дерев, які будуть рости на ваших очах, а не великим, вже сформованим.
“Один клієнт хотів, щоб у нього у дворі були відразу великі рослини. Ми посадили одну велику ялинку і дві маленьких. Через 10 років виявилось, що ті ялиночки, які були маленькі, виросли вищими за ту, яку замовляли вже великою. Тож не женіться за тим, щоб результат був прямо зараз. Значно цікавіше спостерігати за тим, як твій сад росте”, – каже Тетяна.
Жінка каже, що спілкування з природою робить життя людини значно кращим і дає можливість відпочити від тяжкої праці.
“Знаєте відчуття, коли ви втомилися або їздили цілий день десь по роботі, а потім повертаєтеся додому, або на дачу, і проходите босоніж по траві? Таке враження, що земля забирає увесь негатив”, – говорить дизайнерка.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
