Фото: скріншот із відео
Популяції лося в Україні майже не залишилося. Про це під час прес-конференції на тему «Чому лось повинен залишатися в Червоній книзі», яка відбулася 12 лютого у Києві, заявив професор, доктор біологічних наук Сергій Межжерін. Він пояснив, що лосів занесено до Червоної книги України на підставі Закону України про Червону книгу України та відповідно до висновків спеціальної комісії, яка працює відповідно до вимог цього закону.
«З наукової точки зору та з точки зору законодавства є три підстави, щоб внести лося до Червоної книги України. Перша причина – достовірна інформація про чисельність цих тварин. Друга – дані про скорочення ареалу. Третя – факти про те, що нинішні умови середовища їх існування несприятливі для цього виду. У випадку з лосями усі три критерії є наявними і дають причини занести цих диких тварин до Червоної книги», – зауважив завідувач відділом Інституту зоології НАНУ.
За його словами, навіть відповідно до останньої офіційної інформації популяція чисельності лосів скоротилася утричі. Водночас Сергій Межжерін наголосив, що у різних областях та заповідних зонах окремо було проведено незалежне дослідження з цього приводу. І результати цієї роботи показали, що ситуація ще гірша, що офіційна статистика щодо чисельності лосів завищена у декілька разів, а в Україні популяції лосів фактично не залишилося.
«Популяції лося в Україні майже не залишилося. Мова йде про багаточисленні заходи цих тварин із територій сусідніх країн – Польщі, Білорусі та Росії. Так, заходять особини іноді і тисячами, аде значна частина із них просто знищується мисливцями або браконьєрами буквально упродовж 24 годин. Це вже перетворилося на жорстоке хобі», – додав професор, доктор біологічних наук.
Він також наголосив, що наукове пояснення щодо внесення лося до Червоної книги, де уже понад 500 видів тварин, є одним із найбільш обґрунтованих. Тому, на думку фахівця, судовий процес щодо вирішення питання внесення лосів до Червоної книги України є безпрецедентним.
«Не можна через суд встановити, що є науково достовірним фактом, а що – ні. Це компетенція науковців. І зауваження судді про те, що давно не проводилися дослідження щодо підрахунку чисельності лосів, щонайменше некоректні і не відповідають дійсності», – пояснив Сергій Межжерін.
Учасники прес-конференції зауважили, уже понад рік зоозахисники відстоюють правомірність занесення лося європейського до Червоної книги України.
«Десь більше року тому зусиллями зоозахисників і вчених лосів було занесено до Червоної книги України. Але мисливці на цьому не зупинилися. 26 листопада 2018 року Окружний адміністративний суд міста Києва розглядав позов мисливців щодо скасування наказу Мінекології про внесення лося до Червоної книги України», – проінформувала президент Асоціації зоозахисних організацій України Ася Серпінська.
За її словами, того дня, 26 листопада 2018 року, біля будівлі Окружного адміністративного суду міста Києва зібралися вороже налаштовані люди, котрі агресивно діяли по відношенню до активістів та зоозахисників, які у той час проводили малочислений мирний пікет. Декого із активістів ще й облили зеленкою.
«Одному із учасників мирного пікету Павлу Вишебабі зеленка потрапила в очі, що спричинило пошкодження зору, що підтверджує відповідний медичний висновок», – додала президент Асоціації зоозахисних організацій України.
Як повідомили учасники прес-конференції, за фактом нападу на зоозахисників 26 листопада 2018 року Окружний адміністративний суд міста Києва правоохоронці відкрили дві кримінальні справи.
«Ми вимагали, щоб правопорушники опинилися на лаві підсудних. Проте у грудні кримінальні справи було закрито, а зроблено це з численними правопорушеннями: не всі свідки та постраждалі опитані, відеоматеріали та медичний висновок лікарів про стан здоров’я Павла Вишебаби не прикріплені до справи. За процедурою прокуратура має право скасувати рішення поліції про закриття кримінальної справи. З огляду на цю всю ситуацію постає питання: чому люди, котрі стають на захист природи (лісів, водойм, тварин), дбають про її збереження для майбутніх поколінь опинилися беззахисними перед тими, хто знищує навколишнього середовища?», – зауважила Ася Серпінська.
Учасники прес-конференції вважають, що вирішуючи долю беззахисних диких тварин, які не несуть жодної загрози суспільству, Окружний адміністративний суд міста Києва став на сторону мисливців і дозволив їм вести полювання на лосів, дозволивши їм полювати на цих тварин.
«Суддя міг ухвалити рішення протилежне: залишити лосів під захистом Червоної книги, поки не буде доведено, що їх чисельність достатня, щоб дозволити полювання. Я як президент Асоціації зоозахисних організацій України хочу висловити обурення зоозахисної спільноти не лише щодо злочинних дій мисливців і бездіяльністю правоохоронців, але і політикою Кабінету міністрів України та роботою Верховної Ради, яка спрямована не на збереження природи України, а тільки на задоволення потреб бізнесу», – заявила зоозахисниця.
Засновник ГО «Єдина планета» Павло Вишебаба зі свого боку заявив, що правоохоронці «замнули» його справу.
«Є позиція мисливців, і позиція зоозахисників. Мисливці намагаються підмінити рішення фахівців своїми псевдодослідженнями. Натомість зоозахисники вимагають дотримання законності, що полягає у тому, щоб рішення про включення чи не включення лося європейського до Червоної книги України визначали тільки спеціалісти і науковці. Також наголошую для ЗМІ, що наразі лось залишається у списку Червоної книги, є рішення першої інстанції. Відповідно, полювання на нього заборонене, карається законом. Але Мінприроди подало апеляцію. Поки апеляційна скарга не розглянута, рішення не набуває чинності. Що стосується інциденту нападу мисливців на зоозахисників під час мітингу (який пройшов 26 листопада 2018 року – ред.), то правоохоронці «замнули» цю справу. Я написав заяву у прокуратуру з вимогою скасувати рішення про закриття цієї справи. У мене не прийнято жодного матеріалу, слідчий переховувався від мене. Я приходив до Печерського районного управління з відео, з результатами суд-мед дослідження, яке зобов’язані були прийняти. Слідчий телефоном мені казав, що зайнятий і нічого не може прийняти. І справу закрили», – заявив Павло Вишебаба.
Більш детально про усе це дивіться у сюжеті «Журналіста».
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
