Родини Героїв Небесної Сотні просять владу, громадськість та авторів Меморіалу Небесній Сотні, що планують збудувати у центрі Києва, змінити проект заради збереження історичного вигляду місць, де відбувалася Революція Гідності, під час якої у 2014-му році люди віддали своє життя. Про це розповіли родичі загиблих та фахівці, які поділяють їхню думку.
«Хочу озвучити позицію родин Героїв Небесної Сотні, яка, можливо, поки що не була озвучена. Я як брат Героя Небесної Сотні Богдана Сольчаника, а також інші родини проти знищення вулиці Інститутської. Тобто ми проти втілення проекту меморіалу, який передбачає зміну вулиці Інститутської. Я вважаю, що сама Інститутська уже є музейним експонатом. Також це місце злочину, про що я написав у відкритому листі. Мені не байдуже те, що відбувається. Я вважаю, що ми маємо зупинити той процес, який вже стартував. На те, що це позиція досі не була озвучена, є низка причин, які це пояснюють. Наголошую, що я аж ніяк не проти проекту в цілому, я не проти побудов меморіалу. Проте, я категорично проти місця, де він (Меморіал – ред.) має бути реалізований. Я як і інші родичі Героїв Небесної Сотні не могли уявити, в яких масштабах відбудеться зміна ландшафту, що це повністю змінить Інститутську до невпізнання. Стосовно того, хто питав, то особисто мене ніхто не питав», – заявив брат Героя Небесної Сотні Степан Сольчаник.
За його словами, наразі є 26 представників родин, які підтримують відкритий лист щодо вирішення цього питання. Цей документ спрямовано директору Українського інституту національної пам’яті Володимиру В’ятровичу, директору Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ігорю Пошивайлу та міністру культури Євгену Нищуку.
«Ми докладаємо усіх зусиль, щоб призупинити цей процес, щоб не дати знищити вулицю Інститутську. Вулиця, на якій загинув мій брат та інші Герої Небесної Сотні, є під загрозою знищення. Це може призвести до багатьох негативних речей, що стосуються розслідування. Крім того, я вважаю, що це негативно вплине на збереження пам’яті», – додав Степан Сольчаник.
«Звичайно, ми розуміємо, що меморіал уже авансований, що закуплені матеріали, що це зараз важко змінити. Але ми також розуміємо, що при визначенні цього проекту були допущені помилки, а архітектором не було обговорено, що не потрібно робити зміну ландшафту. А це основна наша вимога. Було досить багато проектів, чому вибрали саме той, що порушує зовнішній вигляд вулиці Інститутської? Проект має бути узгоджений з усіма, це не повинно вибиватися із загального ансамблю цієї вулиці. Не треба зносити бруківку», – сказала мати Героя Небесної Сотні Інна Плеханова.
Водночас член Музейної ради при Міністерстві культури України Євген Дмитрук наголосив, що історичні пам’ятки, особливо таких трагічних подій, які відбулися у лютому 2014-го в Україні, треба максимально зберігати у їх автентичному вигляді, котрий вони мали у той визначний час.
«Зараз 2019 рік. Ми власними руками збираємося знищити історичний ландшафт, історичне місце, частину Майдану. Пов’язаність із певною історичною подією, це саме те, що робить будівлю, вулицю чи місце історичною пам’яткою. Майдан і частина вулиці Інститутської якраз така історична пам’ятка, яку треба намагатися зберегти в такому вигляді, в якому вона була під час такої події. Вулиця Інститутська, Майдан Незалежності та прилеглі вулиці – це найбільший фізичний експонат історичної події, яку називають Майданом, Євромайданом (Революцією Гідності – ред.). Більше того, вулиця Інститутська – це найважливіша частина найтрагічнішої доби цієї події. Нам усім варто задуматися про те, щоб зупинити цю реконструкцію, якщо це можливо. Треба зрозуміти, чи була в умовах конкурсу вимога зберегти цю алей у тому вигляді, який вона мала під час цих подій. Якщо така вимога була, тоді чому прийняли такий проект? Якщо такої умови не було зазначено, то чому? Адже це історична пам’ятка. Пропонований проект меморіалу прекрасно може виконувати свою функцію в іншому місці, а на Інститутській такий проект недоречний, бо він знищує оригінальний доказ, експонат», – пояснив фахівець.
Віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів Георгій Духовичний розказав, що зведення у Києві такого Меморіалу Небесній Сотні, який запланований наразі, це порушення всіх основних принципів меморіалізації місць та подій. Крім того, він зауважив, що значну частину важливих предметів, які були не просто пам’ятками, але і доказовою базою тих подій, уже знищено.
«Певна провина архітекторів мабуть є. Але на виправдання архітекторів скажу, що на першому основному обговоренні результатів конкурсу я задав головні питання члену журі: як так сталося, що фактично рішення, яке прийнято (проект – ред.), повністю знищує аутентику не тільки місць загибелі, а й самого міста. Це повне порушення всіх основних принципів створення меморіалів та меморіалізації. Нагадаю, що меморіал – це memory, тобто пам’ять. Отже, ключовою є пам’ять місця. Весь світ хоче мати автентичні місця, де відбувалися важливі події. Тому мене просто вразила відповідь голови журі, який сказав: «Ми теж вважали, що це не можна знищувати, але нам українська сторона сказала, що так потрібно». Я як член Президії міської ради з охорони пам’яток двічі бачив пам’ятко-охоронний паспорт вулиці Інститутської. Чому двічі? Тому, що внесли зміни. Коли я запитав, що ж трапилось, мені сказали, що так вийшло, бо частина предметів охорони знищена. Служби з благоустрою викинули пробиті кулями смітники і замінили їх на цілі, зняті пробиті кулями дорожні знаки, зняли паркан біля Жовтневого палацу, за яким ховалися люди. Це був черговий шок, і було зрозуміло, що процес просто не керований. Наступний крок, мабуть, ми втратимо все це. Всі розуміють, що ці події змінили не лише Україну, але і світ взагалі. Ці події показали світу, який зараз час, на що спроможні люди заради своєї і іншої свободи, а також на що спроможна влада була, яку нібито вибрали люди. Це частина історії міста, народу і подій, які нас ще чекають. Ми ж бачимо, що цей процес ще не закінчився», – наголосив Георгій Духовичний.
Більш детально про це дивіться у сюжеті «Журналіста».
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
