У Філармонії поставлять оперу П’яццолли

Фото з відкритих джерел

26 січня в Національній філармонії України представлять «Містерію у ритмі танго «Марія. Tangus Dei», проект режисера-постановника Анастасії Гнатюк, створений за мотивами єдиної опери Астора П’яццолли «Марія з Буенос-Айреса». Автор українського лібрето — Олексій Юрін. Про це повідомляє прес-служба Національної філармонії України.

«Марію з Буенос-Айреса» (1967) оперою можна назвати лише умовно. Тут поєднуються спів, танець, міманс (міманс — (скор. від «мімічний ансамбль») група артистів, беруть участь у масових сценах оперних і балетних постановок – ред.) і навіть лялькову виставу. Це щось середнє між оперою, оперетою, мюзиклом і сарсуелою (сарсуела — іспанський музично-драматичний жанр, що поєднує вокальні виступи, розмовні діалоги і танці – ред.). Цей твір в принципі не вимагає ані професійних оперних співаків, ані симфонічного оркестру, і в плані сценічного дійства (при відсутності чітких вказівок автора) є простором для фантазії режисера. Тому існує безліч режисерських версій цієї композиції.

Символічний і сам сюжет. Головна героїня — Марія, напівблудница-напівсвята, залишивши свій будинок, приїжджає в Буенос-Айрес, де потрапляє в середовище злодіїв і сутенерів. Закінчується все гротескним судовим процесом над Марією та її сюрреалістичними похоронами. Тому жінка воскресає, а її тінь блукає по місту.

Для самих же творців опери, Астора П’яццолли та лібретиста Оррасіо Феррера, образ Марії символізує передовсім саму історію танго, що зародилося ще наприкінці ХІХ століття в бідних кварталах Буенос-Айреса як «гримуча суміш» європейських танців та аргентинської мілонги (мілонга — південноамериканський танець, а також танцювальний вечір, на якому танцюють аргентинське танго і звучить танго-музика – ред.). Це вже пізніше танго стало національним символом Аргентини, а до того цей танець переживає символічну смерть, а згодом — відродження. Першочергова роль у цьому належить самому Пьяццоллі, який вносить у музику танго елементи джазу та класичної музики. В результаті народилося tango nuevo (нове танго). «Марія з Буенос-Айреса» — яскравий зразок цього стилю. Тому, незважаючи на режисерські знахідки та інновації, головним у цьому творі все ж залишається музика — сумна й одночасно пристрасна, і по-своєму життєствердна.