Сергій Ничик: Без розвитку тваринництва аграрний сектор економіки держави існувати не може (ВІДЕО)

Фото: скріншот із відео
Україну все частіше називають аграрною країною. Та і сама наша держава, обравши європейський вектор розвитку, для розбудови своєї економіки визначила агропромисловий сектор одним із провідних. Проте, на переконання доктора ветеринарних наук, професора та директора Інституту ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України Сергія Ничика, без розвитку тваринництва аграрний сектор економіки держави існувати не може.
«Журналісту» вдалося особисто поспілкуватися із керівником Інституту ветеринарної медицини, дізнатися про роботу установи, співпрацю із закордонними партнерами, співробітництво із українськими господарствами, та головне, зрозуміти, чому України бояться у Європі? Чому нашу країну з її широким аграрним потенціалом європейська спільнота приймає не надто охоче. Як пояснив директор Інституту ветеринарної медицини, заклад є провідною установою Національної академії аграрних наук України з питань ветеринарної біотехнології, що забезпечує науковий супровід проблем із діагностики, профілактики та попередження виникнення особливо небезпечних інфекційних хвороб сільськогосподарських тварин.

«Нашому Інституту ветеринарної медицини вже більше 40 років. Він починав свою роботу як Інститут свинарства на теренах Радянського Союзу. Враховуючи те, що з початку 90-х Україна стала незалежною країною, такі масштаби вивчення хвороб свиней, які були на базі цього інституту, стали непотрібними для України. Тому у роботі нашого Інституту відбулася певна переорієнтація.Ми почали займатися особливо небезпечними захворюваннями – це, наприклад, антропозоонозні захворювання – інфекції, спільні для тварин і людини, а також такі захворювання як африканська чума свиней, яка завдає серйозних економічних збитків державі. Тому вивченням цих захворювань зараз займається Інститут ветеринарної медицини. У нас функціонує 8 лабораторій, які спеціалізуються на вивченні окремих збудників інфекційних захворювань і розвитку епізоотичного процесу відповідно того чи іншого захворювання. Це лабораторії з вивчення сибірки, нейроінфекцій, лептоспірозу з музеєм мікроорганізмів, анаеробних інфекцій ім. В.П. Риженка, бактеріальних хвороб тварин, мікотоксикології. Завдяки фінансовій підтримці та всебічному сприянню Агентства зменшення загрози (DTRA) на базі ІВМ НААН була створена лабораторія «Науково-дослідний навчальний центр діагностики хвороб тварин». Лабораторія акредитована відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 Словацькою акредитаційною службою (SNAS). Це дає нам можливість працювати практично з усіма захворюваннями, які є на території України, ставити діагноз і приймати рішення відносно того, яким чином іде розвиток того чи іншого захворювання. Діагностика, яка здійснюється в нашій лабораторій, є легітимною для будь-якої організації в світі, тому що технічні можливості та рівень акредитації дозволяє проводити такі дослідження. Тобто, якщо Державна ветеринарна служба, яка є складовою Держпродспоживслужби, працює над тим, щоб встановити діагноз або провести моніторинг, визначають, заходи треба проводить (вакцинацію, ліквідацію тварин, сприйнятливих до певного захворювання), то наука відповідає на запитання, як це робити і чим це треба робити в тих чи інших умовах. Тому ми розробляємо як вітчизняні діагностики та засоби захисту тварин, так і схеми застосування тих чи інших препаратів, методології з ліквідації чи профілактики захворювань. Особливим є те, що ми працюємо із особливо небезпечними захворюваннями. Це є ключовим, тому що не всі лабораторії мають право і можливість працювати таких умовах. Враховуючи те, що за роки незалежності кількість сільськогосподарських тварин зменшилася в рази, а ми знаємо, що Україна зараз має тенденцію до розвитку як аграрна країна,то без розвитку тваринництва аграрний сектор економіки існувати неможе. Ми дуже сподіваємося, що держава зверне увагу на сільське господарство, на агрохолдинги, які просто знищують нашу землю і все-таки буде переглянута політика щодо відновлення тваринництва. Якщо це відбудеться, тоді наша робота якраз буде в нагоді для розвитку діяльності.
Наприклад, ми запропонували концепції, програми, інструкції щодо дій в складних в епізоотичному відношенні умовах для того, щоб унеможливити розвиток захворювань у тваринницькій галузі, або ліквідувати ті чи інші захворювання. Крім того, нами розробляється і діагностикуми, і препарати для імунопрофілактики, і хімфарм група. За останні 5 років нами розроблено приблизно 85 препаратів. Найбільш суттєвою розробкою для нас є два імунобіологічні препарати – це діагностикуми. Один препарат – для діагностики африканської класичної чуми свиней, а другий – для діагностики африканської чуми свиней. Хочу наголосити, що це при тому, що навіть за часів Радянського Союзу тільки один імунобіологічний препарат був валідований у Європі. Наші обидва препарати пройшли валідацію у Німеччині, а минулого року відбулася реєстрація цих препаратів в Україні. Тобто рівень наших досліджень і розробки відповідає міжнародним стандартам», – розказав Сергій Ничик.

Також він розповів про те, чим Інститут пишається найбільше – функціонуванням сучасних, професійних, високотехнічних лабораторій. Адже впродовж всього існування науковцями Інституту розроблено величезну кількість ветеринарних імунобіологічних засобів (вакцин, діагностикумів), нормативних документів (інструкцій, стандартів, методичних рекомендацій). Науково-дослідний навчальний центр діагностики хвороб тварин здійснює науково-методичне забезпечення профілактики біологічних ризиків і загроз для тваринництва, організацію наукового супроводу системи якості продукції, відповідно до міжнародних вимог, лабораторну практику з діагностики захворювань тварин, створює системи контролювання якості та безпечності біопрепаратів, а також допомагає впроваджувати новітні біотехнології у виробництво продукції тваринництва.

«Ми працюємо на закордонному обладнанні та приладах для проведення ПЛР та ІФА. Це специфічні діагностичні реакції, у яких ми визначаємо або наявність збудника, або присутність антитіл в організмі для того, щоб встановити наявність захворюванні. Принцип роботи у лабораторії полягає у тому, щоб не було контакту так званих чистих і брудних зон. Коли для дослідження заходить патологічний матеріал, ми виділяємо збудник, ідентифікуємо його і проводимо дослідження. У випадку роботи з бактеріями, то ми визначаємо антибіотикорезистентність. На жаль, неправильне, неефективне застосування антибіотиків призвело до того, що дуже багато збудників набуло ознак антибиотикорезистентності .Тому ми надаємо консультації з питань раціонального застосування антибіотиків. У випадку роботи з вірусом, ми його типуємо, щоб знати, які засоби профілактики треба застосовувати. Також ми перевіряємо залишки дезінфектантів і визначаємо, скільки цієї діючої речовини залишилося на предметах побуту після дезінфекції, чи має можливість ця речовина впливати на того чи іншого збудника. Крім того, тут ми визначаємо кількість речовини, яка залишилась,чи вона може шкодити тварині, людині, а також з’ясовуємо чи є необхідність у проведенні дезінфекції приміщення чи обладнання. Це якщо дуже коротко про організацію роботи лабораторій», – наголосив доктор ветеринарних наук.

Проте, за його словами, усі потужності Інституту та висококваліфіковані українські фахівці не є наразі затребуваними на Батьківщині.

«На жаль, в Україні не потрібна наша робота. Те, що ми розробляємо, наприклад, заходи захисту, вони не використовується в Україні.Програми,які ми пропонуємо державі, ветеринарній службі, вони не використовуються. В результаті, сьогодні ми маємо жахливий епізоотичний станпо всім захворюванням, які я перерахував. Зараз у нас в державі жахливий, непрогнозований, неконтрольований епізоотичний стан. У нас суттєве зменшення кількості тварин.Чимало господарств хотіли б мати розвиток тваринництва, але, на жаль,у зв’язку з такою ситуацією люди бояться займатися відновленням тваринництва. Тут науковці не мають виходу своїх знань.
Однак, є й інша проблемна сторона –це фінансове питання. Наприклад, якщо в минулому році середня заробітна плата науковця, який знає іноземну мову, працюєна цьому сучасному обладнанні, складала 6400 грн, і це у столиці, в Києві, то ми розуміємо наскільки важко утримати співробітників. Держава не дає ані копійки на розхідний матеріал, ми заробляємо кошти, де тільки можна, щоб використовувати ці фінансові ресурси на проведення досліджень. На жаль, держава не фінансує навіть в повному обсязі заробітну плату, не виділяються необхідні кошти, так звані надбавки,за вчене звання, науковий ступінь. Ми тримаємось на патріотизмі, але я не знаю, наскільки довго це ще буде продовжуватися. Ми сподіваємося на зміни в Україні. Якщо зміни не відбудуться, то неминучий виїзд кваліфікованих спеціалістів за кордон. Якщо зміни не відбудуться, то вони з легкістю можуть знайти собі гідну роботу за кордоном», – розказав директор Інституту ветеринарної медицини Національної академії наук України.

Та попри труднощі заклад є відомим та шанованим за кордоном, що підтверджує співпраця із західними партнерами.

«Найбільш тісна співпраця у нас була зі Сполученими Штатами Америки. І саме вони допомогли нам побудувати лабораторію, і потім щетри роки американці допомагали підтримувати цю лабораторію. Останні роки ми самі утримуємо цю лабораторію. При Інституті ветеринарної медицини функціонує та підтримується унікальний Банк штамів мікроорганізмів для потреб ветеринарної медицини. Кабінетом міністрів України Банк штамів віднесено до наукових об’єктів, які становлять Національне надбання. Але ми самі заробляємо кошти для того, щоб їх утримувати. Проте у нас була і співпраця з країнами Європи. Там є певна пересторога щодо України через неконтрольований епізоотичний стан. Ми бачимо, як їдуть наші заробітчани туди із продуктами харчування. Європа просто нас боїться, тому що у нас така ситуація. Європейці з нами співпрацюють, щоб мати хоча б якусь об’єктивну інформацію про те, що відбувається в Україні. Також ми співпрацюємо з Польщею, Німеччиною,країнами Балтії, а французи проходили підвищення кваліфікації на базі нашого Інституту», – додав Сергій Ничик.

Та попри це український аграрний сектор досі не може подолати проблему інфекційних хвороб сільськогосподарських тварин. І ситуація наразі, за словами директора, є непрогнозованою та неконтрольованою, а також несе ризики для населення.

«Африканська чума свиней – це захворювання, яке викликає загибель свиней. Вакцини та засобів лікування немає. Це захворювання завдає країні колосальні економічні збитки. В Україні ми маємо цю проблему уже 7 років. В минулому році відбулося розповсюдження цього захворювання країнами Європи. До цього така проблема була у Прибалтиці, Польщі, декілька випадків було у Чехії та Румунії. Проблематичною була ситуація була на пострадянському просторі: і Росії, Білорусі, Молдові, Грузії. Проте, в тих країнах ситуацію взяли під контроль і захворювання ліквідували. Але в Україні ситуація непрогнозована і неконтрольована. Для профілактики цього захворювання не існує вакцини, хочає певні розробки науковців у Німеччині та Іспанії, вже ось-ось повинні розробити вакцину для профілактики цього захворювання. Але тут є аспект, чи будуть країни застосовувати вакцину. Це питання відносно того, чи буде після застосування вакцини країна вважатися благополучною. Інші країни вирішили цю проблему завдяки жорсткому дотриманню вимог, які прописані у євродирективах. Ми надсилали у різні державні відомства купу листів, готували інструкції, пропонували, що треба робити. На жаль, ніхто не реагує на ці речі. Із цим захворюванням боротися можна, контролювати і ліквідувати його також можна, якщо чітко проводиться заходи, які прописані в нормативних інструктивних матеріалах.
Щодо випадків захворювання на так звані свинячий чи пташиний грип, основна проблема у тому, що це грип, і це вірус. На початку 2000-х років виявили цю проблему, котра полягала у тому, що збудник пасажувався на популяції свиней. Проте, у певний момент було зафіксовано, що штами вірусу свинячого грипу призвели до нової хвороби, яка призводить до захворювання людей. Тоді почали ідентифікувати, що вірус H1N1 можливо викликає захворювання у людей, що і було діагностовано. Перебіг захворювання, яке викликано певним збудником, принципово не відрізняється. Заходи профілактики такі ж як і грипу, яким хворіє людина. Клініка та симптоми такі ж. Проте, проблема у тому, що хвороба може протікати з ускладненнями. В таких випадках часто розвивається пневмонія. Профілактика цього захворювання така ж як і звичайного грипу. Є комплексна вакцинація. Якщо у людини нормальний імунобіологічний статус і вона вчасно профілактується, тобто дотримується санітарногігієнічних норм, вакцинується, то загрози не буде», – підвів підсумки директор Інституту ветеринарної медицини Сергій Ничик.

Наостанок він зауважив, що Інститут співпрацює з ветеринарними науково-дослідними установами, та вищими навчальними закладами, надає можливість стажування науково-педагогічним працівникам з використанням сучасного обладнання, проведення лабораторних та наукових досліджень, а також підготовки майбутніх наукових, науково-педагогічних кадрів та фахівців ветеринарної медицини, підвищення кваліфікації лікарів державних лабораторій ветеринарної медицини України в галузі ветеринарної вірусології та бактеріології.
Більше детально про усе це, а також відеоверсію інтерв’ю дивіться на сайті «Журналіста».