Упродовж останнього пленарного тижня у жовтні депутати насичено попрацювали та прийняли низку законопроектів у різних сферах життєдіяльності. Експерти юридичної фірми «Горецький і партнери», а також доктор філософії у сфері права Олег Горецький спеціально для «Журналіста» проаналізували відповідні зміни, нововведення, проекти законів і пояснили, яких змін варто очікувати.
У першому читанні прийняли відповідні нормативно-правові акти, а саме:
Проект № 2063 Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення доступу захисника до особи, яка має право на захист.
Відповідно до Конституції України права і свободи людини, громадянина та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави в усіх сферах життєдіяльності, включаючи сферу кримінального судочинства. Функція захисту є однією з основних кримінально-процесуальних позицій. Неякісна реалізація завдань захисту становить пряму перешкоду встановленню істини, всебічному, повному і об’єктивному розслідуванню кримінального провадження, а також постановленню законного і обґрунтованого рішення.
Внесені зміни надають доступ підозрюваному, обвинуваченому або засудженому до захисника в робочі, вихідні, святкові та неробочі дні. Тому що на практиці є багато ситуацій, які існують ще з радянських часів, коли спілкування підозрюваного, обвинуваченого або засудженого з адвокатом обмежуються у зв’язку з не робочими годинами відповідних підрозділів, внаслідок чого розслідування кримінального провадження призупиняється.
Нормативно-правовий акт передбачає, що особа має право на правову допомогу і конфіденційну консультацію з адвокатом, яка не обмежена за часом і кількістю зустрічей з 07:00 до 20:00 кожного дня. Лише за письмовою згодою захисника та підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого можлива відео-, ауідіо- фіксація та присутність третіх осіб під час їх зустрічей. Також, адвокат повинен бути проінформованим про всі процесуальні дії, пов’язані з його підзахисним.
Проект № 2148 Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України.
Усі пленарні засідання фіксуються відеозйомкою та транслюються засобами масової інформації, громадські об’єднання неодноразово виступали свідками, коли парламентарі здійснювали порушення процедури розгляду та ухвалення нормативно-правових актів. Тому було запропоновано ввести кримінальну відповідальність за порушення процедури голосування народними депутатами, а саме віддання голосу за іншого парламентарія.
«Кнопкодавців» пропонується карати штрафом від трьох до п’яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 51 до 85 тисяч гривень). Закон передбачає, що проведення досудового розслідування даного правопорушення, відповідно до норм КПК, здійснюватиметься Державним Бюро Розслідувань (ДБР).
У другому читанні народні депутати прийняли проект № 1031 Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів. Прийняття даного нормативно-правового акту було потрібне для нашої країні, тому ще це є однією із умов продовження програми співпраці України з МВФ. Закон передбачає повернення до Кримінального кодексу України статті, яка встановлює покарання за незаконне збагачення, у разі, якщо чиновник набув активи, що перевищує його законі доходи більше ніж на 6,5 мільйонів гривень. Таке правопорушення буде каратися позбавленням волі на строк від 5 до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до 3 років.
Також відповідні зміни будуть внесені в ЦПК України: позов про визнання активів незаконними і стягнення в дохід держави будуть пред’являти щодо власності, отриманої протягом останніх чотирьох років до набуття чинності цього закону. У разі якщо різниця між вартістю активів і законними доходами чиновника в 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних громадян. Такі правопорушення буде розглядати Вищий антикорупційний суд (ВАКС), а справи будуть підслідні НАБУ, САП, а також у передбачених закону порядку ДБР та Генеральна Прокуратура.
Відповідні зміни були прийняті і до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення правил перевезення дітей. Тобто законопроект № 1150 передбачає встановлення штрафу за порушення правил перевезення дитини, у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн., а за повторне правопорушення – 50 НМДГ, у сумі 850 грн. Встановлено відповідні критерії щодо віку та росту дитини, а саме: дитину молодше 12 років та нижче ростом ніж 145 см заборонено перевозити в автомобілі без спеціальних засобів безпеки, за допомогою яких дитину можна пристебнути ременями безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу.
Прийняття зазначеного проекту Закону необхідно було у нашій країні, тому що згідно офіційних даних Національної поліції України, щороку на дорогах України гине не менше 3,5 тисяч людей та травмується не менше 35 тисяч, а чималу частку серед них становлять діти. Тому будемо сподіватися, що зміни забезпечать усвідомлення ступеню відповідальності осіб, які перевозять дітей та тим самим підвищить рівень безпеки на дорозі.
Матеріал підготовано юристами юридичної фірми «Горецький і партнери», а також доктором філософії у сфері права Олегом Горецьким спеціально для «Журналіста».
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
