Фото: скріншот із відео
«Журналіст» поспілкувався з начальником Головного територіального управління юстиції у місті Києві Станіславом Куценком. У рамках програми «Спитай мене як», котра має на меті розповісти більше про роботу органів юстиції у місті Києві, гість розповів про те, яким чином держава допомагає простим українцям у наданні правової допомоги, оформленні низки різних документів онлайн та робить життя громадян більш вільним від паперової бюрократії. Крім того, Станіслав Куценко пояснив, як працює проект «Я маю право», створений Міністерством юстиції України, та яким чином він допомагає населенню. До того ж під час інтерв’ю начальник Головного територіального управління юстиції у місті Києві пояснив базові права громадян, зокрема, право на відпустку, за яких умов її можна отримати та що робити у випадку наявності невикористаної відпустки.
– Розкажіть, чому Ви обрали цю професію? Як Ви стали очільником київської юстиції і чому зробили такий професійний вибір?
- Дякую за запитання. Хочу сказати, що для мене завжди в житті було прагнення прийти в органи влади і зробити щось корисне для громадян, для українців, для суспільства загалом. На цій посаді я вже 2,5 роки, але раніше я був у громадському секторі. Я очолював «Українську Студентську Спілку». Це громадська організація, яка переймається захистом прав студентів. Ми боролися за європейську інтеграцію. У 90-му році «Українська Студентська Спілка» і її лідери очолили «Революцію на граніті», голодування на Майдані. Тоді студенти досягли того, щоб був відправлений у відставку уряд, і ця організація певним чином теж привела Україну до незалежності. Тому завжди у нас були люди, які хотіли мати амбітні цілі і їх досягати. За освітою я юрист, закінчив Києво-Могилянську академію і завжди переймався питанням захисту прав громадян. Відповідно, коли у Міністерстві юстиції України був оголошений відкритий конкурс, я вирішив випробували свої сили. Це була досить довга процедура: ми півроку проходили співбесіди, були тести, які перевірялися незалежними аудиторами. Потім була фінальна співбесіда з міністром. Було декілька кандидатів, але, мабуть, я вразив конкурсну комісію якимись своїми ідеями, і мені дали шанс попрацювати. Був довгий випробувальний термін, я його пройшов. Ще тоді я запропонував ідеї, які лягли в основу національних проектів. Наприклад, у мене була амбітна ідея, щоб в Україні запрацювали будинки юстиції, які би могли дати можливість українцям відкрито отримувати послуги у сфері юстиції і не стояти при цьому в чергах, натомість економити час та гроші. Згодом стало зрозуміло, що нема можливості зараз їх побудувати, тому виникла ідея зробити будинки юстиції онлайн. Ми зрозуміли, що деякі послуги можна перенести в онлайн режим і отримувати їх через інтернет портал. Зараз цей проект, який починався з міста Києва, уже є національним і з 2016 року працює за посиланням online.minjust.gov.ua. Тут можна отримати низку послуг, які українці можуть реалізовувати щодня.
А я нагадаю, юстиція супроводжує людину упродовж життя: ми видаємо свідоцтво про народження, наша система відділів державної реєстрації актів цивільного стану реєструє шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, свідоцтво про смерть теж ми видаємо. Тобто з першої до останньої хвилини ми поруч із людиною. Відповідно, можливо не всі про це знають, але юстиція виконує ці важливі функції, і на всіх важливих етапах життя людини ми її супроводжуємо і допомагаємо.
Крім того, у юстиції є державна виконавча служба. Коли людина отримує рішення суду, це ще нічого не значить, його ще треба виконати. У місті Києві працює 10 відділів державної виконавчої служби (це по 1 відділу в кожному районі і центральний відділ). Громадяни туди звертаються, щоб захистити своє право виконання рішення суду. Зараз, у зв’язку з реформою міністерства юстиції, крім державних виконавців є приватні виконавці, їх понад 100 в Україні. Вони теж допомагають виконувати рішення суду. Оскільки в українців було чимало нарікань на те, що рішення судів не виконуються. Таким чином, ми запустили певну конкуренцію. Цим самим ми стимулюємо наших співробітників державної виконавчої служби, щоб вони активніше виконували рішення суду, тому що на п’яти наступають приватні виконавці, які скоро можуть просто забрати їхню роботу. У Міністерстві юстиції України є амбітна ціль: протягом кількох років кількість приватних виконавців зрівняється із кількістю державних виконавців. Це буде такий конкурентний ринок, але досі невідомо, чим це може закінчитися. У деяких країнах державна виконавча служба відходить на задній план і стає просто непомітним сервісом, а активно працюють приватні виконавці, і громадяни користуються саме їхніми послугами. Відповідно, в Україні можуть бути різні варіанти розвитку подій. Робота приватних виконавців показує свою ефективність, вони за декілька місяців роботи стягнули понад півмільярда гривень заборгованості, які державні виконавці не могли стягнути. Тому є стимул для наших співробітників бути більш активними.
Якщо говорити про інші напрямки, то до сфери юстиції належать і державні нотаріальні контори. Їх в м. Києві є 15, вони розташовані у різних куточках столиці. Кияни можуть приходити туди, отримувати послуги нотаріуса за максимально низькими тарифами. Адже державні нотаріальні контори мають менші тарифи за свої послуги, ніж приватні контори. У державних нотаріальних конторах можна отримати спадщину, довіреність. Послугами державних нотаріальних контор переважно користуються люди старшого віку, тому що є максимальне сприяння різним соціальним категоріям населення. Ми їх обслуговуємо максимально швидко і дешево. Передбачена і послуга виїзду на місце, тобто представник державної нотаріальної контори може приїжджати до людини похилого віку і допомагати в оформленні необхідних документів. Таким чином, ми сповідуємо філософію: українці можуть отримати послугу юстиції, не виходячи з дому. Ми або самі до вас приходимо, або через портал «Онлайн будинок юстиції» можна отримати послугу.
Щодо інших послуг, які можна замовити через «Онлайн будинок юстиції», наприклад, повторна видача документів у сфері реєстрації актів цивільного стану. Простими словами: якщо ви загубили свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, якщо вам треба дублікат – просто заходите на портал, робите онлайн заявку на зручний для вас час (це можна зробити буквально на наступний день), ми приймаємо її в розробку. Таким чином, по-перше, людина не стоїть у черзі. По-друге, проект документу уже готовий. По-третє, на місці, показавши паспорт або інший документ, ви отримуєте готовий повторний документ. Це займає 10 хвилин, адже ми уже готові до візиту киян і даємо готовий документ.
Є й інші цікаві послуги. Я, як вихідець із громадського сектору, подумав, що я можу зробити для громадських організацій? Ми зробили, фактично, онлайн реєстрацію громадських формувань. Тобто зараз активісти можуть у сканованому режимі надсилати нам документи через онлайн будинок юстиції, ми їх аналізуємо, і в режимі електронного листування вказуємо, що потрібно змінити. Раніше як це було? Треба було 5-7 разів приходити, вичитувати. Всі казали про те, що наші співробітники придираються. Зараз це все відпрацьовано в електронному режимі. І людині, фактично, треба прийти один раз з готовими документами і отримати витяг з реєстру про те, що організація вже зареєстрована. Цим самим ми знищуємо побутову корупцію. Адже, щоб не ходити до нас, люди шукали інші варіанти, якихось посередників, які швидко реєстрували їм громадські організації. Зараз, завдяки онлайн сервісу, ми перерізали цей канал дрібних хабарів.
«Онлайн будинок юстиції» надає, наприклад, ще і послугу СМС-маяк. Вона полягає у тому, що можна відслідковувати стан вашого майна через СМС. Якщо раптом хтось хоче відібрати частину квартири, можна встановити послугу, коли приходить СМС-повідомлення про те, що у реєстрі хтось здійснює якісь маніпуляції з вашим майном. Сподіваюся, що глядачі з цією ситуацією не стикалися. Проте ті, з ким таке траплялося, знають, наскільки це боляче, коли у тебе є твоє майно, а нечесні реєстратори спільно із замовником перереєстровують за одну ніч майновий комплекс, забирають землю чи квартиру. Коли таке СМС-повідомлення приходить, можна подати термінову заявку, щоб будь-які дії щодо вашого майна були заблоковані, і треба одразу писати заяву до поліції, щоб це зупинити. Таким чином, ми розробили механізм для боротьби з рейдерством. Це дає свої результати. Ми бачимо, що менше киян звертаються із заявами про рейдерське захоплення, тому що ми максимально унеможливлюємо ці процедури. Правоохоронні органи зараз розглядають багато справ про спроби рейдерського захоплення, але ми вчасно їх зупинили. Тож раджу користуватися такою послугою, щоб відслідковувати своє майно.
Є ще послуга, яка називається «Соціальний ліфт». У чому вона полягає? Наприклад, я вважаю, що у моєму житті соціальний ліфт спрацював. Я був у громадському секторі, подався на конкурс до органів влади, переміг і маю можливість зробити щось уже не як громадський діяч, а як представник влади. Цю ж філософію ми пропонуємо для громадян. Суть полягає у тому, що ми у відкритому режимі розміщуємо вакансії, які можна побачити на порталі онлайн будинку юстиції, це стосується не лише міста Києва, а усіх регіонів. Усі охочі беруть участь у конкурсах, перед цим вони надсилають нам свої резюме і фото. Для нас є нормальною ситуація, коли людина без дзвінка, без грошей, без корупції просто потрапляє до нас на роботу і має можливість розвиватися.
У нас працює і внутрішній соціальний ліфт: ми постійно здійснюємо тестування наших співробітників на предмет того, чи хочуть вони працювати на результат, а не просто відсидіти з 9.00 до 18.00. Тих, хто проявляє бажання працювати на результат, ми стараємося підвищувати. Тобто людина, яка потрапила до нас на роботу, не будучи у цій системі, починає з найнижчої ланки, а завдяки своїм знанням і здібностям може з часом отримати керівну посаду. Зараз у нас зарплати, як у бізнес секторі. Крім того, є безкоштовний проїзний, оплачувана відпустка, про яку ми ще поговоримо, та інші пільги, які надаються відповідно законодавства України. Тому запрошую до нас на роботу.
– У вас є масштабний проект «Я маю право». Давайте зупинимося на ньому. Розкажіть про суть проекту та як він працює?
- «Я маю право» – це зараз флагманський проект Міністерства юстиції. Він був започаткований особисто міністром юстиції України Павлом Петренком. Ми відзначаємо уже рік реалізації цього проекту. За цей час у нас є великі результати. Завдяки зусиллям Мін’юсту, цей рік визнано роком реалізації проекту «Я маю право». Спочатку було розпорядження Кабінету Міністрів України, потім був виданий указ Президента України. Зараз усі органи влади мають доручення реалізовувати цей проект, щоб українці знали свої права. Адже велика проблема нашої держави полягає у тому, що громадяни просто не знають своїх прав. Ті, хто громадсько активні, суспільно активні, ще орієнтуються у своїх правах. Кияни, наприклад, ще теж знають свої права. Однак українці, які живуть у сільській місцевості, у невеликих містах, не знають своїх прав. Крім того, місцеві можновладці створили замкнену систему, в яку неможливо потрапити, а звичайна людина розуміє, що цю систему важко подолати. Завдяки такому проекту ми намагаємося пояснити усім українцям, що треба робити для того, щоб захистити себе. Для цього у нас є інформаційні буклети. Наші співробітники їздять у районні центри, в села, селища, роздають їх. У буклетах написано, що треба робити, якщо забирають землю, якщо поліція влаштовує свавілля, якщо місцеві органи влади не дають спокійно жити. Є інформаційні бігборди, сітілайти, запущені інформаційні матеріали на місцевих телеканалах, через які роз’яснюється українцям, що треба робити. Найголовніше, що понад 13 тисяч співробітників юстиції щодня ходять до людей (в лікарні, у школи тощо), роздають інформаційні матеріали і пояснюють, що треба робити. Крім того, варто знати телефон гарячої лінії Міністерства юстиції України, де можна отримати інформацію у будь-який час. Гаряча лінія працює цілодобово. Номер: 0 800 213 103. Я перевіряв, все працює. Тобто можна навіть нікуди не ходити, а дізнатися про свої права, зателефонувавши. Можуть бути різні ситуації. Наприклад, трудовий спір, ви щось не можете вирішити на роботі, чи якась сварка у родині, або майнові спори. Якщо є складна ситуація, наприклад, людину затримують правоохоронні органи, можна подзвонити і попросити, щоб затриманому надали державного адвоката, який безкоштовно допоможе людині у цій ситуації.
– У проекті є відеоролики. Хочеться детальніше зупинитися на них.
- Ці відеоролики, по-перше, розказують, що робити у певних ситуаціях, для того щоб захистити свої права. По-друге, вони загалом розповідають про проект «Я маю право» і про його цілі. Наприклад, нещодавно в рамках проекту «Я маю право» був запущений блок щодо захисту земельних прав. Зараз на порталі «Онлайн будинку юстиції» розміщуються ролики щодо прав на землю окремих категорій українців. Одні ролики стосуються учасників операції Об’єднаних сил (ООС), коли це була антитерористична операція (АТО), які розповідають, що треба робити таким категоріям населення, щоб отримати земельну ділянку. Роз’яснено, куди звертатися, яка форма заяви, яким законодавством регулюється це питання. Отримавши таку інструкцію, людина може зрозуміти як захистити своє право. Ми ці відеоролики плануємо розміщувати у транспорті, показувати у школах, у медичних закладах та інших місцях, де є багато людей, щоб люди могли ознайомитися із такою інформацією. Раджу просто слідкувати за цим.
– Які новітні технології використовують співробітник юстиції у своїй роботі?
- Якщо говорити загалом про юстицію, то вона певним чином перейшла в онлайн. Кілька років тому Міністерство юстиції відкрило доступ до всіх реєстрів. Зараз можна відслідкувати, яке майно кому належить, у кого які є корпоративні права на який бізнес. Зараз представники ЗМІ і звичайні українці користуються цими даними. З часом ми зрозуміли, що все те, що в державі є найбільш новим для громадян, треба запроваджувати у сфері юстиції. Уже в Україні є ID-паспорти, багато хто має такий пластиковий документ. Але є певна проблема: не всі органи влади можуть їх прийняти. В органах юстиції міста Києва ми цю проблему вирішили. Зокрема, зараз у всіх виконавчих службах, у відділах державної реєстрації актів цивільного стану, нотаріальних конторах є зчитувачі ID-карток. Як показує наш досвід, із жовтня 2017 року, коли вони були встановлені у відділах державної реєстрації актів цивільного стану, з-поміж понад 126 тисяч громадян, які скористалися послугами відділу, 30% були з ID-картками. Крім того, у відділах державної реєстрації актів цивільного стану ми встановили платіжні термінали. Раніше людина приходила, їй давали квитанції – це була одна черга. Потім ще одна черга у банку, щоб все сплатити. А третя черга уже до нас з квитанціями, щоб отримати послугу. Ми це спростили, платіжний термінал є в кожному відділі державної реєстрації актів цивільного стану, все робиться на місці. Скоро у нас буде нова послуга. У пологових будинках видають свідоцтво про народження дитини. Ми допомагаємо громадянам його швидко отримувати. Наші співробітники будуть приходити у пологовий будинок із планшетами і допомагати прямо на місці заповнити заявку, щоб кияни ще швидше отримували послуги, які є у сфері юстиції. Ми хочемо довести цей процес надання послуг до автоматизму.
Раніше оформлення документів, наприклад, після народження дитини, займало кілька місяців. Це і отримання свідоцтва про народження, довідки про місце реєстрації дитини, оформлення документів для отримання допомоги у зв’язку з народженням дитини. Я батько двох дітей, сам це проходив, це займало 2-3 місяці. Зараз ми зробили все таким чином, що протягом 3 днів, поки матір перебуває у пологовому будинку, можна там же отримати свідоцтво про народження, довідку про місце реєстрації дитини, якщо батьки заздалегідь подбають і є електронний цифровий підпис, то з пологового будинку можна вийти з банківською карткою, на якій будуть лежати перші 10 тис. грн, які має отримати мати у зв’язку з народженням дитини.
– Чи є зворотній зв’язок від суспільства? Чи готові люди перелаштуватися на те, що тепер вони користуються новітніми технологіями, щоб отримати документи?
- Цифри говорять самі за себе. Свідоцтво про народження у пологовому будинку з часу реалізації проекту отримали понад 200 тисяч пар. Статистика говорить про те, що зараз це кожна четверта родина. Ця статистика наближається до цифри – кожна третя. З часом громадяни просто звикають до цих речей. Наш спеціаліст на місці, у пологовому будинку приймає заявку, і наступного дня вам свідоцтво приносять. Якщо заздалегідь про це подумати, то можна усі послуги отримати у комплексі. У мами є 9 місяців на те, щоб підготуватися, треба просто оформити усі необхідні для цього речі.
У нас же є ще один проект «Шлюб за добу». Ним скористалися уже понад 30 тисяч пар. Проект набирає обертів. Раніше, щоб зареєструвати шлюб, люди приносили підроблені документи про вагітність. Це був цілий тіньовий ринок, коли за 150-300 грн можна було купити таку довідку. Потім приходили до нас і просили, щоб ми швидко зареєстрували шлюб. Зараз хребет цієї корупційної схеми зламаний. Ми усі довідки перевіряємо, є перелік медичних закладів, звідки ми їх приймаємо, раніше можна було отримати таку довідку з будь-якого медзакладу, зараз це обмежено. По-друге, якщо люди хочуть швидко оформити шлюб, ми радимо звертатися до акредитованих організацій, щоб можна було швидко все зробити. Фідбек (відгуки – ред.) від громадян позитивний.
– Є ще один цікавий проект: онлайн ресурс вивчення англійської мови. Як він з’явився? Яке він має відношення до юстиції?
- Це починалося у 2015 році. Ситуація полягала у тому, що співробітники зверталися до мене з проханням направити на курси вивчення англійської мови. Я тоді вів комунікацію з Міністерством юстиції, завдяки підтримці фондів можна було відправити 3-5 людей на навчання англійської мови. Там були обмеження, мало ресурсу і так далі. Я зрозумів, що всіх не навчиш, і ми вирішили на перших 50 наших співробітниках розробити нову процедуру – вивчення англійської мови онлайн. Цей проект став дуже успішним, він починався з органів влади, а зараз розрісся до того, що уже є приблизно 2,5 мільйона заявників, які хочуть вивчати англійську мову. Понад 250 тисяч осіб зареєстровані і вивчають її. Найголовніше, що ми розширили можливості, зараз кожен українець може зареєструватися і почати вивчати англійську мову онлайн безкоштовно на порталі lingvo.ua. Просто зайдіть, подайте заявку, там треба лише електронну адресу, – ми дамо пароль. Це безкоштовно. Хочу анонсувати, що уже є можливість вивчати німецьку, ми плануємо запустити таке навчання для інших мов Європейського Союзу. Крім того, буде навчання з учителем. Онлайн – це добре, але коли нема контролю і можливості спілкування, то це створює певні складнощі. Тому зараз є проект «Київ заговорить англійською», можна подати заявку, щоб потрапити на навчання у групу із викладачем. Зараз цим проектом навіть зацікавилися уряди Грузії, Азербайджану та інших країн, у них з англійською мовою схожа проблема (до 10% їхніх громадян володіють англійською мовою, водночас показник знань англійської у громадян ЄС приблизно 50%). Ми з Вами вже рік в Асоціації з ЄС, а приїжджаючи за кордон, не можемо кілька слів зв’язати. Ми даємо інструменти, щоб українці були більше спроможними в комунікації зі своїми колегами з інших країн.
– У продовження захисту прав, хочеться поговорити про відпустку. Як людина може захистити своє право на відпустку, якщо, наприклад, у неї з цього приводу спір із роботодавцем?
- Українцям треба знати базове законодавство. Є закон про відпустку і Кодекс законів про працю. Зокрема, він визначає, що людина має право відпустки на 24 календарні дні, таку відпустку можна отримати після 6 місяців безперервної роботи, можна отримати відпустку і частинами, при цьому найменша частина має бути 14 календарних днів. Якщо починаються певні суперечки з роботодавцем з цього приводу, то у вас має бути під рукою Кодекс законів про працю і закон про відпустку. Треба не лінуватися, почитати. Тому що, якщо громадянин у відпустці, роботодавець має право відкликати особу із відпустки, але на це має бути ваша згода. Є певні категорії професій, де треба терміново повернутися на роботу, наприклад, для ліквідації стихійного лиха або з інших причин. Якщо є небезпечні умови праці, то надається додаткова відпустка. Її строк не може бути більшим 59 днів, але якщо це небезпечні умови праці, то надається відпустка 69 днів. Крім того, окремі категорії населення мають право на певні специфічні умови щодо відпустки. Наприклад, відпустки у зв’язку з вагітністю. Роботодавець не може відмовити у тому, щоб за декілька місяців до пологів жінка пішла у відпустку. Законом встановлений строк 3 роки декретної відпустки. Вона може бути коротшою, але за згодою матері, або якщо батько піде у таку декретну відпустку, зараз це можливо. Зараз моніторинг з боку держави став більш жорстким. Іде контроль за тим, щоб людину приймали на роботу з обмеженими можливостями, людей, які мають складні життєві ситуації. Іде контроль і щодо дотримання режиму відпусток.
Я прошу українців, щоб вони вивчали свої права. Міністерство юстиції допоможе у цьому. Сайт проекту «Я маю право» pravo.minjust.gov.ua. Там є в електронному вигляді буклети, які ми роздруковуємо. Можна скачати і вивчати. Головне, витратити трохи свого часу, щоб дізнатися, як захистити свої права. Тоді нами не будуть просто так нехтувати, коли ми хочемо захистити свої права.
– Якщо людина протягом кількох років не використовувала право на відпустку і звільняється з роботи, який механізм дій у таких ситуаціях?
- Кожен день відпустки виражається у певній сумі коштів, яку людина отримує або не отримує. Якщо є невикористана відпустка, то у будь-який момент людина може попросити грошову компенсацію. Це стосується і звільнення, людина має право на компенсацію невикористаної відпустки. Роботодавець не має права відмовити працівнику в одержанні компенсації за невикористану відпустку. Тому за кожен день відповідно до коефіцієнту, який встановлюється роботодавцем, людина має право на компенсацію своєї відпустки. Має бути 14 днів безперервної календарної відпустки. У разі, якщо людина працює в органах влади, вона має право оформити заявку на допомогу по оздоровленню і для вирішення соціально-побутових питань. Ця допомога вираховується в середньомісячній зарплаті, її можна отримати. Я раджу пам’ятати про це, тому що інколи недобросовісний роботодавець може приховувати цю інформацію.
Я хочу ще раз нагадати, якщо виникає якась ситуація, є телефон гарячої лінії міністерства: 0 800 213 103. Ним можна скористатися, і ми дамо підтримку щодо будь-якого питання.
Відеоверсію інтерв’ю з начальником Головного територіального управління юстиції у місті Києві Станіславом Куценком дивіться на сайті «Журналіста».
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
