В інформаційній агенції «Журналіст» відбувся круглий стіл, присвячений темі реформи децентралізації та місцевих виборів.
Обговорити це питання та усі складнощі, що виникають напередодні чергових місцевих виборів до студії «Журналіста» прийшли перший вiцепрезидент ВГО «Клуб мерiв», спiвголова партії «Наш край» Олександр Мазурчак, голова «ФУНДАЦІЇ «ПРАВО І СПРАВЕДЛИВІСТЬ», державний радник юстиції 3 класу Сергій Горбатюк, директор Центру розвитку суспільства Ігор Харченко.
Як зауважив під час круглого столу Олександр Мазурчак, 19 грудня Верховна Рада ухвалила Виборчий кодекс у цілому з урахуванням пропозицій президента Володимира Зеленського, які передбачають «відкриті» регіональні списки кандидатів у народні депутати від партій. 27 грудня президент Володимир Зеленський підписав Виборчий кодекс, прийнятий з урахуванням пропозицій глави держави.
– Оскільки в Україні нове виборче законодавство, з якими змінами будуть відбуватися цьогорічні місцеві вибори (25 жовтня 2020 року)?
– Закон про вибори, безперечно, був потрібен. Виборчий кодекс був прийнятий, але до нього ще було внесено низку суттєвих змін. Однією із таких ключових суттєвих змін, на мій погляд, було, так би мовити, пониження партизації. У попередньому тексті Виборчого кодексу було сказано, що партії висувають своїх кандидатів лише у містах, де кількість виборців вище 90 тис. (таких міст було 32 в Україні), сьогодні ж партії висувають своїх кандидатів у містах, де кількість виборців вище 10 тис. Понад 300 міст потрапили у цей перелік. На мій погляд, це більше, ніж було необхідно. Відповідно сьогодні навіть у маленькому містечку кандидат не може висуватися сам, а тільки від партії. У селах і селищах з населенням до 90 тис. залишилася мажоритарна система. Крім того, зменшено рівень застави, що, в принципі, є правильним, але все одно вона є.
Далі формування територіальних виборчих комісій здійснюється ЦВК, аж до міст і районів. Посилена можливість відкликання депутатів партією, ця система стала спрощеною, але, на жаль, не настільки, щоб відкликання депутатів могло відбуватися не лише партією, але і людьми. Міські голови можуть балотуватися шляхом самовисування. Крім того, якщо місто має понад 75 тис. виборців, то вони мають право балотуватися ще й депутатом у свою раду. Якщо місто має менше 75 тис. виборців, то міські голови можуть балотуватися в обласну чи іншу раду. Взагалі кандидати мають право балотуватися у дві ради, але тільки від однієї партії або шляхом самовисування (якщо це сільська чи селищна рада). На цих виборах не передбачається виборів старост, що є важливим для невеликих ОТГ. Тепер старост будуть призначати. Райони сьогодні є укрупненими, на рівні районів залишилися і адміністрація і районна рада, а повноважень, на жаль, у них сьогодні немає. Збережено 5 % бар’єр проходження партії за списком. Це ускладнює проходження молодих чи невеликих партій. Крім того, в списку партії є можливість пересування депутата на вищий щабель. Так звана 25-відсоткова квота. Якщо людина голосує за партію, а в бюлетені буде 5-6 депутатів, і за 5-го чи 6-го проголосує 25%, то такий депутат стане першим у списку переліку конкретного округу. Можу сказати, що, виходячи зі сказаного, дуже складним буде бюлетень.
Водночас голова «ФУНДАЦІЇ «ПРАВО І СПРАВЕДЛИВІСТЬ», державний радник юстиції 3 класу Сергій Горбатюк зауважив, що напередодні проведення чергових виборів до органів місцевого самоврядування є чимало складнощів.
– Як змінився виборчий бюлетень та як це може вплинути на виборця, а також на перебіг самого виборчого процесу?
– Цей Виборчий кодекс є і великим, і місцями не завжди зрозумілий з першого погляду. Виборчий кодекс прийнятий в грудні місяці, а суттєві зміни до нього внесені за 100 днів до виборів, то тут є складнощі не лише виборчим комісіям, але і самим громадянам розібратися в усіх тонкощах. Якщо ми говоримо про бюлетень, то, дійсно, з урахуванням введення системи відкритих списків і пропорційної системи, тобто маємо голосування за партії з відкритими списками, то у бюлетені спочатку іде перелік партій, біля яких ставиться позначка, далі іде перелік депутатів з номерами, а поруч є квадрат, куди треба внести номер депутата, якому виборець надає перевагу. Цікаво буде подивитися на остаточний варіант цього бюлетеню. Особливо, якщо буде заявлена велика кількість партій, то він може сягнути і більше метра. Тому у виборців можуть виникнути складнощі під час голосування.
На сьогоднішній день, з урахуванням того, що ці зміни були прийняті пізно, не ведеться достатньо роз’яснювальної роботи з боку держави. Одночасно із цими змінами були внесені додаткові статті щодо адміністративних правопорушень, а також до Кримінального кодексу. До Кодексу про адміністративні правопорушення введено статтю про знищення, пошкодження виборчого бюлетеню самим виборцем щодо свого бюлетеню, а якщо вчиняються такі дії щодо бюлетеню іншої людини – це уже кримінальна відповідальність. Чому важливо це розуміти? Тому що законодавець не дав визначення що таке «пошкодження». І, якщо людина помилиться, і поставить позначку стосовно партії, а щодо кандидата, наприклад, з іншої партії, то у такому разу бюлетень буде недійсним. В Кодексі не написано, чи є це адміністративним правопорушенням. Тому треба бути уважним під час заповнення бюлетеню, хоча це і складно.
Що корисного було прийнято? На мій погляд, це зміни до Кримінального кодексу, що стосуються кримінальної відповідальності для членів виборчих комісій. Наприклад, на попередніх виборах ми спостерігали, коли члени виборчої комісії приховували печатку, не з’являлися на голосування. Тепер щодо таких дій членів виборчих комісій є кримінальна відповідальність, якщо це не дає можливість встановити результатів виборів.
На жаль, у нас чимало представників партій намагаються у певний спосіб впливати на результати виборів. З метою запобігання цьому мають діяти належним чином органи поліції (вони мають належним чином складати адмінпротоколи, якщо є правопорушення), і органи прокуратури, які здійснюють нагляд за поліцією.
Як зауважив директор Центру розвитку суспільства Ігор Харченко, у суспільстві були очікування, що зміни у виборчому законодавстві стануть поштовхом до оновлення політичної еліти, проте про це наразі не йдеться.
– Чи є зрозумілим нове виборче законодавство людям, громаді?
– До цього закону були великі очікування, що він дасть певний крок вперед щодо розвитку виборчого процесу. Були очікування щодо того, що це обумовить оновлення політичної еліти. Мали проявити себе активісти, котрі прагнуть не лише захищати інтереси певних суспільних груп, але і розвивати громаду. І зміни у виборчому законодавстві мали створити таку можливість. Була необхідність спрощення виборчих процедур, розширення можливостей для волевиявлення громадян, а також реалізації своїх громадянських прав обирати та бути обраними. Зрештою те, що ми маємо сьогодні? Як на мене, наразі відбулося зменшення можливостей щодо реалізації громадянських прав обирати та бути обраними. Це стосується і тієї ж застави. ЇЇ розмір хоча і зменшено, але це доволі серйозна сума, якщо є намір балотуватися, наприклад, на рівні великих міст. Наступне, це обмеження права на самовисування на рівні малих територіальних громад. Високий бар’єр для входу нових партій. Крім того, контроль за ТВК сьогодні монополізований парламентськими партіями і групами. Нові політичні сили майже позбавлені можливості захистити свої інтереси через своїх представників у ТВК. Тут з’являється певна нерівність. Також я вважаю, що державне фінансування партій – це шкідлива річ, бо за рахунок цього фінансування створюються переваги для парламентських партій. Тут швидше йдеться про створення партійних проектів, а не системні партії, які мають розгалужену мережу, і таким чином можуть впливати на суспільство. Ці партійні проекти мають переваги перед тими новими політичними силами, які сьогодні формуються в Україні. І наразі нерівні агітаційні можливості: доступ до ЗМІ, бігбордів тощо. У нас багато можливостей, щоб купувати лояльність різними способами (кошти, пільги, можливості). Це загроза для демократичного процесу під час важливих виборів до органів місцевого самоврядування з огляду на важливість адміністративно-територіальної реформи.
– Підсумовуючи, скажіть, будь ласка, що має змінитися в державі, щоб закони почали ефективно працювати, захищаючи громадян?
– У мене є два побажання, – сказав Олександр Мазурчак. – Перше адресоване владі: не зупиняти процес реформи децентралізації, довести її до кінця, бо це одна із ключових реформ. Ми підписали Європейську хартію про місцеве самоврядування, і ми повинні її виконувати. Немає жодної країни у світі, яка мала б сильну економіку і слабке місцеве самоврядування. Наступне побажання до громадян: під час цих виборів ми повинні розуміти, що на рівень місцевих рад повинні обиратися люди, спираючись не на їхню партійну приналежність, а дивлячись, що ця людина зробила. Ми сьогодні маємо у владі низький рівень професіоналізму. Треба надати перевагу людям, які спроможні ефективно управляти громадами, містами, селищами. Це повинні бути професіонали, господарники, які уже показали ефективність в управлінні.
– Вибори – це можливість кожного українця впливати на владу і змінювати її, – підкреслив Сергій Горбатюк. – Тому до цього треба поставитися відповідально, адже наступні 5 років нам з цією владою жити. Загалом, щоб в країні були зміни, має бути система стримувань і противаг, де важливу роль відіграють правоохоронні органи і судова система. В останій, на жаль, попри запевнення про успішність реформи, на сьогоднішній день змін не відбувається. Якщо б правоохоронні органи і судова система діяли відповідно до законодавства, в першу чергу, відповідно до ст. 3 Конституції України, на захист життя, здоров’я та недоторканості громадян, тоді захист прав людини в Україні був би на високому рівні. Зміна цих органів можлива, коли до влади приходять люди, які хочуть по-справжньому захищати громадян і їхні права.
– З огляду на те, що згідно з Конституцією Україна – це республіка, то хотілось би, щоб України стала як республіка спільною справою усіх її громадян. Для цього кожен громадянин повинен зрозуміти, що він сьогодні має таку можливість, щоб вплинути на майбутнє своєї країни, – побажав на завершення спілкування Ігор Харченко.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
