Цього тижня в Національній філармонії України звучатимуть джаз і класика, а також – джазові імпровізації на класичні теми. Але почнеться тиждень із вишуканого концерту старовинної музики.
«На перетині світів: чембало, скрипка, тафельклавір»
23 грудня у Національній філармонії України відбудеться вишуканий концерт «На перетині світів: чембало, скрипка, тафельклавір», де звучатиме музика Німеччини й Австрії XVII-XVIII століть. А саме твори класиків Йоганна Себастьяна Баха, його сина – Карла Філіпа Емануеля, Дітріха Букстегуде та Вольфганга Амадея Моцарта представлять піаністка і клавесиністка Наталія Сікорська та скрипаль Ілля Король.
Сьогодні складно собі уявити, але музика XVII-XVIII століть звучала зовсім по-іншому, ніж її звикла чути/слухати сучасна людина. Зокрема, важливим був простір, у якому відбувалися концерти. Це мав бути камерний зал із гарною акустикою. А ще – інструменти. Французькі клавесини, спінети, клавікорди, англійські вірджінели, італійські чембало… й молоточкові клавіри – таким «арсеналом» користувались меломани тих століть.
Цікаво, що тоді клавесин у салоні сприймався як досить гучний інструмент. Гайдн і Моцарт грали вже на інструментах, механіка яких дозволяла відтворювати максимально ніжний та тихий звук. Цього вечора барокова скрипка, копія старовинного чембало й автентичний тафельклавір 1812 року дозволять відтворити атмосферність минулих століть.
Зокрема, особливою є історія тафельклавіру (від нім. «тафель» – стіл, тобто буквально – столовий клавір). Йому – понад 200 років. Він був створений мануфактурою «Andrew Rochead and son» в Единбурзі, належав Серу Джону Гамільтону, але недовго. Господар помер і подальша доля інструменту на даний момент невідома. Мабуть, понад 100 років він «мовчав», а нещодавно Наталія Сікорська знайшла його в Лондоні та реставрувала. І саме на сцені філармонії він дебютуватиме після довгої концертної «павзи».
«Джазова розмова на класичні теми»
Ще Стравінський одним із перших намагався поєднати у власній творчості джаз і класику, ці два, на перший погляд, непоєднувані пласти. Особливої популярності наприкінці минулого століття набули різноманітні ф’южн-проєкти, де джаз поєднувався не лише із класикою, але й із поп-музикою, фолком, електронікою тощо. Отже, джаз – універсальна інтонаційна практика, однаково можлива як в «чистому» вигляді, так і у формі музичних коктейлів.
Програма концерту 27 грудня в Національній філармонії України вибудувана в демократичному форматі джазових імпровізацій на класичні теми. Музика австрійського романтика Франца Шуберта прозвучить в джазових обробках таких яскравих музикантів, як В’ячеслав Новиков (фортепіано) і Максим Гладецький (контрабас).
В’ячеслав Новиков в 70-і – 80-і роки мав репутацію одного із найкращих київських піаністів. Як і всі прогресивні митці того часу, він критикував радянську владу і вважав себе «внутрішнім емігрантом». Зрештою, наприкінці 80-х з’явилася можливість емігрувати і музикант покинув Україну, осівши в Фінляндії, де живе й веде успішну концертну діяльність до сьогоднішнього дня. Новиков однаково добре грає джаз, класику і сучасну академічну музику.
У ролі партнера по ансамблю виступить контрабасист Максим Гладецький, уродженець Вінниці, один із організаторів вінницького джазового фестивалю. 1993 року закінчив джазовий факультет Кишинівської консерваторії. Вже під час навчання грав у бенді Сергія Проскуріна, пізніше – учасник легендарної групи Юрія Шепети.
«Джазова розмова на класичні теми» буде однаково цікавою поціновувачам і джазу, і класики.
«Прощальна» симфонія
29 грудня традиційний передноворічний концерт із «Прощальною» симфонією Йозефа Гайдна дасть Київський камерний оркестр. За диригентським пультом – Наталія Пономарчук. Утім, концерт незвичайний, а із родзинкою. Цього разу діалог із Гайдном буде вести його старший сучасник Георг Фрідріх Гендель.
Цікаво, що в 1815 році було засновано хор і камерний оркестр із назвою «Товариство Генделя й Гайдна», які популяризували музику саме цих композиторів в Америці. Тоді музика Генделя була вже класикою, а Гайдна – новітньою.
Австрієць Гайдн – молодший сучасник німця Генделя, який останні роки жив у Великій Британії й був придворним композитором. «Музика на воді» створена Генделем для короля Георга й виконувалася під час річкової прогулянки монарха чи на свята. Це – три оркестрові сюїти, які звучали на пленері. Мабуть, цю ідею у 20-ті роки ХХ століття підхопив й угорець Бела Барток, який створив фортепіанну сюїту під назвою «На вільному просторі». Дві сюїти із «Музики на воді» прозвучать цього разу.
Завершить концерт знаменита симфонія №45 Йозефа Гайдна, більше відома під назвою «Прощальна». У фіналі музиканти запалюють свічки, прикріплені на їхніх пюпітрах, після чого один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Симфонію дограють лише два скрипалі, які після завершення музики йдуть слідом за іншими. Виконання цієї симфонії стане своєрідним символом прощання із роком, що минає.
Адже, 2019 рік – це рік і Генделя, і Гайдна теж. Минає 260 років, як Георг Фрідріх Гендель помер у Лондоні, та 210 років, як відійшов у вічність Йозеф Гайдн в австрійському Гумпендорфі у віці 75 років… Подаруйте собі вечір магії живої музики в Національній філармонії України. Знайдіть музичну імпрезу на власний смак – http://philarmonia.com.ua/afisha/kontserty-kolonnogo-zalu/
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
