У Національній філармонії України (НФУ) представлять музику Франца Шуберта, Антоніна Дворжака, Роберта Шумана, Габрієля Форе та Моріса Равеля. А також представлять програму «Я можу світу розказати». Про це «Журналісту» повідомили в пресцентрі НФУ.
16 лютого Київський камерний оркестр під орудою головної диригентки Наталії Пономарчук представить музику ХІХ століття, а саме – твори Франца Шуберта та Антоніна Дворжака. Так, «Серенада для струнних» останнього завершить цей камерний вечір.
Сучасник Чайковського, чеський композитор-класик, альтист і диригент Антонін Дворжак створив власну «Серенаду» у травні 1875-го, празька прем’єра якої відбулася у грудні 1876-го. Ці роки насичені першими творчими перемогами та щасливими роками в особистому житті Дворжака. Так, він нещодавно одружився на Анні Чермаковій, а завдяки композитору Йоганнесу Брамсу та критику Едуарду Гансліку отримав австрійську стипендію, що дозволила Дворжаку зосередитись на творчості та стажуватися у Відні. Романтична схвильованість відчувається і в музиці «Серенади», де, зокрема, друга частина – вальс. Цікаво, що через кілька років вальс стане теж другою частиною знаної «Серенади» Петра Чайковського.
Квитки: https://bit.ly/3so0Mtd
Квитки доступу до онлайн трансляції: https://bit.ly/3toNDQV
17 лютого Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України під орудою Назара Якобенчука представить музику ХІХ та ХХ століть, а саме – твори Роберта Шумана, Габрієля Форе та Моріса Равеля.
Віолончеліст Сергій Вакуленко, який цього разу виконає соло у супроводі оркестру, так сказав про один із найвідоміших творів ХІХ століття – Віолончельний концерт Роберта Шумана: «яскравий концерт-поема, або точніше – концерт-монолог, є розповіддю про глибокі почуття Шумана до дружини Клари. І саме в партії віолончелі соло, на мою думку, розкриваються важливі образи та смисли».
Своєрідним обрамлення у програмі вечора стануть твори учня Форе, Моріса Равеля. Відомо, що оркестрові шедеври Равеля від початку «народжувалися» як твори для фортепіано. Так було й із «Паваною пам’яті померлої інфанти», що принесла славу молодому композитору. Зокрема, особливо ефектно всі колористичні нюанси передаються саме в авторській оркестровій транскрипції сюїти «Могила Куперена», в якій Равель винахідливо відтворив не лише стиль «короля клавесина», а й особливості французької музики XVIII століття. Квитки: http://bit.ly/35AFOgX
18 лютого Київський симфонічний оркестр і хор (художня керівниця і головна диригентка – Вікторія Кончаковська) представить програму із назвою «Я можу світу розказати».
Звісно, унікальність цієї події – в її програмі. Так, традиційні спіричуели звучатимуть в обробках сучасних композиторів, зокрема, Мозеса Хогана, Марка Гейса, Роберта Шоу та інших. Завершиться вечір у стилі блюз – «Месою» Вілла Тодда.
Британського композитора та піаніста Вілла Тодда знають, зокрема, за оперою «Почорніла людина» та інструментальними концертами. Його музика отримала визнання критиків та публіки у Великобританії, Європі та США. А ще, наприклад, він співпрацював із BBC Singers, The Sixteen, оркестром Halle та Королівським оперним театром.
«Mass in Blue» створено 2003-го. Прем’єрне виконання відбулося із соло співачки Бетані Геллідей, його дружини, у супроводі оркестру «Blue Planet Orchestra» та Гартфордширського хору під керівництвом диригента Девіда Темпла. Цього разу твір звучатиме у виконанні Київського симфонічного оркестру і хору під орудою його художньої керівниці та головної диригентки Вікторії Кончаковської. Квитки: https://bit.ly/3icDMJ0
19 лютого академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України під орудою головного диригента Миколи Дядюри представить музику ХІХ-ХХ століть, а саме – твори Франца Шуберта, Фелікса Мендельсона-Бартольді та Франсіса Пуленка. Зокрема, звучатиме Концерт для клавесина з оркестром Франсіса Пуленка, де сольну партію виконає Наталія Сікорська.
1928-го Пуленк створив цей Концерт на замовлення польської виконавиці Ванди Ландовської та для її, спеціально для неї виготовленого, клавесина. Наталія Сікорська зазначає: «Сам Пуленк вважав, що у роки написання цього концерту він почав власний період “великого стилю”. Дійсно, концерт має неокласичні риси, але тут музична мова Пуленка – абсолютно сучасна, форма твору – своєрідна, оркестровка – пишна та колоритна. На мою думку, композитор веде діалог із минулим через музичні алюзії. Зокрема, у вступі можна почути натяк на останню “Лондонську” симфонію Гайдна, у фіналі – заключні алегро італійських сонат чи французьких сюїт та дотепну квазіцитату із “Жарту” Баха, а в одній із тем другої частини – мелодію старовинної французької різдвяної пісні…
1948-го, під час гастролей у Сполучених Штатах Америки, Пуленк виконав саме цей твір, щоправда, на фортепіано. Є запис. Його виступ відбувся 14 листопада у залі нью-йоркської філармонії, оркестром тоді керував Дімітрі Мітропулос. Спираючись на цю авторську версію, із захватом готуюсь виконати сольну партію в Концерті. Адже, твір Пуленка – особливий випадок, коли сучасний підхід до клавесина, дозволяє розкрити всі можливості інструменту. До речі, гратиму максимально наближено до початкового варіанту твору, який додає смислу присутності соліста».
Квитки: http://bit.ly/2LQm3L1
Квитки доступу до онлайн трансляції: https://bit.ly/3joBIOv
20 лютого у Національній філармонії України, за участю Ніни Матвієнко, Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Л. М. Ревуцького (головний диригент – Володимир Курач, диригент – Артур Смірнов) представить музично-літературний проєкт із назвою «Народжена вільною» (автор і режисер-постановник – Олександр Круковський), присвячений пам’яті Небесної Сотні. Квитки тут: http://bit.ly/3nFd90q
21 лютого разом зі струнним квартетом «Каприс-Класік» виступить органіст Дмитро Морозов. Цього разу музиканти представлять проєкт «Гармонія Всесвіту». Звучатиме музика від епохи бароко до романтизму, зокрема, твори Георга Фрідріха Генделя, Вольфганга Амадея Моцарта та Ріхарда Вагнера.
Нагадаємо, що 1994-го Леоніла Круглікова створила струнний квартет «Капріс-плюс», який згодом перейменовано в «Каприс-Класік». За майже 30 років творчої діяльності квартет зайняв чільне місце серед мистецьких колективів України. Також квартет із успіхом представляв київську виконавську школу на міжнародному рівні, гастролюючи у Франції, Португалії, Італії, Японії, Білорусі, Литві, Швейцарії, Словенії. Струнний квартет «Каприс-Класік»: Тетяна Хоменко (скрипка), Олександра Савченко (скрипка), Леоніла Круглікова (альт, керівник), Євгенія Дячук (віолончель).
Квитки тут: https://bit.ly/3slZoaj
Читайте також: У НФУ прозвучать композиції Сінатри.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
