У НФУ розпочинаються святкові цикли концертів

80
Фото: пресс-центр НФУ

Цього тижня в Національній філармонії України (НФУ) починаються святкові цикли концертів, зокрема, відбудуться дві події до Дня Святого Миколая. Також виступлять кларнетист Маріано Рей із Аргентини, диригент Парвіз Ях’ярві, арфістка Юлія Кройтер, флейтистка Ніколь Хентер, скрипаль Михайло Захаров із Австрії. А ще знаний піаніст Антоній Баришевський представить етюди трьох століть, де зокрема, звучатиме світова прем’єра твору українського композитора Максима Шалигіна. Про це повідомляє пресцентр НФУ.

«До Дня Святого Миколая»

Свято Миколая особливо люблять діти. Вважається, що в ніч з 18 на 19 грудня святий Микола приходить в кожну домівку, де є діти, і кладе їм під подушку подарунки, коли ті сплять. Хто ж із дітей був упродовж року неслухняним – тому різочка. Втім, свято шанують і дорослі, використовуючи його як привід щось подарувати одне одному, мовляв, «від Миколая».

Але вже 17 грудня Хорове товариство імені Миколи Леонтовича Національної Всеукраїнської музичної спілки та Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра презентують хорове свято «Хто, хто Миколая любить». Автором цього проєкту є знаний хормейстер Галина Горбатенко. Участь у цьому концерті беруть найкращі дитячі, навчальні, аматорські та професійні хорові колективи міста Києва. У програмі – хорові твори українських композиторів ХІХ-ХХ століть та колядки народів світу.

19 грудня традиційно на сцені Колонного залу імені М. В. Лисенка відбувається святковий концерт, де артисти намагаються створити передріздвяний і передноворічний настрій. Такий щорічний концерт започатковано Миколою Івановичем Різолем, якому саме в цей день виповнилося б 100 років. Тому саме цей концерт присвячено пам’яті музиканта.

Микола Іванович Різоль (1919-2007) – народний артист України, професор, видатний український баяніст, композитор та педагог. 1939 року ним створено квартет баяністів, який нині всі знають як «RIZOL Quartet». Цей квартет баяністів названо на його честь. Тоді в ансамблі грали сестри Раїса і Марія Білецькі, Микола Різоль та Іван Журомський. Але війна раптово перервала творчі плани музикантів. Оскільки Микола Різоль та Іван Журомський під час війни працювали у складі концертних фронтових бригад, лише після війни, 1946 року, квартет відновив власну творчу діяльність. Протягом власного творчого життя квартет із великим успіхом дав тисячі концертів.

«Гості з Аргентини й Австрії»

18 грудня аргентинський кларнетист Маріано Рей виступить разом із Національним президентським оркестром України (диригент – Василь Василенко). У концерті беруть участь відомі піаністи Марія Віхляєва та Олексій Боголюбов, а також – скрипаль Ілля Бондаренко. Звучатимуть твори класиків ХІХ-ХХ століть – німця Карла Марії Вебера, француза Каміля Сен-Санса та аргентинця Астора П’яццолли.

20 грудня відбудеться закриття року культури «Австрія-Україна». Разом із Національним ансамблем солістів «Київська камерата» під орудою австрійця Парвіза Ях’ярві виступлять солісти із Австрії – арфістка Юлія Кройтер, флейтистка Ніколь Хентер та скрипаль Михайло Захаров із Австрії, а також – українська піаністка Катерина Дядюра. У програмі твори класиків – Дмитра Бортнянського, Вольфганга Амадея Моцарта та Фелікса Мендельсона-Бартольді.

«Сольний концерт Антонія Баришевського»

22 грудня сольний виступ піаніста Антонія Баришевського завершить тиждень.

Інтелектуальні концертні програми, де завжди є певна логіка, – творчий стиль київського піаніста Антонія Баришевського. Його знають і люблять не лише кияни. Але все ж відзначимо: Баришевський – лауреат багатьох музичних конкурсів, один із яких – Міжнародний конкурс імені Артура Рубінштейна, а це справді дуже круто. Цього вечора артист представить ретроспективу етюду трьох століть – від ХІХ до ХХІ. Дійсно, етюд як жанр значно еволюціонував.

Від початку, наприклад, етюди Карла Черні, це були інструментальні п’єси, створені із навчальною метою для засвоєння різних технічних навичок. Але вже, зокрема, етюди Фридерика Шопена – це концертні твори, в яких є певний і художній зміст. Рахманінов, наприклад, називав власні твори «етюдами-картинами», де віртуозність поєднувалася із «живописом звуків». Авангардові пошуки ХХ століття, які максимально розширили розуміння звуку як матерії, «віддали» етюду роль умовної експериментальної лабораторії, де «досліджуються» і форма, і звукові ефекти, і нові технічні прийоми.

Раніше «Журналіст» повідомляв про те, що у НФУ виступлять гастролери із Ізраїлю та Америки.

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today